ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2020 року
м. Київ
Справа № 908/2600/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,
секретар судового засідання - Корнієнко О. В.,
за участю представників:
Акціонерного товариства "Укртрансгаз" - Роєнка Є.В.,
Товариства з обмеженою відповідальністю
"Запоріжгаз збут" - Василевської О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.10.2019 (у складі колегії суддів: Іванов О.Г. (головуючий), Кощеєв І.М., Березкіна О.В.)
та рішення Господарського суду Запорізької області від 23.04.2019 (суддя Корсун В.Л.)
у справі № 908/2600/18
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжгаз збут"
про стягнення 3 200 046,30 грн,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2018 року Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз") звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжгаз збут" (далі - ТОВ "Запоріжгаз збут") про стягнення 3 200 046,30 грн, у тому числі 1 518 965,98 грн пені, 510 609,36 грн 3 % річних та 1 170 470,96 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 01.07.2015 № 1506000168/НО15 у частині своєчасної та в повному обсязі оплати наданих позивачем послуг з транспортування магістральними трубопроводами природного газу протягом 2016-2017 років, у зв`язку із чим позивачем нараховано пеню за порушення відповідачем строків оплати, передбачену умовами договору, а також 3 % річних та інфляційні втрати відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.04.2019 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Запоріжгаз збут" на користь АТ "Укртрансгаз" 3 % річних у сумі 510 404,62 грн, інфляційні втрати в сумі 1 170 470,95 грн, пеню в сумі 1 518 965,96 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 47 997,62 грн. У решті позову відмовлено.
Судове рішення мотивовано тим, що відповідач, виконуючи умови договору, сплатив надані у 2016-2017 роках послуги (відповідно до актів наданих позивачем послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами) з порушенням належного строку для їх оплати, чим здійснив прострочення таких зобов`язань, що є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача пені, 3 % річних та інфляційних втрат, розмір яких визначено судом на підставі перевірки наданого позивачем розрахунку. У частині відмови в задоволенні решти позовних вимог суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог щодо сум пені, 3 % річних та інфляційних втрат, заявлених позивачем до стягнення.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 28.10.2019 рішення Господарського суду Запорізької області від 23.04.2019 скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Апеляційний суд виходив із того, що відповідач здійснював оплату за транспортування природного газу у порядку та на умовах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 792 "Про вдосконалення порядку розрахунків за спожитий природний газ", постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2516 "Про затвердження алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання постачальників природного газу, на яких покладені спеціальні обов`язки", із дотриманням умов пунктів 5.5, 5.6. договору від 01.07.2015 № 1506000168/НО15 та на підставі спільних протокольних рішень, укладених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій", а тому правові підстави для нарахування відповідачу пені, 3 % річних та інфляційних втрат відсутні.
Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у листопаді 2019 року АТ "Укртрансгаз" подало касаційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.10.2019 в повному обсязі, рішення Господарського суду Запорізької області від 23.04.2019 в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Касаційну скаргу АТ "Укртрансгаз" обґрунтовано тим, що поза увагою суду апеляційної інстанції залишилося те, що заборгованість відповідача за договором сплачена частково за спільними протокольними рішеннями, а решта - власними коштами, які було сплачено з порушенням строків розрахунку, визначених умовами договору; судом не враховано, що розрахунки, які здійснюються на підставі Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20, є одним із способів виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором і цей Порядок не змінює строки виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань перед позивачем; сторонами договору від 01.07.2015 № 1506000168/НО15 його умови щодо порядку і строку проведення розрахунків за надані послуги не змінювалися, отже, ці умови договору є дійсними та не зазнали імперативного впливу держави згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20, оскільки відповідні правовідносини визначаються виключно сторонами зобов`язання; спільні протокольні рішення не є свідченням вжиття відповідачем всіх заходів щодо виконання зобов`язання з проведення розрахунків за договором, оскільки відповідач мав і має можливість самостійно виконувати взяті на себе зобов`язання за договором, умови якого не містять положення щодо виконання такого зобов`язання виключно за рахунок коштів з державного бюджету.
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Запоріжгаз збут" зазначає про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні справи, тому просить залишити оскаржене судове рішення без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
При вирішенні справи судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що 01.07.2015 між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (газотранспортне підприємство; найменування змінено на АТ "Укртрансгаз") і ТОВ "Запоріжгаз збут" (замовник) укладено договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1506000168/Н015, за умовами якого газотранспортне підприємство зобов`язалося надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення газорозподільних станцій (далі - ГРС), а замовник зобов`язався внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі, у строки та порядку, передбачених умовами договору (пункт 1.1).
