1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



06 лютого 2020 року

м. Київ



Справа № 911/1164/13



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Погребняка В. Я.

за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.



за участю представників:

скаржника: Вірчак В. Г.

кредитора (Акціонерне товариство "ВТБ Банк"): Лозовський В. М.



розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області



на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2019

у складі колегії суддів: Грека Б. М. (головуючого), Сотнікова С. В., Остапенка О. М.

та ухвалу Господарського суду Київської області від 10.07.2019

у складі судді Лопатіна А. В.

у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська м`ясна технологічна компанія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліс"

про банкрутство

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст та підстави вимог

1. Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - ГУ ДФС у Київській області) звернулося до Господарського суду Київської області із заявою про визнання грошових вимог до банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліс" (далі - ТОВ "Поліс") на суму 98 494,66 грн.

2. Грошові вимоги ГУ ДФС у Київській області обґрунтовано заборгованістю ТОВ "Поліс" зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 98 494,66 грн.

Фактичні обставини справи, установлені судами

3. Провадження у справі № 911/1164/13 про банкрутство ТОВ "Поліс" порушено ухвалою від 19.04.2013.

4. Постановою Господарського суду Київської області від 18.10.2017 ТОВ "Поліс" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Левченка Віталія Володимировича.

5. 14.06.2019 на адресу господарського суду від ГУ ДФС у Київській області надійшла заява з грошовими вимогами до ТОВ "Поліс" на суму 98 494,66 грн.

6. В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що станом на 31.07.2018 у банкрута наявна заборгованість в сумі 98 494,66 грн з єдиного соціального внеску, нарахованого роботодавцем на суму заробітної плати.

7. На підтвердження заборгованості заявником надано належним чином засвідчені копії: звітів про нарахування єдиного соціального внеску, інтегрованих карток, звітів про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів.

8. Ліквідатор банкрута визнав грошові вимоги ГУ ДФС у Київській області на суму 95 397,06 грн, решту вимог заперечив посилаючись на те, що в цій частині вони нараховані після визнання боржника банкрутом.

9. Суди попередніх інстанцій встановили, що із загальної суми вимог, заявлених ГУ ДФС у Київській області, вимоги на суму 3 097,60 грн за доданим до заяви про визнання вимог розрахунком виникли з 24.11.2017, тобто після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

10. Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.07.2019 ГУ ДФС у Київській області визнано кредитором ТОВ "Поліс" з грошовими вимогами у розмірі 99 239,06 грн, з яких: 3 842,00 грн судового збору, що підлягають задоволенню в першу чергу, а 95 397,06 грн - в другу чергу. Кредиторські вимоги ГУ ДФС у Київській області на суму 3 097,60 грн відхилено.

11. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області від 10.07.2019 - без змін.

12. Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції, зазначивши зокрема, що вимоги ГУ ДФС у Київській області на суму 95 397,06 грн є обґрунтованими, заборгованість банкрута перед заявником на час винесення ухвали не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, грошові вимоги кредитора визнано ліквідатором, обмеження строку щодо заявлення кредиторських вимог не поширюється на вимоги із зобов`язань зі сплати єдиного соціального внеску, а вимоги на суму 3 097,60 грн підлягають відхиленню, оскільки в силу приписів статті 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після визнання боржника банкрутом у нього не виникають зобов`язання, в тому числі зі сплати єдиного соціального внеску

Короткий зміст вимог касаційної скарги

13. Не погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій ГУ ДФС у Київській області звернулося до Касаційного господарського суд у складі Верховного Суду із касаційною скаргою в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 і ухвалу Господарського суду Київської області від 10.07.2019 в частині невизнання кредиторських вимог в розмірі 3 097,60 грн з єдиного соціального внеску у справі про банкрутство ТОВ "Поліс" та включити кредиторські вимоги ГУ ДФС у Київській області у розмірі 3 097, 60 грн до реєстру вимог кредиторів.

РУХ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

14. 09.12.2019 ГУ ДФС у Київській області звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 та ухвалу Господарського суду Київської області від 10.07.2019 у справі № 911/1164/13.

15. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 911/1164/13 визначено склад колегії суддів: Банаська О. О. (головуючого), суддів - Білоуса В. В., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2019.

16. У зв`язку з відпусткою судді Пєскова В. Г., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 911/1164/13 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. (головуючого), суддів - Білоуса В. В., Погребняка В. Я., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2019.

17. Ухвалою Верховного Суду від 24.12.2019 вищезазначену касаційну скаргу залишено без руху та встановлено скаржнику строк на усунення недоліків касаційної скарги.

18. 13.01.2020 на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від скаржника надійшло клопотання про усунення недоліків з долученими доказами на підтвердження дати отримання оскаржуваної постанови апеляційної інстанції, підтвердження сплати судового збору та докази направлення копії касаційної скарги учасникам у справі.

19. Ухвалою від 17.01.2020 відкрито касаційне провадження за вищезазначеною касаційною скаргою та призначено її розгляд на 06.02.2020.

20. У судовому засіданні 06.02.2020 брали участь представники скаржника та кредитора АТ "ВТБ Банк", які надали пояснення по суті касаційної скарги.

21. Інші учасники справи явку повноважних представників не забезпечили. Оскільки, явка учасників справи не була визнана обов`язковою, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності повноважних представників учасників справи.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу (ГУ ДФС у Київській області)

22. Скаржник в обґрунтування доводів касаційної скарги зазначає, що наведені судами попередніх інстанцій мотиви відхилення кредиторських вимог на суму 3 097,60 грн суперечать приписам статей 6, 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на обов`язкове державне соціальне страхування", оскільки:

- єдиний соціальний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника, позаяк обов`язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах встановлених законом є конституційним;

- кредиторська заборгованість з єдиного соціального внеску нарахована за період з 22.04.2013 по 24.11.2017 на підставі поданих боржником до контролюючого органу звітів від 18.04.2013 по 24.11.2017;

- у суб`єкта господарювання після прийняття постанови про визнання банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури можуть виникати нові зобов`язання зі сплати податків і зборів, отже спірна заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску є невід`ємною складовою адміністративних витрат та її можна вважати витратами ліквідаційної процедури.

Узагальнені доводи інших учасників справи

23. Від інших учасників справи відзивів на касаційну скаргу не надходило.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду касаційної скарги

24. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

25. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

26. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

27. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів попередніх інстанцій

28. Об`єктом касаційного перегляду є судові рішення місцевого та апеляційного господарських судів в частині відмови у визнанні кредиторських вимог ГУ ДФС у Київській області на суму 3 097,06 грн, зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у справі про банкрутство ТОВ "Поліс".

29. За змістом частин першої та другої статті 11 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди керуються принципом верховенства права та здійснюють розгляд справ відповідно до законів України.

30. Частиною шостою статті 12 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

31. За приписами частини першої статті 3 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються за принципами обов`язковості сплати, захисту прав та законних інтересів застрахованих осіб.

32. Відповідно до частини дванадцятої статті 9 цього Закону, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами, зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).

33. Водночас, правовідносини, що виникають з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство, зокрема у зв`язку з визнанням та задоволенням вимог кредиторів врегульовані нормами спеціального Закону про банкрутство.

34. Спеціальний закон визначає банкрутство як визнану господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури (абзац 3 частини першої статті 1 Закон про банкрутство)

35. За змістом наведених норм колегія суддів касаційної інстанції наголошує, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

36. Така правова позиція стосовно пріоритетного застосування норм Закону про банкрутство у справах про банкрутство є усталеною та послідовно викладена у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 915/2069/15, від 04.09.2018 у справі № 922/4379/16, від 30.01.2019 у справі № 912/2185/16(912/3192/17), від 18.06.2019 у справі № 918/756/13, від 24.07.2019 у справі № 908/6183/15, від 27.08.2019 у справі № 913/982/14, від 22.10.2019 у справі № 904/10560/17.


................
Перейти до повного тексту