ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 910/2170/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,
здійснивши перегляд у порядку письмового провадження постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 (судді: Іоннікова І. А., Разіна Т. І., Тарасенко К. В.) та ухвали Господарського суду міста Києва від 03.06.2019 (суддя Мельник В. І.)
за касаційною скаргою Київської міської ради у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СБС-НАДІЯ"
до Київської міської ради
про визнання незаконним та скасування рішення в частині,
В С Т А Н О В И В:
1. Короткий зміст судових рішень
1.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.05.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2018 і постановою Верховного Суду від 20.11.2018, позов задоволено повністю. Визнано незаконним і скасовано рішення Київської міської ради від 21.11.2017 у частині розірвання договору від 01.12.2003 і надання статусу скверу земельній ділянці площею 0,0798 га, кадастровий номер 8000000000:79:243:0006, переданій Товариству з обмеженою відповідальністю "СБС-НАДІЯ" (далі - ТОВ "СБС-НАДІЯ") у користування за умовами договору від 01.12.2003. Стягнуто з Київської міської ради на користь ТОВ "СБС-НАДІЯ" 1 762,00 грн судового збору.
1.2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2019 задоволено клопотання ТОВ "СБС-НАДІЯ" про покладення на Київську міську раду витрат товариства на професійну правничу допомогу. Стягнуто з Київської міської ради на користь ТОВ "СБС-НАДІЯ" витрати на професійну правничу допомогу у сумі 140 000,00 грн. Суд визнав обґрунтованим зазначений розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції
1.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.06.2019. Прийнято додаткове рішення, яким частково задоволено клопотання ТОВ "СБС-НАДІЯ" про покладення на Київську міську раду витрат товариства на професійну правничу допомогу. Стягнуто з Київської міської ради на користь ТОВ "СБС-НАДІЯ" 25 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Апеляційний господарський суд дійшов висновку про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права та із посиланням на положення статті 244 Господарського процесуального кодексу України зазначив, що у разі, коли суд не вирішив питання про судові витрати, суд може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, натомість місцевий господарський суд постановив ухвалу про покладення на відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу. Водночас зважаючи на те, що за змістом статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які сплатила сторона за отримані послуги саме адвоката, а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі, враховуючи складність справи, обсяг виконаних робіт та беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, суд апеляційної інстанції визнав доведеним і обґрунтованим відшкодування позивачеві витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції саме у сумі 25 000,00 грн.
2. Короткий зміст касаційної скарги і відзиву на неї
2.1. Не погоджуючись із висновками господарських судів, Київська міська рада подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.06.2019, а також постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 у частині прийняття у справі додаткового рішення, яким частково задоволено клопотання ТОВ "СБС-НАДІЯ" про покладення на Київську міську раду витрат на професійну правничу допомогу та стягнення 25 000,00 грн, і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні клопотання ТОВ "СБС-НАДІЯ" про покладення на Київську міську раду витрат на професійну правничу допомогу.
Зокрема, Київська міська рада вважає, що розмір витрат, зазначений у клопотанні позивача і стягнутий згідно з оскарженими судовими рішеннями, є неспівмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, і зазначає, що Кучерявий Д. В. набув статусу адвоката тільки 05.09.2018.
2.2. Від ТОВ "СБС-НАДІЯ" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому товариство просить залишити без задоволення касаційну скаргу відповідача та, зокрема, зазначає, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами, проте відповідач таких обставин не довів.
3. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду
3.1. Переглянувши оскаржені у справі судові рішення, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і заперечення на неї, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
3.2. Як установили господарські суди та підтверджують матеріали справи, позивач звернувся із позовом у цій справі, в якому просив визнати незаконним і скасувати рішення Київської міської ради від 21.11.2017 у частині розірвання договору від 01.12.2003 і надання статусу скверу земельній ділянці площею 0,0798 га, кадастровий номер 8000000000:79:243:0006, переданій ТОВ "СБС-НАДІЯ" у користування за умовами договору від 01.12.2003. Водночас позивач просив стягнути з відповідача 1 762,00 грн судового збору. У позовній заяві позивач зазначив, що орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку із розглядом справи, становить 200 000,00 грн.
27.04.2018 від позивача до суду першої інстанції надійшла заява про вирішення питання про відшкодування судових витрат.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.05.2018 позов задоволено повністю; визнано незаконним і скасовано рішення Київської міської ради від 21.11.2017 у частині розірвання договору від 01.12.2003 і надання статусу скверу земельній ділянці площею 0,0798 га, кадастровий номер 8000000000:79:243:0006, переданій ТОВ "СБС-НАДІЯ" у користування за умовами договору від 01.12.2003; стягнуто з Київської міської ради на користь ТОВ "СБС-НАДІЯ" 1 762,00 грн судового збору.
У клопотанні про покладення на Київську міську раду витрат ТОВ "СБС-НАДІЯ" на професійну правничу допомогу від 22.05.2018 позивач просив стягнути з відповідача 140 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. До зазначеного клопотання, зокрема, були долучені докази направлення копії цього клопотання із додатками Київській міській раді.
У свою чергу, Київська міська рада у клопотанні від 27.05.2019 просила зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2019 клопотання про покладення на Київську міську раду витрат ТОВ "СБС-НАДІЯ" на професійну правничу допомогу задоволено та стягнуто з Київської міської ради на користь зазначеного товариства витрати на професійну правничу допомогу у сумі 140 000,00 грн.
Проте згідно з постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 зазначену ухвалу скасовано, прийнято додаткове рішення, яким частково задоволено клопотання ТОВ "СБС-НАДІЯ" про покладення на Київську міську раду витрат на професійну правничу допомогу і стягнуто з Київської міської ради на користь ТОВ "СБС-НАДІЯ" 25 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
За змістом касаційної скарги Київська міська рада не погоджується зі стягненням із неї на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).
Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 зазначеного Кодексу витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.