Відповідно до пункту 1.2 договору річний плановий обсяг транспортування природного газу (газ) замовника складає 140 617 тис. куб. м. у т.ч. по місяцях: липень 5 903; серпень 6 085; вересень 6 918; жовтень 23 171; листопад 40 815; грудень 57 725. Газ замовника, транспортування якого за цим договором здійснює газотранспортне підприємство, призначений для задоволення потреб населення та юридичних осіб, яким природний газ відпускається за роздрібними цінами, диференційованими залежно від річних обсягів споживання.
За змістом пункту 3.1 договору послуги з транспортування газу оформлюються газотранспортним підприємством і замовником актами наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами (акти наданих послуг). У випадку, якщо замовник та/або його споживачі безпосередньо підключені до магістрального трубопроводу газотранспортного підприємства, кількість протранспортованого газотранспортним підприємством газу замовнику та/або його споживачам визначається за даними комерційних вузлів та приладів обліку газу (вузли обліку), установлених на ГРС. Якщо замовник та/або його споживачі отримують газ з мережі газорозподільного підприємства, даними для складання актів наданих послуг є дані газорозподільного підприємства про обсяги протранспортованого ним газу замовнику та або його споживачам.
Згідно з пунктом 3.2 договору газотранспортне підприємство до 15 числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники акта наданих послуг за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою газотранспортного підприємства.
У пункті 3.3 договору визначено, що замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов`язується повернути газотранспортному підприємству один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом відповідні розрахунки за вартість послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами здійснюються відповідно до даних газотранспортного підприємства.
Акти наданих послуг є підставою для проведення остаточних розрахунків замовника з газотранспортним підприємством (пункт 3.4 договору).
Відповідно до пункту 5.1 договору розрахунки за послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами здійснюються за тарифами, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Газотранспортне підприємство зобов`язується розмішувати інформацію про чинні тарифи на своєму офіційному веб-сайті та в засобах масової інформації.
Тарифи, визначені в пункті 5.1 договору, є обов`язковими для сторін з дати набрання ними чинності. Визначена на їх основі вартість послуги буде застосовуватися сторонами при складанні актів наданих послуг та розрахунках за ці послуги згідно з умовами договору (пункт 5.2. договору).
Згідно з пунктами 5.3, 5.4 договору розрахунковий період за договором становить один місяць з 09-00 години першого дня місяця до 09-00 години першого дня наступного місяця включно. Вартість послуг з транспортування газу за місяць визначається як добуток тарифу на загальну кількість протранспортованого газу, визначеного згідно з розділом 4 договору та ПДВ. Вартість фактично наданих газотранспортним підприємством замовнику послуг за звітний місяць визначаєтеся на підставі акта наданих послуг.
Відповідно до пункту 5.5 договору оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється замовником (крім гарантованого постачальника) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Газотранспортного підприємства на умовах 100 % попередньої оплати за 10 днів до початку місяця, в якому буде здійснюватися транспортування газу. Замовник самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Замовником до 20 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
За умовами пункту 5.6 договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 01.07.2015 № 1506000168/Н015, укладеного між сторонами у справі, у випадку, якщо замовник є гарантованим постачальником, то замовник здійснює оплату послуг з транспортування газу в місяці, у якому здійснюється транспортування газу, шляхом щоденного перерахування коштів на рахунок газотранспортного підприємства в порядку, встановленому алгоритмом розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, який затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.
У пункті 5.7 договору передбачено, що у разі надходження коштів від замовника в сумі, що перевищує вартість фактично наданих послуг з транспортування газу у звітному місяці, переплата зараховується газотранспортним підприємством: у разі наявності заборгованості за надані послуги - як погашення заборгованості в попередніх місяцях; у разі відсутності заборгованості за надані послуги - як оплата послуг у місяці, наступному за звітним.
Згідно з підпунктом 6.2.1 пункту 6.2. договору Газотранспортне підприємство має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги.
Відповідно до пункту 6.3 договору замовник зобов`язується, зокрема, виконувати умови договору (підпункт 6.3.1); своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість послуг згідно з умовами договору (підпункт 6.3.2); оформити надані послуги з транспортування газу актами наданих послуг (підпункт 6.3.3); підписувати з представниками газотранспортного підприємства акти наданих послуг (підпункт 6.3.6); виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором (підпункт 6.3.7).
