ПОСТАНОВА
Іменем України
14 лютого 2020 року
Київ
справа №810/2491/13-а
адміністративне провадження №К/9901/26001/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглядувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Драйв Транс"
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2013 року (Колегія суддів: головуючий суддя - Пилипенко О.Є., судді - Глущенко Я.Б., Романчук О.М.)
у справі №810/2491/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Драйв Транс"
до Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби
про скасування податкового повідомлення - рішення,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Драйв Транс" (далі - Товариство) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі - Броварська ОДПІ, контролюючий орган) про скасування податкового повідомлення - рішення.
В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначає про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення контролюючого органу з огляду на те, що ним у відповідності до вимог законодавства були подані відповідні заяви про реєстрацію платником податку на додану вартість, натомість контролюючий орган з формальних підстав відмовляв Товариству у реєстрації. Крім того, позивач вказує, що своєчасність подання реєстраційної заяви не може бути камеральної перевірки, а тому оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте відповідачем з порушенням вимог податковго законодавства, є протиправним та підлягає скасуванню.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2013 року адміністративний позов задоволено: скасовано податкове повідомлення - рішення Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області від 08 квітня 2013 року №0002411502.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що контролюючим органом під час проведення камеральної перевірки допущено ряд процесуальних порушень, зокрема, в рамках проведення камеральної перевірки досліджено обставин подання/неподання реєстраційної заяви ПДВ, що суперечить вимогам пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України. Суд першої інстанції погодився з доводами позивача про те, що вищевикладені обставини свідчать про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Відповідач оскаржив зазначену постанову в апеляційному порядку.
Так, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2013 року, апеляційну скаргу Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби задоволено, постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2013 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач своїм законним правом не скористався, дії Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області щодо не реєстрації ТОВ "Драйв Транс" платником ПДВ не оскаржив, а допущені контролюючим органом під час проведення камеральної перевірки процесуальні порушення не є підставою для звільнення суб`єкта господарювання від передбаченої чинним законодавством відповідальності за допущені ним порушення вимог податкового та іншого законодавства.
Не погодившись з зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права просив його скасувати та залишити в силі постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2013 року. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що предметом контролю при проведенні камеральної перевірки є правильність складання податкових декларацій (розрахунків), а документами, які можуть перевірятися під час проведення камеральної перевірки є саме податкові декларації (розрахунки) і ніякі інші, вищевикладене, на думку скаржника, свідчить про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення контролюючого органу.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 лютого 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача.
Від відповідача відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.
01 лютого 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).
Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій позивач є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області 22.02.2012, що підтверджується довідкою АБ №364349 (а.с.10).
У грудні 2012 року посадовими особами відповідача проведено камеральну перевірку позивача на предмет дотримання вимог ст.ст.180-183 розділу V ПК України.
За результатами перевірки складено акт №926/15-209/38107753 від 06.12.12 (далі - Акт перевірки).
Згідно висновків Акта перевірки, контролюючий орган дійшов висновку про порушення Товариством п.п.183.2, 183.10 ст.183 розділу V Податкового кодексу України (далі - ПК України) ПК України, що призвело до заниження сум податкових зобов`язань з ПДВ (додаток 1), у зв`язку з чим передбачена відповідальність платника податків, встановлена п.123.1 ст.123 розділу II ПК України.
На підставі Акту перевірки, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 08.04.2013 №0002411502, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 79 878 грн 50 коп., з яких за основним платежем - 63 902 грн 80 коп., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 15 975 грн 70 коп. (а.с. 16).
Відповідно до статті 159 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2015) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вищенаведені вимоги кореспондуються з приписами статті 242 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2015), відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
На думку колегії суддів, оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції зазначеним вимогам не відповідає виходячи з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та ПК України в редакції, що були чинними на момент їх виникнення.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
ПУ України (тут і далі в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.