Постанова
Іменем України
06 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 761/37179/16-ц
провадження № 61-10407св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараша А. А., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач),
Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Дочірнє підприємство державної компанії "Укрспецекспорт" - державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 листопада 2017 року у складі судді Волошина В. О. та постанову Апеляційного суду міста Києва
від 07 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Шебуєвої В. А., Чобіток А. О., Українець Л. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом
до Дочірнього підприємства державної компанії "Укрспецекспорт" - "Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" (далі - ДП ДК "Укрспецекспорт" - "ДГЗІФ "Укрінмаш", Підприємство) про визнання дій неправомірними, визнання незаконним
та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, зобов`язання вчинити дії.
Позовна заява мотивована тим, що він з 2014 року працював
у ДП ДК "Укрспецекспорт" - "ДГЗІФ "Укрінмаш". На підставі наказу від
21 вересня 2016 року № 263К його звільнено з посади головного спеціаліста відділу контрактів № 3 департаменту № 4 на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.
Посилаючись на те, що звільнення відбулося з порушенням статей 42, 49-2 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), підприємством
не взято до уваги наявність у нього переважного права на залишення на роботі, ОСОБА_1 просив визнати протиправними дії відповідача щодо його звільнення з посади головного спеціаліста відділу контрактів № 2 департаменту № 4; скасувати наказ від 21 вересня 2016 року № 263К; поновити його на роботі; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу; відшкодувати моральну шкоду в розмірі 21 100,00 грн; зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату йому грошових коштів, передбачених пунктом 5.1 Розділу V Колективного договору з дня звільнення до дня поновлення на роботі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17 листопада
2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що звільнення позивача із займаної посади на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України відбулося з дотриманням трудового законодавства, вимоги статей 42, 49-2 КЗпП України відповідачем не порушено, отже, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 07 лютого 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив права та обов`язки сторін, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін і надав їм належну правову оцінку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не дослідили та не надали належної оцінки штатним розписам, які діяли до скорочення його посади та після скорочення. Відповідно до наказу від 13 травня 2016 року № 108 введенні нові посади головного спеціаліста у нових департаментах: у департаменті № 1 - 9 посад, у департаменті № 2 - 7 посад, у департаменті
№ 3 - 8 посад, у департаменті № 4 - 4 посади, всього 28 посад. Жодна з цих посад йому запропонована не була. Він тривалий час працював у відповідача, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
У травні 2018 року ДП ДК "Укрспецекспорт" - "ДГЗІФ "Укрінмаш" надало відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалені в справі судові рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що ОСОБА_1 з 01 грудня 2014 року працював у ДП ДК "Укрспецекспорт" - "ДГЗІФ "Укрінмаш" на посаді головного спеціаліста відділу контрактів № 2 департаменту № 4. З 15 січня 2016 року ОСОБА_1 переведений на посаду головного спеціаліста відділу контрактів № 3 департаменту № 4.
12 квітня 2016 року адміністрація Підприємства звернулась до Ради трудового колективу з повідомленням про прийняття рішення щодо скорочення чисельності та штату працівників. 22 квітня 2016 року Рада трудового колективу Підприємства погодила рішення адміністрації підприємства щодо скорочення чисельності та штату працівників. 13 травня 2016 року Підприємство видало наказ № 108 "Про скорочення чисельності і штату працівників та внесення змін до структури та штатного розпису
ДП ДК "Укрспецекспорт" - "Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш". 24 травня 2016 року Державний концерн "Укроборонпром" (далі - ДК "Укроборонпром") погодив структуру та штатний розпис підприємства.
24 травня 2016 року протоколом Тимчасової комісії для визначення гарантій та переважного права на залишення на роботі працівників підприємства
у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці визначено перелік працівників, щодо яких законодавством встановлена пряма заборона на звільнення, та перелік працівників, які мають переважне право на залишення на роботі. До числа таких працівників ОСОБА_1 не віднесений.
26 травня 2016 року ОСОБА_1 повідомлений про наступне вивільнення з 26 липня 2016 року. Після використання ОСОБА_1 відпустки 21 вересня 2016 року його звільнено з роботи на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України. У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю позивача дату звільнення змінено.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або
(та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні
чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва
і праці, в тому числі скорочення штату працівників.
Звільнення з цієї підстави допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу (частина друга статті 40 КЗпП України).
Статтею 141 КЗпП України визначено обов`язок власника або уповноваженого ним органу правильно організовувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності.