ПОСТАНОВА
Іменем України
14 лютого 2020 року
Київ
справа №805/2457/17-а
адміністративне провадження №К/9901/22444/18
Верховний Суд у складі колеги суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача Бевзенка В.М.,
суддів: Данилевич Н.А., Шеврової Н.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 805/2457/17-а
за позовом ОСОБА_1
до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Донецькій області,
третя особа - Управління Державної казначейської служби України у місті Слов`янську Донецької області,
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15.11.2017, постановлену у складі судді: Давиденко Т.В,
та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.01.2018, постановлену у складі колегії суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Міронової Г.М.,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Донецькій області (далі - відповідач, ТУ ДСАУ у Донецькій області), третя особа - Управління Державної казначейської служби України у місті Слов`янську Донецької області, в якому просила:
- визнати протиправною відмову відповідача щодо нарахування та виплати суддівської винагороди у розмірі, встановленому частиною 1 статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", виходячи із розрахунку посадового окладу у розмірі 10 мінімальних заробітних плат, з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", з 01 січня 2017 року в розмірі 3 200,00 гривень;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити суддівську винагороду за січень-червень 2017 року, у розмірі встановленому частинами 2, 3, 5 статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", тобто посадовий оклад - 10 мінімальних заробітних плат з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", з 01 січня 2017 року в розмірі 3 200,00 грн;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплачувати у 2017 році позивачу суддівську винагороду у розмірі, встановленому частинами 2, 3, 5 статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", тобто посадовий оклад - 10 мінімальних заробітних плат з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" з виплатою доплати за вислугу років 40% посадового окладу.
На обґрунтування позовних вимог зазначила, що відмовляючи у нарахуванні та виплаті суддівської винагороди у розмірі, встановленому частиною 1 статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", виходячи із розрахунку посадового окладу у розмірі 10 мінімальних заробітних плат, з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", з 01 січня 2017 року в розмірі 3200 грн, відповідач діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб визначений Конституцією та законами України.
Вважає, що особливий порядок фінансування судів і діяльності суддів є однією з конституційних гарантій їх незалежності і спрямований на забезпечення належних умов для здійснення незалежного правосуддя та, посилаючись на статтю 8 Закону України "Про Державний бюджет", частину 3 статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 рік, № № 41- 45, стаття 529; 2015 рік, № № 18 - 20, стаття 132 із наступними змінами) тощо, зазначає, що розмір мінімальної заробітної плати становить 3200 грн, а застосування відповідачем іншої розрахункової величини для визначення розміру суддівської винагороди, ніж мінімальна заробітна плата, суперечить вимогам статті 130 Конституції України, Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Вказує на те, що з січня 2017 року відповідачем, в порушення зазначених норм, нарахована та виплачена суддівська винагорода з розрахунку мінімальної заробітної плати на рівні 1600 грн. відповідно до п.3 Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15.11.2017, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.01.2018, відмовлено задоволені позовних вимог.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач при виплаті позивачу суддівської винагороди, виходячи з посадового окладу у розмірі 16 000,00 грн, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією України та законами України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та заперечень на неї
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, оскільки вважає, що рішення судів попередніх інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Верховного Суду від 14.03.2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Касаційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що обрахунок її суддівської винагороди протиправно здійснено із розрахункової величини в розмірі 1600 грн, визначеної пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 року № 1774 - VIII "Про внесених змін до деяких законодавчих актів України", а не із розміру мінімальної заробітної плати, як вказано в Законі України "Про судоустрій та статус суддів".
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані рішення залишити без змін.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Указом Президента України від 15.01.2001 року № 12/2001 ОСОБА_1 призначена на посаду судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області строком на п`ять років.
Постановою Верховної Ради України від 22.12.2005 року №3281-IV ОСОБА_1 обрана на посаду судді безстроково.
Відповідно до наказу від 30.03.2015 року № 2-к/1.2.24 на ОСОБА_1 покладене виконання обов`язків голови Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області, де працює по теперішній час.
Нарахування посадового окладу ОСОБА_1 з 01.01.2017 року здійснювалось із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого у розмірі 1600 гривень.
ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою щодо здійснення перерахунку суддівської винагороди за січень-березень 2017 року, виходячи з посадового окладу судді у розмірі 10 мінімальних заробітних плат, що з 01.01.2017 року становить 32000 грн і в подальшому нараховувати суддівську винагороду відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2017 рік".
Листом від 21.06.2017 року № 05-701/17 відповідач відмовив ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку суддівської винагороди з січня 2017 року та його обчисленні в подальшому, виходячи з посадового окладу судді у розмірі 32000 гривень.