Постанова
Іменем України
14 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 185/4328/17
провадження № 61-13340св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В., Грушицького А. І., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Павлоградський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Павлограді Дніпропетровської області, Головне управління Державної казначейської служби України,
третя особа - Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 липня 2018 року в складі судді Палюх Т. Д. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2019 року в складі колегії суддів: Єлізаренко І. А., Красвітної Т. П., Свистунової О. В.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - Павлоградський міськрайонний ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області), Управління Державної казначейської служби України у м. Павлограді Дніпропетровської області (далі - УДКС України у м. Павлограді Дніпропетровської області), Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, (далі - ГУ ДКС України у Дніпропетровські області), Державної казначейської служби України (далі - ДКС України), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Публічне акціонерне товариств "ВТБ Банк" (далі - ПАТ "ВТБ Банк"), про стягнення коштів.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що 13 лютого 2013 року на прилюдних торгах вона придбала квартиру (частку житлового будинку) та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 за ціною 219 850,00 грн. 14 лютого 2013 року на депозитний рахунок ВДВС Павлоградського МУЮ вона сплатила за придбаний будинок 187 092,53 грн. Крім того, на поточний рахунок ПП "Спеціалізоване підприємство Юстиція" вона сплатила винагороду за послуги з реалізації майна у сумі 32 757,65 грн. Всього нею сплачено 219 850,00 грн.
01 березня 2013 року вона отримала свідоцтво про придбання нерухомого майна квартири (частки житлового будинку) та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .
Проте ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2013 року дії державного виконавця ВДВС Павлоградського міськрайонного управління юстиції Орлова К. Л. щодо ухвалення постанови від 16 січня 2013 року про переоцінку арештованого майна на 25% у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа № 2-1530 від 10 червня 2010 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ВАТ "ВТБ Банк" заборгованості за договором у сумі 866 025,64 грн та щодо визначення ціни арештованого майна після його переоцінки визнано незаконними.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 січня 2015 року, яке набрало законної сили, прилюдні торги та свідоцтво про придбання нею нерухомого майна визнані недійсними, оскільки судом встановлений факт неправомірних та незаконних дій державного виконавця.
Разом із тим, їй не були повернуті сплачені нею грошові кошти та через незаконні дії державного виконавця вона була змушена нести витрати на оренду житла, а також їй була спричинена моральну шкода.
Враховуючи наведене, позивач, з урахуванням уточнень та доповнень позовних вимог, просила стягнути з Павлоградського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області шляхом списання коштів з рахунків Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України на свою користь: сплачені грошові кошти за майно, яке було придбано нею з прилюдних торгів в розмірі 219 850,00 грн, матеріальну шкоду (витрати на оренду житла у м. Києві) - 342 497,65 грн, а також відшкодувати завдану їй моральну шкоду в розмірі 90 000,00 грн (по 15 000,00 грн за кожний рік неповернення коштів).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 липня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Павлоградського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 у відшкодування спричиненої майнової шкоди 219 850,00 грн за рахунок Державного бюджету України, шляхом списання коштів з рахунків Державної казначейської служби України. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Разом з тим, ОСОБА_1, не повернуті кошти у сумі 219 850,00 грн, сплачені нею за недійсним правочином, тобто за результатами проведення прилюдних торгів, визнаних недійсними за рішенням суду, а тому саме Павлоградський міськрайонний ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області, як продавець має повернути позивачеві сплачені нею кошти.
Відмовляючи у стягненні матеріальної шкоди та відшкодуванні моральної шкоди, суд виходив із недоведеності та необґрунтованості вказаних позовних вимог.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що реституція, тобто повернення у стан, який існував до укладення недійсного правочину, можлива лише між його сторонами, якими в цьому випадку є Павлоградський міськрайонний ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області та ОСОБА_1, а отже, позивач звернулася до суду із позовними вимогами до належного відповідача.
При цьому апеляційний суд погодився, що висновок суду про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення матеріальної та моральної шкоди також є правильним з урахуванням тих обставин, на які позивач посилається, обґрунтовуючи завдання такої шкоди.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2019 року Павлоградський міськрайонний ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області подав до Верховного Суду касаційну скаргу нарішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 липня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2019 року, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким ОСОБА_1 повністю відмовити в задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі заявник вказує на те, що заявник взагалі немає ніякого відношення до грошових коштів в розмірі 32 757,65 грн, оскільки вказана сума внесена самостійно покупцем на рахунок ПП "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" як винагорода за надані послуги з організації і проведення прилюдних торгів.
Крім того, зазначає, що сума коштів в розмірі 187 092,32 грн, яка сплачена позивачем саме на рахунок ВДВС у відділі відсутня, оскільки останній розпорядився ними відповідно до вимог чинного законодавства, 168 018,16 грн перерахував на рахунок стягувача - ПАТ "ВТБ Банк", 18 709,23 грн (виконавчий збір) - на рахунок держави та 364,93 грн (витрати на проведення виконавчих дій) - на спеціальний рахунок ГТУЮ в Дніпропетровській області).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Доводи відзиву на касаційну скаргу
У вересня 2019 року УДКСУ у м. Павлограді Дніпропетровської області поданий відзив на касаційну скаргу, в якому представник останнього просив касаційну скаргу задовольнити, оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
У вересні 2019 року ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_3, подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в стягненні на її користь матеріальних та моральних збитків в сумі 342 497,65 грн та 90 000,00 грн та повністю скасувати рішення суду апеляційної інстанції, ухваливши нове рішення задоволення вказаних позовних вимог.
Зазначені відзиви на касаційну скаргу не можуть бути прийняті до уваги Верховним Судом, оскільки вони не містять обґрунтувань заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, а навпаки містять вимоги, притаманні саме касаційній скарзі, проте вказані особи окремо з касаційними скаргами на вищезазначені судові рішення до суду не зверталися.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюються відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною до 08 лютого 2020 року.
За частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення- без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають вимогам ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2010 року стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь ВАТ "ВТБ Банк" заборгованість за кредитним договором в розмірі 866 025,64 грн.
Постановою державного виконавця ВДВС Павлоградського МУЮ від 24 січня 2011 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа, виданого Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області від 23 грудня 2010 року про стягнення вищезазначеної заборгованості.
Постановою державного виконавця від 24 січня 2011 року накладений арешт на належне ОСОБА_2 майно та відповідно до акту опису й арешту майна від 13 травня 2011 року описана належна останньому квартира та земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до договору про надання послуг з організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого майна від 17 грудня 2012 року № 08/723/12/І-31н ВДВС Павлоградського міськрайонного управління юстиції доручило ПП "Спеціалізоване підприємство Юстиція" реалізацію арештованого державним виконавцем нерухомого майна - квартири (житлового будинку літ. А) та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .