ПОСТАНОВА
Іменем України
14 лютого 2020 року
Київ
справа №825/1832/18
адміністративне провадження №К/9901/1020/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Желєзного І.В., судді Чиркіна С.М., судді Шарапи В.М., розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії за касаційною ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Кузьмишиної О.М., Граб Л.С., Іваненко Т.В. від 05 грудня 2018 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України, в якому просив:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у призначенні йому пенсії за вислугою років згідно зі статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789 XІІ;
- зобов`язати відповідача зарахувати до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, увесь період навчання курсантом в Українській академії внутрішніх справ (відповідно до Указу Президента України від 20 грудня 1996 року № 1257/96 Українська академія внутрішніх справ перейменована в Національну академію внутрішніх справ України) з 25 липня 1994 року по 30 липня 1998 року включно як строкову військову службу;
- зобов`язати відповідача обрахувати та призначити позивачу пенсію за вислугою років згідно зі статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789 XII з 04 жовтня 2017 року, виходячи з розміру пенсії 90 % від суми щомісячного заробітку.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що, ураховуючи період його навчання курсантом в Українській академії внутрішніх справ, у нього достатньо стажу, який дає йому право на призначення пенсії за вислугою років відповідно до Закону України "Про прокуратуру".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2018 року позовні вимоги задоволено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2018 року скасовано, провадження у справі закрито.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, вважаючи його прийнятим з порушенням норм процесуального права, позивач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
09 січня 2019 року позивачем направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року у справі №825/1832/18.
Ухвалою Верховного Суду від 05 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 825/1832/18.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 липня 2019 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Верховного Суду Желєзного І.В., суддів: Чиркіна С.М., Шарапи В.М.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судом апеляційної інстанцій встановлено, що позивач звернувся у суд із даним позовом до Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України, у якому просив: визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у призначенні йому пенсії за вислугою років згідно зі статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру"; зобов`язати відповідача зарахувати до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" увесь період навчання курсантом в Українській академії внутрішніх справ (відповідно до Указу Президента України від 20 грудня 1996 року № 1257/96 Українська академія внутрішніх справ перейменована в Національну академію внутрішніх справ України) з 25 липня 1994 року по 30 липня 1998 року включно як строкову військову службу; зобов`язати відповідача обрахувати та призначити позивачу пенсію за вислугою років згідно зі статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру", з 04 жовтня 2017 року, виходячи з розміру пенсії 90 % від суми щомісячного заробітку.
Разом із тим, як убачається із Єдиного державного реєстру судових рішень, 07 лютого 2017 року постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі №750/11150/16, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 вересня 2017 року, апеляційну скаргу Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України задоволено, постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 січня 2017 року скасовано та відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії.
У вказаній справі позивач просив: визнати неправомірними дії Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за вислугою років згідно зі статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789 XII та зобов`язати Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України обрахувати та призначити йому пенсію за вислугою років згідно зі статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789 XII.
Під час розгляду справи №750/11150/16 суд виходив із того, що пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих було передбачено статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789-XII. Разом з тим, 15 липня 2015 року у певній частині набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, який визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Також судом установлено, що пенсійним органом до трудового стажу позивача було зараховано його період навчання в Українській академії внутрішніх справ (половина строку навчання згідно з вимогами частини шостої статті 86 Закону № 1697-VII складає 2 роки 2 дні). Також, зазначено, що сумарний трудовий стаж позивача складав 20 років 1 місяць 16 днів, а саме: 13 років 2 місяці 10 днів - період роботи в органах прокуратури; 4 роки 11 місяців 8 днів - стаж роботи на посаді слідчого та 2 роки 2 дні - половина періоду навчання в Українській академії внутрішніх справ, що є недостатнім для призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1697-VII.
Отже, предметом справи №750/11150/16 також було право позивача на призначення пенсії за вислугою років згідно зі статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789 XІІ з підстав наявності у останнього необхідного стажу роботи та судами надавалася оцінка щодо зарахування до стажу позивача періоду навчання курсантом в Українській академії внутрішніх справ.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови була дана невірна правова оцінка обставинам справи та неправильно застосовані норми процесуального права, що є підставою для скасування постанови. Крім того, позивачем зазначено, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано дійшов висновку про тотожність предмета, підстав та сторін по справах № 825/1832/18 та № 750/11150/16.
Від відповідача відзиву на касаційну скаргу позивача не надходило, що відповідно до статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) не перешкоджає касаційному перегляду рішення суду апеляційної інстанції.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