Постанова
Іменем України
14 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 125/1854/16-ц
провадження № 61-42748св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи:приватний нотаріус Житомирського районного нотаріального округу Доброльожа Віктор Віталійович, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Шевчук Людмила Миколаївна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Барського районного суду Вінницької області від 08 травня 2018 року у складі судді Хитрука В. М. та постанову апеляційного суду Вінницької області від 17 липня 2018 року в складі колегії суддів: Ковальчука О. В., Матківської М. В., Войтка Ю. Б.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин та встановлення нікчемності заповіту.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, після смерті якого відкрилась спадщина. Позивач себе вважає такою, що має право на спадкування після смерті цієї особи, оскільки ОСОБА_3 є її троюрідним дядьком, однак підтвердити їх ступінь споріднення вона не може через відсутність документів про це.
У померлого ОСОБА_3 дітей не було. Оскільки він мешкав у м. Житомирі, а ОСОБА_1 з сім`єю у м. Вінниці, то вона з ним постійно не проживала, проте спілкувалась із ним засобами телефонного зв`язку та періодично приїжджала. ОСОБА_3 був особою з інвалідністю першої групи та не міг самостійно пересуватись, тому, коли ОСОБА_1 до нього приїжджала, то доглядала за ним, купувала ліки, продукти харчування, допомагала.
Про смерть ОСОБА_3 позивачу стало відомо у квітні 2016 року, коли вона у черговий раз приїхала його навідати. Від сторонніх осіб, які перебували на той час у його квартирі їй стало відомо, що за життя, а саме 15 січня 2016 року, він на все своє майно склав заповіт на користь ОСОБА_2
ОСОБА_1 , вважаючи, що має право на спадкування після померлого дядька, як спадкоємець п`ятої черги спадкування за законом, звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак, не мала можливості надати документи на підтвердження її із ним ступеня спорідненості, оскільки в архіві вони не збереглись, а ті, що були у її дядька, забрала відповідач та не надає.
У зв`язку з цим вона у липні 2016 року звернулась до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин, однак через наявність спору про право ця заява 22 липня 2016 року була залишена без розгляду.
Крім того, заповіт складено з порушенням вимог законодавства щодо його посвідчення, у зв`язку з чим він є нікчемним. Зокрема, цей заповіт посвідчено нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Доброльожою В. В. за місцем проживання ОСОБА_3, а саме за адресою: АДРЕСА_1, тобто поза межами Житомирського районного нотаріального округу. Крім того, у заповіті іменем заповідача зазначено не ОСОБА_3 , що відповідає його дійсному власному імені, а "ОСОБА_3".
Пославшись на вказані обставини та на те, що необхідність пред`явлення цього позову до суду пов`язана з подальшим оформленням спадкового майна, ОСОБА_1, враховуючи уточнені нею позовні вимоги, просила встановити факт родинних відносин, а саме, що вона є троюрідною племінницею померлого ОСОБА_3, а також встановити нікчемність вказаного заповіту.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Барського районного суду Вінницької області від 08 травня 2018 року позов задоволено частково. Встановлено факт родинних відносин, в іншій частині вимог відмовлено, вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки факт родинних відносин ОСОБА_1 зі спадкодавцем підтвердили у судовому засіданні свідки, а тому у суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками.
Відмовляючи у задоволенні позову у частині встановлення нікчемності заповіту, суд першої інстанції дійшов висновку, що підстави заявленого позову щодо нікчемності заповіту не знаходять свого підтвердження належними та допустимими доказами, що містяться в матеріалах справи.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Постановою апеляційного суду Вінницької області від 17 липня 2018 року рішення Барського районного суду Вінницької області від 08 травня 2018 року у частині задоволення позовної вимоги про встановлення факту родинних відносин скасовано, у задоволенні цієї вимоги відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ступінь споріднення ОСОБА_1 з ОСОБА_3 свідчить про те, що встановлення цього факту у даному випадку не буде породжувати для позивача особистих чи майнових прав, тому у задоволенні цієї вимоги також необхідно відмовити.
Крім того, суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про встановлення нікчемності заповіту з підстав недоведеності цієї вимоги.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 125/1854/16-ц, витребувано її з Барського районного суду Вінницької області.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У серпні 2018 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу до Верховного Суду, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржене рішення апеляційного суду повністю, а рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позову та у цій частині ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами дійшли помилкового висновку, що при посвідченні заповіту дотримано вимоги щодо його форми та порядку посвідчення, оскільки нотаріус не вправі здійснювати свою нотаріальну діяльність за межами свого нотаріального округу. За відсутності родичів п`ятого та ближчого ступеня споріднення, ОСОБА_1 має право на спадкування спадщини, оскільки знаходиться в спорідненні шостого ступеня. Крім того, суди дійшли помилкового висновку, що відсутність постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії є підставою у відмові у задоволенні позову. Суди також не дотримались правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду України у справах №№ 6-2цс13, 6-24817цс17.
Доводи інших учасників справи
У червні 2019 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін. Указувала, що з урахуванням оцінки зібраних доказів в їх сукупності, які подали сторони до суду, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що прізвищем позивача ОСОБА_1 до укладення шлюбу є " ОСОБА_1 ", що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . Згідно свідоцтва про народження батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Батьками батька позивача є ОСОБА_9 та ОСОБА_10, що вбачається зі свідоцтва про його народження.
ОСОБА_1 зазначила, що ОСОБА_11 та ОСОБА_12 були рідними сестрами. Син ОСОБА_12 ОСОБА_9 був батьком батька ОСОБА_1 та її дідом. Сином ОСОБА_11 був ОСОБА_13, сином якого був ОСОБА_3 .
Позивач, допитана судом першої інстанції в якості спідка, суду пояснила, що її батько ОСОБА_7 є троюрідним братом ОСОБА_3, тому вона є його троюрідною племінницею. Таку ступінь споріднення позивача з ОСОБА_3 також підтвердили свідки: ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, якому на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_3 та свідоцтва про право на спадщину за законом належала квартира АДРЕСА_2 . Також на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_3 є власником вкладів з процентами, що зберігаються в Богунському відділенні Відкритого акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" № 75 з усіма видами компенсацій.
За життя ОСОБА_3 15 січня 2016 року склав заповіт на належну йому вказану вище квартиру та грошові заощадження на ім`я відповідача у справі ОСОБА_2, який цієї ж дати нотаріусом було зареєстровано в спадковому реєстрі.
Зі змісту заповіту вбачається, що його текст було прочитано заповідачем вголос у присутності нотаріуса і особисто добровільно підписано. У зв`язку із похилим віком ОСОБА_3, 1928 року народження, заповіт посвідчено удома за адресою зазначеної квартири приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області.
Згідно з реєстраційним посвідченням про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності Доброльожа В. В. є приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу, робоче місце якого розташовано за адресою: вул. Київська, 50 м. Житомир. З відповіді голови Житомирської районної ради Крутія С. Г. № 420-21/26 від 06 липня 2016 року, наданої на запит цього нотаріуса, м. Житомир має статус міста обласного значення, але відповідно до Указу Президії Верховної ради УРСР від 04 січня 1965 року визначений районним центром для Житомирського району.
Методичною радою при відділенні Нотаріальної Палати України у Житомирській області на запит нотаріуса Доброльожі В. В. надано висновок про помилковість розгляду території Житомирського районного нотаріального округу виключно як населених пунктів Житомирського району поза межами районного/обласного центру - м. Житомир, а тому посвідчення заповіту в межах м. Житомир, нотаріусом Житомирського нотаріального округу, чиє робоче місце (офіс) зареєстровано (знаходиться) в межах м. Житомир не може розцінюватись як порушення чинного законодавства та підставою визнання посвідченого ним заповіту недійсним (нікчемним).
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 22 березня 2016 року у справі № 806/311/16, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду від 15 грудня 2016 року без змін, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області зобов`язано внести виправлення до актового запису про смерть ОСОБА_3 № 195 від 19 січня 2016 року, шляхом виправлення імені з ОСОБА_3 на ОСОБА_3 .
14 квітня 2016 року видано повторне свідоцтво про смерть ОСОБА_3 з врахування вимог вказаного судового рішення.
Із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 ОСОБА_2 звернулась до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Шевчук Л. М. 15 квітня 2016 року, на підставі якої було заведено спадкову справу № 32/2016.