ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 904/4067/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.,
секретар судового засідання: Лихошерст І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.11.2019 (колегія суддів: Кощеєв І.М. - головуючий, Кузнецова І.Л., Подобєд І. М.) та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2018 (суддя Панна С.П.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України
до Комунального підприємства "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпровської міської Ради
про стягнення боргу, пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат
за участю: позивача: Лисенко В.О. (адвокат),
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Звернувшись в суд з даним позовом, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України (далі - позивач) просило стягнути з Комунального підприємства "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпровської міської Ради (далі - відповідач) 5 994 441,62 грн основного боргу за договором постачання природного газу №1807/1617-ТЕ-4 від 25.10.2016; 14 016 907,81 грн пені; 3 979 952,21 грн 3% річних та 12 436 250,75 грн інфляційних витрат за неналежне виконання грошового зобов`язання за вказаним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного сторонами договору постачання природного газу щодо вчасної оплати.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Дніпропетровської області від 29.12.2018, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 28.11.2019, позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 5 994 441,62 грн суми основного боргу, 2 388 845,50 грн 3% річних, 5 011 060,85 грн пені, 2 983 300,02 грн інфляційних витрат. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
2.2. Судові рішення мотивовані тим, що оскільки розрахунок відповідачем за газ здійснювався поряд з власними коштами також коштами, виділеними з держаного бюджету спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків за природний газ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, то вказаними рішеннями змінювався порядок і строк проведення розрахунків за постановлений газ з урахуванням призначення оплат за рішеннями і їх черговості, тому і розрахунок позивача, який вказаних обставин не враховував, є необґрунтованим. Суд першої інстанції, здійснивши самостійний розрахунок, дійшов висновку про те, що прострочення по виплатам відбулось тільки по розрахунках власними коштами і склало визначені в рішенні суми. При цьому суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, з підстав надходження клопотання про зменшення штрафних санкцій від відповідача, вирішив їх зменшити на 50 відсотків.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнюючи доводи інших учасників справи
3.1. В скарзі позивач просить скасувати прийняті у справі рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 20 049 904,40 грн і прийняти в цій частині нове рішення про задоволення вказаних вимог, посилаючись на порушення і неправильне застосуванням судами норм матеріального і процесуального права.
3.2. В скарзі позивач заперечує висновок судів про те, що укладення спільних протокольних рішень змінило строк проведення розрахунків., постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" №20 і умови підписаних сторонами спільних протокольних рішень не місять імперативних вимог щодо порядку проведення розрахунків за природний газ і обмежені сферою відносин саме з перерахунку субвенцій. До спірних відносин має застосовуватись статті 618 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник відповідає за порушення зобов`язання іншими особами, на яких було покладення його виконання, якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосереднього виконавця. При цьому сторони в договорі погодили порядок розрахунків. Крім того, постановою КМУ від 26.10.2016 №853 були внесені зміни до пункту 20 Примірного договору купівлі-продажу природного газу з постачальниками природного газу із спеціальними обов`язками для потреб побутових споживачів та релігійних організацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 № 444, згідно умов якого сторони погодили, що підписання спільних протокольних рішень відповідно до Порядку не змінює строків та умов розрахунків за цим договором. Порядок зарахування коштів в оплату заборгованості судами також був застосований невірно, оскільки кошти мають зараховуватись на погашення заборгованості на момент отримання позивачем даних коштів, а не на момент підписання спільних протокольних рішень, як визначив суд. Судами також незаконно було вирішено зменшити розмір нарахованої пені без врахування майнового стану кредитора, фактично неналежної поведінки відповідача.
3.3. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити скаргу без задоволення, зазначаючи, що суди цілком законно дійшли висновку про те, що підписанням спільних протокольних рішень сторони узгодили новий термін розрахунку тривалістю в один день, тому посилання позивача на умови договору є безпідставними. Розрахунок судів нарахувань на заборгованість є вірним з урахуванням норм Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" і умов вказаних спільних протокольних рішень, а рішення про зменшення пені є обґрунтованим.
4. Мотивувальна частина
4.1. Як встановлено судами, 25.10.2016 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Постачальник) та Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (Споживач) укладено Договір постачання природного газу №1807/1617-ТЕ-4, відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а Споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.
Згідно з п.3.4 договору приймання передача природного газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі.
Впродовж жовтня - грудня 2016 року та січня - лютого 2017 року, Постачальник на виконання умов укладеного між сторонами договору, передав Споживачеві природний газ на загальну суму 846 028 426,61 грн, що підтверджується актами передачі-приймання природного газу.
Сторони погодили, що розрахунок за наданий Постачальником природний газ здійснюється Споживачем наступним чином: частина коштів сплачується через розподільчі рахунки власними коштами відповідно до постанови КМУ "Про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу" від 18.06.2014 № 217 (далі - постанова КМУ №217), а інша частина сплачується за рахунок державного бюджету відповідно до приписів постанови КМУ "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" від 11.01.2015 № 20 (далі - постанова КМУ №20) на підставі спільних протокольних рішень з організації взаєморозрахунків за кошти, що виділяються з державного бюджету.
Так, сукупна сума розрахунків Споживача за отриманий газ впродовж жовтня 2016 р. - лютого 2017 р. становить 840 033 984,99 грн, з яких: 570 746 560,53 грн сплачено власними коштами Споживачем відповідно до постанови постанова КМУ №217 та 269 287 424,46 грн за рахунок коштів, отриманих від держави відповідно до постанови КМУ № 20 на підставі спільних протокольних рішень з організації взаєморозрахунків.
Сторони погодили, що з урахуванням п.11.3 цього договору укладення договору про організацію взаємних розрахунків, а також підписання між сторонами відповідно до постанови КМУ №20 спільних протокольних рішень про організацію взаємних розрахунків за природний газ та теплопостачання, не змінює строків та умов розрахунків за цим договором (п.6.1. договору).
Відповідно до п.6.1 договору, оплата за природний газ здійснюється Споживачем виключно коштами шляхом стовідсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Відповідно до п.8.2. договору у разі прострочення Споживачем оплати згідно п.6.1 цього договору, він зобов`язується сплатити продавцю пеню у розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Сторони погодили, що нарахування пені не здійснюється Постачальником на суми оплат, проведені Споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 20.
4.2. Судами також встановлено, що впродовж 2016-2017 р.р. між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, Департаментом фінансів Дніпропетровської державної адміністрації, Фінансовим управлінням Дніпропетровської райдержадміністрації, Управлінням соціального захисту населення Дніпровської райдержадміністрації, відповідачем та позивачем підписано сім спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ за рахунок коштів загального фонду державного бюджету відповідно до постанови КМУ №20: спільне протокольне рішення від 18.01.2017 №261 на суму 94 572 487,66 грн; спільне протокольне рішення від 18.01.2017 №262 на суму 2 204 688,16 грн; спільне протокольне рішення від 14.02.2017 №923 на суму 65 329 255,58 грн.; спільне протокольне рішення від 14.02.2017 №925 на суму 1 203 238,39 грн, спільне протокольне рішення від 16.03.2017 №1733 на суму 83 545 738,53 грн; спільне протокольне рішення від 16.03.2017 №1734 на суму 1 430 003,63 грн; спільне протокольне рішення від 20.07.2017 №3087 на суму 21 002 012,51 грн.
Місцевим господарським судом встановлено, що всі підписані сторонами спільні протокольні рішення мають однотипні умови. Так, з положень вказаних спільних рішень вбачається, що сторони погодили не лише перелік підприємств (установ, організацій), що беруть участь у проведені взаєморозрахунків, але й послідовність виконання сторонами таких спільних протокольних рішень (зокрема, порядок перерахування грошових коштів від Державної казначейської служби України до ПАТ НАК "Нафтогаз України") та чітку межу відповідальності сторін виключно за невиконання чи неналежне виконання спільних протокольних рішень та недотримання вимог постанови КМУ № 20, а не вимог підписаних окремими сторонами інших договорів.
З умов підписаних сторонами спільних протокольних рішень слідує, що сторони зобов`язуються, зокрема, перераховувати кошти кожній визначеній наступній Стороні, а Сторона остання перерахувати їх до загального фонду Державного бюджету України або на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість не пізніше наступного дня після їх зарахування на рахунок. Тобто, що стосується розрахунків бюджетними коштами, підписанням спільних протокольних рішень сторони справи свідомо узгодили новий термін розрахунку тривалістю в один день.
На підставі наведеного, відповідач, як сторона кожного з наведених спільних протокольних рішень, у ланцюжку перерахувань бюджетних коштів, зобов`язаний був здійснити оплату за придбаний за договором № 1807/1617/ТЕ-4 природний газ на суму, зазначену у кожному спільному протокольному рішенні, на наступний день з дня надходження до нього бюджетних коштів.
