ПОСТАНОВА
Іменем України
04 лютого 2020 року
Київ
справа №804/5468/15
касаційне провадження №К/9901/5663/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Верхньодніпровської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області (далі - Інспекція) на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2015 (суддя - Златін С.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2015 (головуючий суддя - Малиш Н.І., судді - Щербак А.А., Баранник Н.П.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шлях" (далі - Товариство) до Верхньодніпровської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
У квітні 2015 року Товариство звернулось до суду із позовом до Інспекції, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.04.2015 № 000492201 та № 0000502201.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що: реальність господарських операцій з ДП "ТЕХНОСКРАП" ТОВ "СКРАП" щодо придбання продукції (чушки латунної ЛС) підтверджена належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, складеними належним чином зареєстрованими юридичними особами та платниками податку на додану вартість; придбана у зазначеного постачальника продукція була реалізована Товариством іншим суб`єктам господарювання на території України та на експорт у Російську Федерацію, що підтверджено належним чином оформленими первинними документами та регістрами бухгалтерського обліку; ДП "ТЕХНОСКРАП" ТОВ "СКРАП" є одним із основних постачальників сировини (латуні ЛС чушка) для Товариства і являється виробником цієї продукції, що було неодноразово підтверджено довідками зустрічних звірок ДПІ Куйбишівського району ГУ Міндоходів у Донецькій області у січні, лютому, травні, липні, серпні 2013 року та актом Інспекції від 31.12.2013 № 734/150/32570408; ДП "ТЕХНОСКРАП" ТОВ "СКРАП" повністю забезпечене виробничими потужностями, офісними та складськими приміщеннями, трудовими та матеріальними ресурсами, необхідними для здійснення господарської діяльності.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 20.05.2015, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2015, позов задовольнив повністю: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Інспекції від 03.04.2015 № 000492201 та № 0000502201.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що: фактичне виконання господарських операцій між Товариством та ДП "ТЕХНОСКРАП" ТОВ "СКРАП" підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які не містять дефектів форми та змісту, виписаними належним чином зареєстрованими юридичними особами та платниками податку на додану вартість, з урахуванням того, що придбані у зазначених контрагентів товари були реалізовані Товариством іншим суб`єктам господарювання; ДП "ТЕХНОСКРАП" ТОВ "СКРАП" має відповідні ліцензії на заготівлю, переробку, металургійну обробку металобрухту зі строком дії з 09.11.2010 безстроково; Інспекцією не досліджувались первинні бухгалтерські документи та податкові накладні стосовно отримання ДП "ТЕХНОСКРАП" ТОВ "СКРАП" товарно-матеріальних цінностей на суму податку на додану вартість менше 10000,00 грн.
Інспекція оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 28.08.2015 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що: згідно акту ДПІ Куйбишівського району ГУ Міндоходів у Донецькій області від 17.02.2015 № 55/7/05-22-22-02-13-2 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ДП "ТЕХНОСКРАП" ТОВ "СКРАП" неможливо встановити місцезнаходження платника, оскільки з 27.11.2014 припинено поштові відправлення на/з територію(ї) Донецької та Луганської областей, у зв`язку з чим під час перевірки використовувались документи, отримані із Інформаційної бази даних "Податковий блок", за результатами аналізу яких було встановлено, що ДП "ТЕХНОСКРАП" ТОВ "СКРАП" не підтвердило реальність господарських відносин з платниками податків за період з жовтня по листопад 2014 року у зв`язку з відсутністю платника за місцезнаходженням, а аналізом звітності з податку на додану вартість за період - жовтень, листопад 2014 року, яка не вважається податковою звітністю, виявлено факти, які свідчать про можливі порушення податкового законодавства та залучення суб`єкта до схеми формування штучного податкового кредиту; аналізом Єдиного реєстру податкових накладних за період з липня по листопад 2014 року встановлено, що ДП "ТЕХНОСКРАП" ТОВ "СКРАП" здійснювало купівлю латуні в чушках ЛС у інших постачальників (зі станом, відмінним від основного), переважно з інших регіонів України та за ціною, що іноді є вищою, ніж при реалізації на Товариство. Решта доводів Інспекції зводиться до цитування норм Податкового кодексу України та змісту акті перевірки
У запереченні на касаційну скаргу Товариство просить суд відмовити у її задоволенні, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 03.02.2020 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження, визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи та призначив попередній розгляд справи на 04.02.2020.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та, враховуючи межі касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що Інспекція провела документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з по взаємовідносинам з ДП "ТЕХНОСКРАП" ТОВ "СКРАП" за листопад 2014 року, результати якої були оформлені актом від 18.03.2015 № 248/04-16-22-01/32570408, за висновками якого Товариством були порушені вимоги пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, які полягали у завищенні податкового кредиту на суму 1011850,01, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 1007967,00 грн.
