ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 910/17696/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Кондратова І.Д., Ткач І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантік - Пасіфік Венчурз"
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Паламар П.І.)
від 09.07.2019,
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Мальченко А.О., судді - Дикунська С.Я., Жук Г.А.)
від 30.10.2019,
за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантік - Пасіфік Венчурз"
про стягнення 260 900,87 грн
В С Т А Н О В И В:
у грудні 2018 року Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 260 900, 87 грн, з яких 239 733,00 грн - кошти за скид стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, 15 197,53 грн - інфляційні втрати, 5 970,34 грн - 3% річних
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.08.2011 між позивачем (правонаступник Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал") і відповідачем було укладено договір № 09740/5-02 на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднанні мережі, згідно з яким позивач зобов`язувався постачати відповідачу питну воду, приймати від нього стічні води, які не перевищують гранично допустимі концентрації шкідливих речовин, а останній - оплачувати надані послуги на умовах, які визначені цим договором, Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації м. Києва. Зазначив, що 01.12.2017, на виконання п. 2.1 Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва, затверджених розпорядженням Київської міської ради № 1879 від 12.10.2011 (Правила № 1879), позивачем були відібрані проби стічних вод на об`єкті відповідача за адресою: вул. Мишуги, 4 у м. Києві з контрольного колодязя 1/11. За результатом такого відбору виявлено в них перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин. 14.02.2018 позивач звернувся до відповідача із листом-попередженням про сплату 239 733,00 грн за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, однак відповідач таку оплату не здійснив, чим порушив умови договору на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі № 09740/5-02 від 10.08.2011, вимоги ст. 32 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва, затверджених розпорядженням Київської міської ради № 1879 від 12.10.2011.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.07.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2019, позов задоволено.
Стягнуто з відповідача на користь позивача 239 733,00 грн боргу, 15 197,53 грн інфляційних втрат, 5 970,34 грн 3 % річних та судові витрати.
29.11.2019 ТОВ "Атлантік - Пасіфік Венчурз" подало касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2019, в якій просить вказані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Підставами для скасування вказаних судових рішень зазначає, що господарськими судами не дотримано норм Конституції України, ст. 11 ГПК України. Вважає, що апеляційним судом не були враховані приписи ч. 2 ст. 193 ГК України, ст. ст. 612, 613, ч. 3 ст. 538 ЦК України. На думку відповідача, судами не надано належної оцінки Правилам № 1879 і помилково їх застосовано для обґрунтування судового рішення та вирішення спору по суті (Правила № 1879 були видані на підставі Правил, затверджених Державним комітетом будівництва, архітектурі і житлової політики України, які втратили чинність). Зазначає, що станом на 01.12.2017 нормативних актів, якими б були врегульовані відносини з приймання стічних вод у м. Києві та які були прийняті відповідно до вимог Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" не існувало. Стверджує, що рішення постачальника про донарахування абоненту величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію м. Києва з перевищенням допустимих концентрацій є оперативно-господарською санкцією. Вважає, що ця позовна заява підписана особою, яка не мала прав її підписувати (директором департаменту претензійно-позовної роботи позивача Левківською О.П., яка не є адвокатом). Посилається на постанови Вищого господарського суду України від 26.04.2017 у справі № 910/4358/14, від 15.11.2016 у справі № 910/5837/16.
У відзиві на касаційну скаргу позивач вказує, що законодавством не передбачено автоматичної втрати чинності нормативним актом органу місцевого самоврядування у зв`язку із скасуванням іншого нормативного правового акту (така правова позиція викладена у постанові апеляційного суду від 10.04.2019 у справі № 911/1533/18). Вважає, що станом на 01.12.2017 існували Правила № 1879, які прийняті в межах повноважень та у спосіб передбачений нормами чинного законодавства України. Посилається на те, що суд апеляційної інстанції правомірно розрізняє плату за отримані послуги водопостачання та водовідведення та плату за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах. Стверджує про безпідставне посилання відповідача, що плата за скид стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин є оперативно-господарською санкцією, оскільки плата за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням є грошовим зобов`язанням, що виникає на підставі договору та законодавчих приписів (до такого висновку дійшов і Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.01.2019 у справі № 920/730/16). Зазначає, що позивач направляв відповідачу рахунок на оплату відповідно до Правил № 1879. Вказує, що на день подання касаційної скарги відповідачем було сплачено заборгованість за скид стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин у добровільному порядку.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами, 10.08.2011 між ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" (наразі ПрАТ "АК "Київводоканал", постачальник) і ТОВ "Атлантік-Пасіфік Венчурз" (абонент) було укладено договір на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднанні мережі № 09740/5-02, за умовами якого постачальник зобов`язувався надавати абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва за адресами об`єктів водоспоживання, зазначеними у дислокації, яка є невід`ємною частиною цього договору, та на підставі пред`явлених абонентом умов (дозволу) на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва, а абонент - здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору та дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002, Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради № 876 від 04.08.2009, а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.
За умовами п.1.5 договору № 09740/5-02 абонент забезпечує наявність та своєчасне подовження умов на скид стічних вод згідно із вимогами місцевих правил приймання, а також забезпечує скид стічних вод з дотриманням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.
У п. 3.3.6 договору № 09740/5-02 сторони погодили, що абонент зобов`язаний забезпечувати своєчасний та безперешкодний доступ представникам постачальника (при наявності посвідчень) для зняття показів засобів обліку водоспоживання, для взяття з каналізаційних колодязів контрольних проб на перевірку допустимих концентрацій (ДК) забруднюючих речовин у стічних водах, що приймаються до міської каналізаційної мережі.
Згідно з п. 4.5 договору № 09740/5-02 за скид в міську каналізаційну мережу стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин абонент сплачує додаткову плату, передбачену чинними законодавством.
Пунктом 5.2 договору № 09740/5-02 встановлено, що у випадку зміни чинного законодавства України, які регулюють відносини у сфері водопостачання та водовідведення, а також прийняття органами місцевого самоврядування чи виконавчої влади нормативних актів, які регулюють відносини з надання послуг за цим договором, прийняття рішень щодо змін порядку розрахунків між суб`єктами господарювання, нове законодавство та новий порядок поширюється на умови цього договору без узгодження його сторонами та внесення додаткових змін.
Договір укладається строком на один рік набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить про це іншу сторону (п. 7.1 договору № 09740/5-02).
Судами встановлено, що 01.12.2017, з метою контролю якості стічних вод, що надходять від абонента - ТОВ "Атлантік-Пасіфік Венчурз" у каналізаційні мережі м. Києва, представниками департаменту екологічного нагляду ПрАТ "АК "Київводоканал" було здійснено відбір проб стічних вод, які скидаються з об`єкта, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Мишуги, 4, з контрольного колодязя 1/11 для вимірювання показників їх складу та властивостей.
З наявних у матеріалах справи доказів (договір № 05398/5-02 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, лист-повідомлення № 31 про заміну сторони договору - ТОВ "Юніверсал Стар Ко" припиняється шляхом приєднання до ТОВ "Атлантік-Пасіфік Венчурз", передавальний акт) судами встановлено, що колодязь по вул. Мишуги, 4 у м. Києві, з якого здійснювався відбір проб, був і є контрольним та належить саме відповідачу.
Присутність представника відповідача під час вказаного відбору проб стічних вод та відмова останнього від такого відбору підтверджується відповідним записом в журналі-акті відбору проб стічних вод промпідприємств (а.с. 24-25, т. 1).
За результатом лабораторного дослідження проб стічних вод, відібраних 01.12.2017, працівниками департаменту екологічного нагляду ПрАТ "АК "Київводоканал" був складений протокол (а.с. 18, т. 1), в якому зафіксовано невідповідність стічних вод, які відповідач скидає в систему каналізації м. Києва, державним стандартам та екологічним нормативам в галузі охорони навколишнього природного середовища, закріпленим в Правилах № 1879.
14.02.2018 позивач звернувся до відповідача з листом-попередженням та направив відповідачу розрахунок № 15/ДК-2017-12-10/171-Ф від 01.12.2017 на оплату за скид стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин та рахунок на оплату № УЕ001328 від 07.02.2018, які отримані відповідачем 16.02.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 20-23, т. 1).
Оскільки відповідач всупереч вимогам п. 4.5 договору, Правилам № 1879 не здійснив плату за скид стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України є, зокрема, договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
За приписами статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні приписи містить і ст. 193 ГПК України.
Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.
Порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).