ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2020 року
м. Київ
cправа № 917/512/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Мачульський Г.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 06.11.2019 про закриття апеляційного провадження
у справі № 917/512/19
за позовом Акціонерного товариства "Укрсоцбанк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1
про звернення стягнення на предмет іпотеки,
В С Т А Н О В И В:
У березні 2019 року Акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир", у якому просило в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором № 06.1-20/124 від 02.04.2013 у сумі 15 917 447, 81 дол. США звернути стягнення на нерухоме майно за іпотечним договором № 2 від 12.04.2013, який посвідчений приватним нотаріусом Гадяцького районного нотаріального округу Полтавської області Микитенко Ю.В. та зареєстрований в реєстрі за №556, перелік якого вказаний у прохальній частині позову, шляхом реалізації нерухомого майна з прилюдних торгів за ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 13.06.2019 (суддя Паламарчук В.В.) позовні вимоги задоволені в повному обсязі. В рахунок часткового погашення заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором № 06.1-20/124 від 02.04.2013 у сумі 15 917 447, 81 дол. США (заборгованість по тілу кредиту) звернуто стягнення на нерухоме майно за іпотечним договором № 2 від 12.04.2013, який посвідчений приватним нотаріусом Гадяцького районного нотаріального округу Полтавської області Микитенко Ю.В. та зареєстрований в реєстрі за №556, перелік якого вказаний у резолютивній частині рішення, шляхом реалізації нерухомого майна з прилюдних торгів за ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, до якої додана заява про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 .
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.08.2019 залучено ОСОБА_1 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
В свою чергу, ОСОБА_1 також звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Полтавської області від 13.06.2019, у якій просив його скасувати в частині безпідставного звернення стягнення на наступні об`єкти нерухомого майна: "Літера №Ж1" - склад, площею 209,1 кв.м, та Літера "№И1" - склад, площею 220,9 кв.м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначав, що оскаржуваним рішенням звернуто стягнення на нерухоме майно, яке ОСОБА_1 орендує у Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" на підставі договорів оренди № 78 від 11.10.2016 та № 87 від 23.11.2016, зокрема, на об`єкти нерухомого майна: "Літера №Ж1" та Літера "№И1"; оскільки ОСОБА_1 вклав в нерухоме майно грошові кошти з метою його поліпшення (відбувався процес перебудови та були створені нові об`єкти нерухомості), а відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання щодо компенсації понесених орендарем витрат, ОСОБА_1 є власником 2/3 часток вищевказаного орендованого майна. Через невизнання відповідачем права власності ОСОБА_1 на частину орендованого майна, останній звернувся з позовами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" про визнання права власності на вищевказане нерухоме майно до Лохвицького районного суду Полтавської області (справа №538/1205/19) та Диканського районного суду Полтавської області (справа №529/782/19).
Позивачем до апеляційного суду подано заяву про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1, у якій він наголошує на тому, що оскаржуваним рішенням не порушено прав ОСОБА_1, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості щодо іншого власника нерухомого майна, окрім відповідача, на яке здійснюється звернення стягнення.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.11.2019 (колегія суддів у складі: Зубченко І.В. - головуючий, Гребенюк Н.В., Чернота Л.Ф.) заяву позивача про закриття апеляційного провадження задоволено. Закрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Полтавської області від 13.06.2019 у справі №917/512/19 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки суд дійшов висновку, що оскаржуваним рішенням у справі №917/512/19 не вирішувалось питання про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 .
Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційного інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить її скасувати, а справу передати для подальшого розгляду до суду апеляційної інстанції.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції не повинен був приймати до розгляду заяву позивача про закриття провадження, оскільки вона була подана з порушенням строків, установлених ст. 207 ГПК України. Крім цього, суд проігнорував доводи скаржника, які, на його думку, доводять обґрунтованість претензій щодо нерухомого майна, яке він вважає своїм майном. За доводами ОСОБА_2, всі документальні докази, які містяться в справі, доводять, що він є де-факто власником зазначених об`єктів нерухомого майна, а суд неналежним чином їх дослідив та дійшов помилкового висновку про закриття провадження за його апеляційною скаргою.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.01.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою, призначено її до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та надано строк на подання відзиву на скаргу до 31.01.2020.
До Верховного Суду 31.01.2020 від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому він просить останню залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін, посилаючись на правильність викладених в ній висновків.
Переглянувши в касаційному порядку ухвалу апеляційного господарського суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їхніх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Разом з тим, судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або в рішенні міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо з мотивувальної частини рішення вбачаються висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або в резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи прийнято оскаржуване судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника, про які саме, в якій саме частині судового рішення прямо вказано про таке, та після встановлення цих обставин вирішити питання про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права, інтереси та/або обов`язки заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про його права та/або обов`язки, та/або інтереси стосовно сторін у справі судом не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.