Судами встановлено, що відповідач не затримував перерахування коштів за газ, які виділялися з державного бюджету на підставі спільних протокольних рішень, тому зобов`язання, що виникло на підставі підписаних спільних протокольних рішень, спрямованих на виконання договору № 1807/1617-ТЕ-4, не вважається простроченим, у зв`язку з чим будь які підстави для нарахування штрафних та фінансових санкцій відповідачу за порушення умов підписаних сторонами спільних протокольних рішень відсутні.
Як зазначили суди, зі змісту підписаних сторонами спільних протокольних рішень вбачається, що кошти, які КП "Теплоенерго" передає ПАТ НАК "Нафтогаз України", ідуть на оплату не за конкретний місяць 2016 чи 2017 р.р., а за "природний газ за 2016 (2017) рік" із посиланням на договір між сторонами. Тобто, з аналізу змісту цих документів суди встановили, що кожне спільне протокольне рішення і платіжні доручення про перерахування відповідачем позивачу отриманих по ланцюгу коштів, як вартість пільг і субсидій населенню, вказують, що такі розрахунки між сторонами, по перше, здійснюються в межах договору постачання природного газу №1807/1617-ТЕ-4, укладеного між ПАТ НАК "Нафтогаз України" та КП "Теплоенерго" і, по друге, є одночасно процедурою погашення зобов`язань КП "Теплоенерго" з оплати вартості поставленого природного газу у визначеному періоді (2016 чи 2017 р.р.) в розмірі отриманих по спільному протокольному рішенні сум пільг і субсидій. Однак, визначений наведеними спільними протокольними рішеннями порядок оплати (за природний газ за 2016 (2017) рік) не надає можливість визначити конкретний період дії договору, за який повинна погашатись заборгованість такими коштами.
На виконання спільних протокольних рішень, ПАТ НАК "Нафтогаз України" отримало частину вартості природного газу в сукупній сумі 269 287 424,46 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №2 та №3 від 20.01.2017; №5 та №6 від 16.02.2017; №13 та №14 від 22.07.2017; №10 від 22.12.2017, та позивачем не заперечується.
4.3. Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині повної та своєчасної оплати вартості отриманого природного газу стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми заборгованості по оплаті за отриманий природний газ в примусовому порядку у розмірі 5 994 441,62 грн.
Крім того, позивач здійснив розрахунок пені впродовж жовтня 2016 - лютого 2017 років в сукупному розмірі 14 016 907,81 грн, з яких: 511 790,95 грн за жовтень 2016 року ( з 26.11.2016 по 21.12.2016); 818 611,44 грн за листопад 2016 року (з 27.12.2016 по 26.01.2017); 1 088 440,00 грн за грудень 2016 року (з 26.01.2017 по 26.02.2017); 4 675 405,20 грн за січень 2017; 6 922 660,22 грн за лютий 2017 року.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що укладаючи спільні протокольні рішення, сторони взяли на себе зобов`язання їх виконати у спосіб, встановлений такими рішеннями та керувалися спеціальними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України №20, і наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України від 03.08.2015 № 493/688, яким затверджено Порядок проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, а не окремими положеннями, передбаченими тим чи іншим договором.
Позивач в касаційній скарзі з таким висновком не погоджується, вважає, що умови підписаних сторонами спільних протокольних рішень не місять імперативних вимог щодо порядку проведення розрахунків за природний газ, натомість зазначені умови передбачені договором, які і повинні застосовуватись.
Проте колегія суддів касаційного суду з такими висновками позивача не погоджується.
Зі змісту Порядку № 20 вбачається, що держава взяла на себе бюджетне зобов`язання із відшкодування частини витрат підприємств паливно-енергетичного комплексу, пов`язаних із газопостачанням населенню, яке використовує субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг, а саме витрат на придбання природного газу, його транспортування магістральними та переміщення розподільчими газопроводами.
Запроваджуючи механізм взаємних розрахунків між підприємствами паливно-енергетичного комплексу (надалі - ПЕК), визначений Порядком, держава забезпечує відшкодування частини витрат підприємств ПЕК, пов`язаних з газопостачанням населенню, яке використовує житлові субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг. Тобто, держава офіційно визнає неможливість підприємств ПЕК забезпечити вчасні розрахунки в цій частині (в залежності від рівня отриманих пільг та субсидій населенням на відповідній ліцензованій території діяльності).