ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 913/230/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Стратієнко Л.В.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на рішення Господарського суду Луганської області
(судді - Секірський А.В.)
від 10.09.2019
та постанову Східного апеляційного господарського суду
(головуючий - Стойка О.В., судді: Істоміна О.А., Попков Д.О.)
від 25.11.2019
у справі №913/230/19
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль"
про стягнення 3 099 940,22 грн,
за участю представників учасників справи:
позивача - Незнамова Т.О.
відповідача - не з`явилися
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "НАК "Нафтогаз України") звернулось до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" (далі - ДП "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль") про стягнення пені в сумі 1 646 497,65 грн, 3% річних в сумі 436 274,23 грн, інфляційних втрат в сумі 1 017 168,34 грн, всього 3 099 940,22 грн.
1.2. В обґрунтування заявлених вимог АТ "НАК "Нафтогаз України" вказує, що за договором постачання природного газу від 29.09.2017 № 5134/1718-БО-20 протягом жовтня-грудня 2017 року та протягом січня-березня 2018 року передав ДП "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" природний газ на загальну суму 43 433 632,84 грн, за який відповідач розрахувався в повному обсязі, але з порушенням строку, передбаченого п. 6.1 договору. У зв`язку з простроченням оплати отриманого природного газу позивач відповідно до пункту 8.2 договору нарахував пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Луганської області від 10.09.2019 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 436 274,23 грн, інфляційних втрат у розмірі 1 017 168,34 грн. В задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 1 646 497,65 грн відмовлено.
2.2. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2019 рішення Господарського суду Луганської області від 10.09.2019 у справі № 913/230/19 залишено без змін.
2.3. Господарськими судами встановлено такі обставини:
- між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", як постачальником, та Державним підприємством "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", як споживачем, був укладений договір постачання природного газу від 29.09.2017 № 5134/1718-БО-20 (далі - договір);
- відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов`язується передати споживачеві у 2017-2018 роках природний газ (далі - газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити цей газ, на умовах цього договору;
- пунктом 1.2 договору визначено що, газ, що постачається за цим Договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями;
- за умовами пункту 2.1 договору постачальник передає споживачу з 01.10.2017 по 31.03.2018 (включно) газ орієнтованим обсягом до 5152 тис. куб.м;
- додатковою угодою від 05.04.2018 № 2 до договору поставки природного газу від 29.09.2017 № 5134/1718- БО-20 було внесено зміни в пункт 2.1 договору, у зв`язку з чим пункт 2.1 було викладено в наступній редакції: постачальник передає споживачеві в період з 01.04.2018 по 31.05.2018 газ орієнтовним обсягом до 804 тис. куб.м;
- у пункті 3.7 договору зазначено, що приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу;
- у пункті 3.8 договору сторони визначили, що не пізніше 7-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, споживач зобов`язується надати постачальнику підписані та скріплені печатками споживача два примірника акта приймання - передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу в розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість;
- постачальник не пізніше 10-го числа повертає споживачу один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою;
- відповідно до пункту 5.2 договору ціна за 1000 куб.м газу за цим договором 7907,20 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 9 488,64 грн;
- згідно з пунктом 6.1 договору, оплата за газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу;
- остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу;
- пунктом 8.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором;
- пунктом 8.2 договору встановлено, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору, він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 16,4% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення;
- додатковою угодою від 15.01.2018 № 1 до договору поставки природного газу від 29.09.2017 № 5134/1718- БО-20 було внесено зміни в пункт 8.2 договору, у зв`язку з чим пункт 8.2 було викладено в наступній редакції: у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору, він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення;
- в період з жовтня 2017 року по березень 2018 року позивач поставив природний газ відповідачеві за договором від 29.09.2017 № 5134/1718- БО-20, а саме:
- за жовтень 2017 року - 93,517 тис.куб.м на суму 887 349,14 грн, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.10.2017, підписаним сторонами;
- за листопад 2017 року - 775,664 тис.куб.м на суму 7 359 996,46 грн, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 30.11.2017, підписаним сторонами;
- за грудень 2017 року - 743,010 тис.куб.м на суму 7 050 154,40 грн, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2017, підписаним сторонами;
- за січень 2018 року - 1 016,275 тис.куб.м на суму 9 643 067,62 грн, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2018, підписаним сторонами;
- за лютий 2018 року - 983,464 тис.куб.м на суму 9 331 735,85 грн, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2018, підписаним сторонами;
- за березень 2018 року - 965,505 тис.куб.м. на суму 9 161 329,37 грн, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2018, підписаним сторонами;
- відповідач свої обов`язки за договором щодо своєчасної та повної сплати вартості поставленого природного газу виконав з порушенням строків встановлених в договорі, внаслідок чого позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за порушення строків оплати поставленого газу у розмірі 1 646 497,65 грн, згідно наданого позивачем розрахунку, та відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у сумі 436 274,23 грн та інфляційні нарахування на суму боргу у сумі 1 017 168,34 грн, що підтверджено відповідними розрахунками позивача наявними в матеріалах справи.
2.4. Ухвалюючи рішення, місцевий господарський суд встановив факт порушення відповідачем умов договору постачання природного газу № 5134/1718-БО-20 від 29.09.2017 в частині своєчасних розрахунків за спожитий природний газ, у зв`язку з чим дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення нарахованих на суму простроченого зобов`язання 3% річних та інфляційних втрат.
Водночас місцевий господарський суд відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення пені з посиланням на положення статей 1, 2 Закону України "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси".
Місцевий господарський суд, застосовуючи до спірних правовідносин статтю 2 вказаного закону виходив з таких обставин: 1) позивач є енергопостачальною організацією; 2) відповідач є виконавцем/виробником житлово - комунальних послуг; 3) місто, де відповідач здійснює свою діяльність, входить до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року N 1275-р.
2.5. Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що рішення місцевого суду є таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Луганської області від 10.09.2019 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2019 у справі № 913/230/19, АТ "НАК "Нафтогаз України" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати в частині відмови у позові та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення вимог.
3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги АТ "НАК "Нафтогаз України":
- суди попередніх інстанцій при прийнятті рішень порушили норми матеріального права, зокрема статті 625 Цивільного кодексу України та процесуального права, а саме статей 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України;
- суди неправильно застосували норми статті 2 Закону України "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси", пункту 27 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" та статті 1 Закону України "Про електроенергетику", оскільки позивач є постачальником природного газу, а не енергопостачальною організацією;
- суди попередніх інстанцій не врахували протилежну позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 913/65/18, в якій зазначено, що суди дійшли передчасного висновку, що ПАТ "НАК "Нафтогаз України" є енергопостачальною компанією, а природний газ - енергетичним ресурсом.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу ДП "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" просить скаргу АТ "НАК "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій без змін.
4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд