ПОСТАНОВА
Іменем України
14 лютого 2020 року
Київ
справа №814/456/14
адміністративне провадження №К/9901/26263/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Баштанської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області (Жовтневої об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області)
на постанову Миколаївського оружного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року ( головуючий суддя - Птичкіна В.В.)
та на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року (колегія суддів: головуючий суддя - Домусчі С.Д., судді - Вербицька Н.В., Кравець О.О.)
у справі №814/456/14
за позовом Виробничого кооперативу "Віра"
до Баштанської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області (Жовтневої об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області)
про визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення - рішення про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2014 року Виробничий кооператив "Віра" (далі - позивач, платник, ВК "Віра") звернулося до Миколаївського оружного адміністративного суду з позовом до Жовтневої об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення - рішення про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість.
В обґрунтування позовних вимог платник зазначив про порушення контролюючим органом встановленого Податковим кодексом України (далі - ПК України) порядку проведення позапланової документальної невиїзної перевірки, а також вказує, що надані позивачем первинні документи повністю підтверджують реальність здійснення господарських операцій позивача з ПП ВКФ "Універсал-Центр".
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року, адміністративний позов задоволено:
- визнано протиправними дії Жовтневої об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області щодо проведення позапланової документальної невиїзної перевірки Виробничого кооперативу "Віра" з питань правомірності формування податкового кредиту за грудень 2011 року та червень 2012 року, результати якої були оформлені актом від 30.09.2013 № 112/22-23088380;
- визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення №0000042200, прийняте Жовтневою об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Миколаївській області 23.01.2014;
- присуджено Виробничому кооперативу "Віра" понесені ним судові витрати (судовий збір) в сумі 182, 70 грн з Державного бюджету України;
- стягнуто з Жовтневої об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на користь держави судовий збір в сумі 1 644, 30 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для проведення перевірки, оскільки контролюючим органом не надано доказів виконання умов п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, щодо надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Також суди зазначили, що висновки контролюючого органу про нереальність відносин позивача з вказаним вище контрагентом ґрунтуються на припущеннях посадових осіб контролюючого органу, оскільки податковий орган не досліджував ані регістри податкового та бухгалтерського обліку, ані первинні документи, якими фіксувалося здійснення господарських операцій ВК "Віра" з ПП ВКФ "Універсал-Центр"
Не погодившись з зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що господарські операції позивача з ПП ВКФ "Універсал-центр" не мали реального характеру, оскільки не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності виробничо-складських приміщень, та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення виконання умов укладеного договору та отримання результатів відповідної господарської діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 червня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.
Від позивача відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.
01 листопада 2018 року від Баштанської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області надійшло клопотання про заміну сторони та закриття провадження у справі, в якому остання просить замінити відповідача Жовтневу об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Миколаївській області на правонаступника - Баштанську об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області та закрити провадження у справі у зв`язку з припиненням юридичної особи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 2015 року №892 "Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби" реорганізовано Жовтневу об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Миколаївській області шляхом її приєднання до Баштанської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області.
З огляду на вищевикладене, Верховний Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для заміну відповідача правонаступником.
20 лютого 2019 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).
Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, посадовими особами відповідача проведено позапланову документальну невиїзну перевірку позивача з питань правомірності формування податкового кредиту за грудень 2011 року та червень 2012 року.
За результатами перевірки складено акт від 30.09.2013 №112/22-23088380 (далі - Акт перевірки).
Контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог п. 185 ст. 185 п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, 198.6 ст. 198, п. 198.4 ст. 198, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на суму 194 800 грн, у тому числі за грудень 2011 року на суму 157 200 грн, за червень 2012 року на суму 37 600 грн.
На підставі Акту перевірки, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення- рішення від 23 січня 2014 року №0000042200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на 56 400 грн, з яких за основним платежем - 37 600 грн, та 18 800 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.