ПОСТАНОВА
Іменем України
14 лютого 2020 року
Київ
справа №159/1687/17
адміністративне провадження №К/9901/34913/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року (судді: Сеник Р.П. (головуючий), Хобор Р.Б., Попко Я.С.)
у справі № 159/1687/17
за позовом ОСОБА_1
до заступника начальника Волинської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням Негріча Леоніда Михайловича
про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил,
В С Т А Н О В И В:
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до заступника начальника Волинської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням Негріча Л.М., в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 1185/20500/17 від 26 квітня 2017 року.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що постанова у справі про порушення митних правил № 1185/20500/17 від 26 квітня 2017 року прийнята відповідачем із порушенням вимог чинного законодавства на підставі не повно та не об`єктивно досліджених доказів. Позивач вважає, що в його діях відсутній склад порушення митних правил, передбачений статтею 485 Митного кодексу України, оскільки митне оформлення проводилося згідно з документами, які супроводжували товар.
Ратнівський районний суд Волинської області постановою від 13 липня 2017 року адміністративний позов задовольнив з огляду на те, що відповідач під час розгляду справи не надав доказів наявності протиправної мети дій ОСОБА_1 щодо заявлення неправдивих відомостей та неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.
Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 10 жовтня 2017 року рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове, яким відмовив у задоволенні позову.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивач мав усі необхідні документи для правильного визначення коду товару та заповнення митної декларації, однак цього не зробив, чим порушив митне законодавство, тому оскаржувана постанова прийнята відповідачем правомірно.
Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року та залишити в силі постанову Ратнівського районного суду Волинської області від 13 липня 2017 року. При цьому у касаційній скарзі ОСОБА_1 посилався на доводи, аналогічні тим, що були зазначені в його позовній заяві.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
У своїх запереченнях на касаційну скаргу Волинська митниця ДФС просила залишити касаційну скаргу без задоволення з огляду на законність та обґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції. Зокрема, відповідач зазначив, що інформація, яка міститься в товаросупровідних документах, експортних деклараціях, інформація на інтернет-сайтах, вказує на те, що дані товари відносяться саме до екскаваторів-навантажувачів і мають класифікуватися за товарними позиціями 8429 згідно з УКТ ЗЕД, а тому заявлення у митних деклараціях зовсім іншої назви товару свідчить про наявність у діях позивача умислу, який полягає в неналежному зазначенні коду товару.
06 березня 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.
Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанцій встановили, що на підставі наказу Волинської митниці ДФС від 01 лютого 2017 року № 34 відповідачем проведено перевірку з приводу дотримання контролю за правильністю класифікації товарів та визначення бази оподаткування при здійсненні митного оформлення товарів товарних позицій 8701, 8429 згідно з УКТ ЗЕД, а також правильності здійснення митних формальностей під час митного оформлення товарів цих товарних позицій.
За результатами проведеної перевірки встановлено, що 20 травня 2016 року позивач, працюючи на посаді декларанта ТОВ "ВЕЛ`Ю ПЕК", заявив у митній декларації типу ІМ40АА № 205080000/2016/001651 неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, а саме за кодом 8701 90 50 00 (ставка мита 10%) було проведено митне оформлення товару - колісного трактора марки Білорусь, модель - 82П, 2008 року випуску, заводський номер НОМЕР_1, марка двигуна Д-243, номер двигуна НОМЕР_2, сплачено митні платежі в сумі 52 826,83 грн.
Проте у ході перевірки митним органом з`ясовано, що вказаний товар є екскаватором - погружчиком, який згідно з УКТ ЗЕД класифікується за кодом 8429 59 00 00 (ставка мита 0%). За митне оформлення вказаного товару необхідно було сплатити митні платежі в сумі 57 253,31 грн, недоплачена сума становить 4426,48 грн.
Крім того 29 червня 2016 року ОСОБА_1 заявив у митній декларації типу ІМ40АА №205080000/2016/002190 неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, а саме за кодом 8701 90 50 00 (ставка мита 10%) було проведено митне оформлення окремо товару - колісного трактора марки Білорусь, модель - 82.1, 2005 року випуску, заводський номер НОМЕР_5, марка двигуна Д-243-202, номер двигуна НОМЕР_3, та навісного обладнання до нього ЭО-2626А, 2005 року випуску, за кодом 8431 42 00 00, сплачено митні платежі в сумі 54 543,20 грн.
У ході перевірки митним органом встановлено, що вказаний товар - трактор і навісне обладнання - становить одне ціле та є екскаватором - погружчиком, який згідно з УКТ ЗЕД класифікується за кодом 8429 59 00 00 (ставка мита 0%). За митне оформлення цього товару необхідно було сплатити митні платежі в сумі 54 859,09 грн, недоплачена сума становить 315,89 грн.
Загальна сума різниці між сплаченими митними платежами та митними платежами, які необхідно було сплатити за митними деклараціями типу ІМ40АА №205080000/2016/002190 від 20 травня 2016 року, № 205080000/2016/002190 від 29 червня 2016 року становить 4742,37 грн.
За результатами проведеної перевірки заступник начальника Волинської митниці ДФС України - начальник управління протидії митним правопорушенням Негріч Л.М. прийняв постанову у справі про порушення митних правил № 1185/20500/17 від 26 квітня 2017 року, відповідно до якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, та застосовано штраф у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 14 227,11 грн.
Правомірність прийняття вказаної постанови є предметом розгляду цієї справи.
Порядок провадження у справах про порушення митних правил, процесуальні дії та порядок їх проведення, оскарження постанов у справах про порушення митних правил визначено розділом ХІХ Митного кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.