Зокрема, у акті перевірки було вказано, що Товариство неправомірно включило до складу податкового кредиту податок на додану вартість, сплачений у складі вартості товарно-матеріальних цінностей, придбаних у ДП "ТЕХНОСКРАП" ТОВ "СКРАП", оскільки: згідно акту ДПІ Куйбишівського району ГУ Міндоходів у Донецькій області від 17.02.2015 № 55/7/05-22-22-02-13-2 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ДП "ТЕХНОСКРАП" ТОВ "СКРАП" неможливо встановити місцезнаходження платника, оскільки з 27.11.2014 припинено поштові відправлення на/з територію(ї) Донецької та Луганської областей, у зв`язку з чим під час перевірки використовувались документи, отримані із Інформаційної бази даних "Податковий блок", за результатами аналізу яких було встановлено, що ДП "ТЕХНОСКРАП" ТОВ "СКРАП" не підтвердило реальність господарських відносин з платниками податків за період з жовтня по листопад 2014 року у зв`язку з відсутністю платника за місцезнаходженням, а аналізом звітності з податку на додану вартість за період - жовтень, листопад 2014 року, яка не вважається податковою звітністю, виявлено факти, які свідчать про можливі порушення податкового законодавства та залучення суб`єкта до схеми формування штучного податкового кредиту; аналізом Єдиного реєстру податкових накладних за період з липня по листопад 2014 року встановлено, що ДП "ТЕХНОСКРАП" ТОВ "СКРАП" здійснювало купівлю латуні в чушках ЛС у інших постачальників (зі станом, відмінним від основного), переважно з інших регіонів України та за ціною, що іноді є вищою, ніж при реалізації на Товариство; аналізом податкового розрахунку за формою № 1-ДФ встановлено, що протягом 3-4 кварталів 2014 року близько 50% працівників ДП "ТЕХНОСКРАП" ТОВ "СКРАП" працювало в умовах неповного робочого дня (тижня); здійснити аналіз умов перевезення товарно-матеріальних цінностей та латуні у чушках від постачальників з інших регіонів України на адресу ДП "ТЕХНОСКРАП" ТОВ "СКРАП" не є можливим у зв`язку з відсутністю документів; з огляду на викладене, неможливо зробити висновок, що ДП "ТЕХНОСКРАП" ТОВ "СКРАП" є виробником продукції, поставленої на адресу Товариства.
На вказаний акт перевірки Товариством були подані заперечення, за результатом розгляду яких висновки акта перевірки були залишені без змін.
На підставі висновків вказаного акта перевірки 03.04.2015 Інспекція прийняла податкові повідомлення-рішення: № 0000492201, яким збільшила Товариству суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість на 1259958,75 грн., у тому числі: 1007967,00 грн. - за основним платежем, 251991,75 грн. - з штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0000502201, яким зменшила Товариству розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2014 року на 3883,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Положеннями підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
За приписами абзацу 1 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Тобто, у податковому обліку понесені витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та понесення витрат. І тільки за повної відсутності таких документів, або у разі, коли такі документи є недостовірними, тобто не відображають реальних подій (господарської операції), податковий кредит може вважатися не підтвердженим.
За умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг), яка призвела до об`єктивної зміни складу активів такого платника, придбання такого товару (робіт, послуг) з метою використання у господарській діяльності, наявності первинних документів, які підтверджують понесені витрати, платник податку має право на віднесення податку на додану вартість до складу податкового кредиту.
Водночас, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.
Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності.
При цьому, наведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та витрат, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.