ПОСТАНОВА
Іменем України
14 лютого 2020 року
Київ
справа №П/811/1282/15
адміністративне провадження №К/9901/25698/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 травня 2015 року (головуючий суддя - Брегей Р.І.)
та на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року (колегія суддів: головуючий суддя - Суховаров А.В., судді - Головко О.В., Ясенова Т.І.)
у справі №П/811/1282/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобудпроект-2"
до Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області
третя особа: Публічне акціонерне товариства "Кіровоградобленерго"
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2015 року Публічне акціонерне товариства "Кіровоградобленерго" (далі - позивач, Товариство, платник) звернулося до Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі - Кіровоградська ОДПІ, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.
В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначає, що надані ним первинні документи в повній мірі підтверджують правильність визначення позивачем своїх податкових зобов`язань за результатами господарських відносин з ТОВ "Велтрейд-М".
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року, адміністративний позов задоволено:
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Кіровоградській області від 03 квітня 2015 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергобудпроект-2" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 66 456 грн та накладено штрафну санкцію- 33 228 грн;
- стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобудпроект-2" судові витрати в сумі 420 грн 89 коп.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що господарські операції між позивачем та вказаним вище контрагентом мають реальний характер, підтвердженні належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами. а отриманий за результатами їх здійснення товар використаний Товариством у межах його господарської діяльності.
Не погодившись з зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на інформацію, отриману від інших органів державної фіскальної служби відносно контрагента позивача та зазначає про відсутність фактичного здійснення поставки товару ТОВ "Велтрейд-М" на адресу Товариства.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 червня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.
02 липня 2016 року від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких Товариство зазначає про законність і обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій та безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі.
20 лютого 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).
Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, доходів та витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємства по взаємовідносинах з ТОВ "Велтрейд-М" за період з 01.07.2014 по 31.07.2014.
За результатами перевірки складено акт від 23.03.2015 №43/11-23-22-04/34724556 (далі - Акт перевірки).
Згідно із висновками Акту перевірки, контролюючий орган дійшов висновку про порушення Товариством вимог:
- пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України (далі - ПК України). в результаті чого Товариством занижено податок на прибуток за 2014 рік на суму 66 456 грн;
- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість за липень 2014 року на суму 73 840 грн.
На підставі Акту перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення- рішення від 03 квітня 2015 року:
- №0000482204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 99 684 грн, з яких за основним платежем - 66 456 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 33 228 грн;
- №0000472204, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 110 760 грн, з яких за основним платежем - 73 840 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 36 920 грн.
Контролюючий орган дійшов висновку про нереальність господарських відносин позивача з ТОВ "Енергобудпроект-2" у періоді, що перевірявся, оскільки останні не спричинили настання реальних правових наслідків, не призвели зміни майнового стану платника податку, натомість були спрямовані на мінімізацію податкових зобов`язань Товариства.
Надаючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини регулюються ПК України в редакції, що була чинною на момент їх виникнення.
У відповідності до приписів підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;
Так, згідно з п. 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Пунктом 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а)придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б)придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в)отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г)ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).
Отже, господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та мають спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.