ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 904/1759/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пількова К. М., суддів: Багай Н. О., Дроботової Т. Б.,
за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О.,
учасники справи:
позивач - Фізична особа-підприємець Жушман Володимир Миколайович
представник позивача - не з`явився
відповідач - Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі"
представник відповідача - Тищенко Т. А., адвокат
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Жушмана Володимира Миколайовича на додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.11.2019 (головуючий суддя Дармін М. О., судді Березкіна О. В., Кощеєв І. М.) у справі Господарського суду Дніпропетровської області за позовом Фізичної особи-підприємця Жушмана Володимира Миколайовича до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про визнання протиправним та скасування рішення комісії.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. 23.04.2018 Фізична особа-підприємець Жушман Володимир Миколайович (далі - Позивач, ФОП Жушман В. М.) звернувся до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" (далі - Відповідач, Товариство) з позовом про скасування рішення комісії Товариства з розгляду акта № 122470 від 28.03.2018 (далі - Рішення) про порушення ФОП Жушманом В. М. Правил користування електричною енергією, оформлене протоколом № 8/1 від 23.05.2018 (з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 08.06.2018 № 24832/18).
1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що Рішення є протиправним та прийняте з порушенням положень Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, а саме пунктів 2.6, 2.9, пункту 6.40 та статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
2. Розгляд справи судами
2.1. Справа розглядалася судами неодноразово.
2.2. Постановою Верховного Суду від 12.03.2019 касаційні скарги Позивача та Відповідача задоволено; скасовано рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2018, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
2.3. Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку про те, що у розрахунку повинна бути використана величина сили струму 12А замість 41А, не зазначив якими доказами підтверджується наявність згоди сторін для проведення нарахувань недоврахованої електроенергії з використанням у розрахунку зазначеної величини струму. Суди попередніх інстанцій не звернули уваги на абзац четвертий підпункту 2.9 Методики визначення обсягу та вартості електроенергії, недоврахованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національною комісією регулювання електроенергетики України № 562 від 04.05.2006 (далі - Методика), згідно з яким у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 5 - 7 пункту 2.1 цієї глави, Методика застосовується за умови виявлення місця (точки) підключення до відповідних мереж, про що зазначається в акті про порушення та позначається на схемі, у зв`язку з цим не встановили, чи виявлено представниками Товариства відповідне місце (точки) самовільного підключення струмоприймачів (електропроводки) до електричної мережі, що не належить енергопостачальнику, поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку, і не здійснили оцінку пов`язаних з цим доказів.
3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3.1. 19.06.2019 Господарський суд Дніпропетровської області (суддя Манько Г. В.) в задоволенні позову відмовив.
3.2. Рішення суду мотивоване тим, що порушення споживачем Прави користування електричною енергією встановлено постачальником з дотриманням вимог пункту 6.41 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання ринку електроенергії від 31.07.1996 № 28 (далі - ПКЕЕ), Акт про порушення містить усі вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії; розрахунок обсягу та вартості цієї електричної енергії відповідає Методиці. Для розрахунку було взято значення сили струму 41 А, що відповідає одножильному мідному проводу перерізом 4 мм2, який прокладено без закладання в трубу, оскільки в Акті про порушення вказано, що самовільне підключення виконано мідним проводом перерізом 4 мм2, зазначення про те, що провід мав декілька жил або, що самовільне підключення виконано декількома одножильними проводами, які закладені в трубу, Акт про порушення не містить. Суд дійшов висновку про те, що самовільне підключення було виконано перед автоматичним вимикачем 6 А, наявність у схемі самовільного підключення цього автоматичного вимикача не може вплинути на обсяг електричної енергії, який буде проходити через провід самовільного підключення.
4. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
4.1. 04.11.2019 Центральний апеляційний господарський суд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2019 скасував; ухвалив нове рішення, яким позовні вимоги задовольнив, визнав недійсним та скасував Рішення про порушення ФОП Жушманом В. М. "Правил користування електричною енергією", яким визначено до сплати за недораховану активну електроенергію 102 657,48 грн, оформлене протоколом № 8/1 від 23.05.2018.
4.2. Постанова суду мотивована тим, що в Акті про порушення відсутня вказівка на те, в якій саме частині цього кабелю здійснено самовільне підключення, враховуючи, що згідно з абзацом 4 підпункту 2.9 Методики у разі виявлення у споживача порушень Методика застосовується за умови виявлення місця (точки) підключення до відповідних мереж. Акт мав містити детальний опис місця розташування точки підключення з посиланням на орієнтири, за допомогою яких можна встановити де саме здійснено з`єднання. Акт також не містить інформації щодо вчинення представниками енергопостачальника дій, необхідних для виявлення прихованої електропроводки, а саме використання спеціальних технічних засобів та/або здійснення часткового демонтажу будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів, як і не містить інформації щодо вчинення споживачем дій, які не надали можливості представникам енергопостачальника виявити місце самовільного підключення. В Акті не зазначено поперечної площі перерізів та матеріалів всіх проводів (кабелів), які зображені на схемі електропостачання споживача, оформлені додатком до Акта, та використані в системі підключення, зокрема, використаного до облікового автоматичного перемикача 6А, до якого за схемою було здійснено самовільне підключення, отже Акт про порушення складено з порушенням пункту 4.6 Методики.
В Акті про порушення №122470 від 28.03.2018 відсутні дані щодо виявленої точки підключення, що, в свою чергу, виключає можливість проведення нарахувань обсягів та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ згідно з пунктом 2.9 Методики за формулою 2.7 та 2.8, у зв`язку із чим, рішення комісії Товариства з розгляду Акта про порушення ФОП Жушманом В.М. "Правил користування електроенергією", яким визначено до сплати за недораховану активну електроенергію 102 657, 48 грн, оформлене протоколом № 8/1 від 23.05.2018, підлягає визнанню недійсним, а позовні вимоги, відповідно такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
5. Короткий зміст заяви
5.1. 08.11.2019 Позивач звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням, в якому просив ухвалити рішення про відшкодування Позивачу фактично понесених судових витрат на правову допомогу у розмірі фактично сплаченої частини 19 750 грн.
6. Короткий зміст додаткової постанови суду апеляційної інстанції
6.1. 21.11.2019 Центральний апеляційний господарський суд клопотання Відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, понесених Позивачем, задоволено; заяву Позивача про відшкодування витрат, пов`язаних із розглядом справи, задоволено частково; стягнуто з Товариства на користь Позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000.
6.2. Додаткова постанова мотивована тим, що порівняльний аналіз наданих акта розрахунку правової допомоги 07.11.2019 та акта розрахунку сум фактичної оплати клієнтом послуг адвоката дає підстави для висновку, що вони взаємопідтверджують надання послуг 17.11.2018, 11.01.2019, 18.02.2019, 18.06.2019, 15.10.2019, 04.11.2019 та 07.11.2019 на загальну суму 4 000, 00 грн. За іншими актами неможливо встановити, які саме послуги були надані Позивачу, тому заявлені до стягнення 12 500 грн визнаються непідтвердженими та необґрунтованими. Суд встановив, що за складання процесуальних документів у справі представником Позивача фактично отримано 2 900 грн.
Також визнав обґрунтованими доводи Відповідача, викладені у клопотанні про зменшення судових витрат, щодо невідповідності якості складених документів заявленій вартості та, відповідно, про завищення адвокатом Позивача вартості наданих послуг, у зв`язку з чим зазначене клопотання задовольнив, зменшивши розмір витрат до 2 000 грн.
7. Короткий зміст вимог касаційної скарги
7.1. Позивач (Скаржник) подав касаційну скаргу, в якій просить додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.11.2019 скасувати, ухвалити нове рішення, яким клопотання про відшкодування фактично сплачених витрат на правову допомогу задовольнити, стягнувши з Відповідача на користь Позивача 19 750, 00 грн.
8. Доводи Скаржника, викладені у касаційній скарзі
8.1. Скаржник не погоджується з оцінкою суду апеляційної інстанції якості наданих адвокатом Позивача послуг, що свідчить про порушення судом статті 126 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
8.2. Суд апеляційної інстанції не врахував порядок здійснення розрахунків між сторонами, передбачений Договором про надання правової допомоги.
9. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
9.1. 06.01.2020 Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить у задоволенні скарги відмовити, додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.11.2019 залишити без змін.
9.2. Позивач не надав суду детальний перелік всіх робіт, виконаних адвокатом. що є порушенням частини третьої статті 126 ГПК України.
10. Позиція Верховного Суду
10.1. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
10.2. Згідно з вимогами частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
10.3. Згідно з частиною першою статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, відповідно до пункту 1 частини третьої зазначеної статті, належать витрати на професійну правничу допомогу.
10.4. Як свідчать матеріали справи, звертаючись до суду з апеляційною скаргою Позивач просив взяти до уваги те, що докази понесених витрат будуть ним надані після оголошення судового рішення у справі.
10.5. Частинами першою, другою статті 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.