За змістом пункту 11.1 договору цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє в частині транспортування газу з 01.07.2015 до 31.12.2015, а в частині проведення розрахунків за надані газотранспортним підприємством послуги - до повного виконання замовником своїх зобов`язань за цим договором. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Судами встановлено, що станом на час вирішення цієї справи по суті зазначений договір у встановленому законом порядку не оспорювався, не визнавався недійсним та його дія не припинена.
Також судами встановлено, що на виконання умов договору позивач у 2016-2017 роках надав відповідачу послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу на загальну суму 186 746 731,36 грн, що підтверджується актами наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами за квітень-грудень 2016 року та січень-грудень 2017 року, які наявні у матеріалах справи.
ТОВ "Запоріжгаз збут" оплатило послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами за договором в повному обсязі наступним чином: частково на суму 79 807 132,22 грн через поточний рахунок із спеціальним режимом використання згідно з нормативами розподілу коштів; частково на суму 93 856 284,42 грн за рахунок коштів, отриманих з Державного бюджету України на надання пільг, субсидій та компенсацій населенню (фактично сплачені у 2016, 2017 роках); частково на суму 18 158 608,43 грн за рахунок коштів, отриманих з Державного бюджету України на надання пільг, субсидій та компенсацій населенню (фактично сплачені у 2018 році відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256).
Зазначені обставини підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, зокрема, копіями реєстрів платежів від ТОВ "Запоріжгаз збут" на користь філії "Оператор ГТС України" АТ "Укртрансгаз" за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 01.07.2015 № 1506000168/Н015, банківськими виписками щодо сплати відповідних сум за договором, спільними протокольними рішеннями.
Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога АТ "Укртрансгаз", заявлена до ТОВ "Запоріжгаз збут" про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат, обґрунтована порушенням відповідачем умов договору щодо строків оплати наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами.
За змістом статей 11, 629 ЦК договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.
Як встановили суди попередніх інстанцій правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі укладеного між ними договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 01.07.2015 № 1506000168/Н015.
Відповідно до статті 901 ЦК за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
У частині 1 статті 530 ЦК визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 526 ЦК і статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 610, 611 ЦК, 230 ГК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
У частині 1 статті 612 ЦК передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 ЦК неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 625 ЦК).
Отже, для застосування штрафних санкцій, визначених умовами договору, а також наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК, необхідно, щоб оплату було здійснено поза межами порядку і строків, визначених законом, договором.
Судом апеляційної інстанції установлено, що ТОВ "Запоріжгаз збут" здійснює свою діяльність на підставі ліцензії на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом на території Запорізької області, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики.
Відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 № 758 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)" та від 22.03.2017 № 187 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу" (чинних на час виникнення спірних правовідносин) ТОВ "Запоріжгаз збут" визначено постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов`язки з постачання природного газу побутовим споживачам Запорізької області.
За змістом статті 12 ГК держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб`єктів господарювання є, зокрема, регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 (чинною на час виникнення спірних правовідносин) було затверджено Порядок перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, яким відповідно до пункту 1 визначено механізм перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату і податку на додану вартість, що сплачується Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та ПАТ "Укртрансгаз", а також за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) з податку на додану вартість, що сплачується виробниками електроенергії і вугледобувними підприємствами.
Для проведення розрахунків відповідно до цього Порядку всі учасники відкривають рахунки в органах Казначейства, крім енергопостачальних компаній, державного підприємства "Енергоринок", які проводять розрахунки за спожиту електроенергію через поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті в уповноваженому банку. Розрахункове обслуговування цих рахунків здійснюється на умовах, визначених договором, що укладається між органами Казначейства та суб`єктами підприємницької діяльності. Розрахунки проводяться на підставі актів звіряння або договорів, які визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг), і спільних протокольних рішень, підписаних усіма учасниками таких розрахунків. Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", ПАТ "Укртрансгаз", державне підприємство "Енергоринок", виробники електроенергії та вугледобувні підприємства підписують з учасниками розрахунків спільні протокольні рішення протягом п`яти робочих днів. До розрахунків включаються нараховані суми пільг лише в межах обсягів фактичного використання (споживання) ресурсів (товарів, послуг) відповідно до довідки, що надається постачальниками ресурсів (товарів, послуг). Учасник розрахунку має право відмовитися від підписання спільного протокольного рішення виключно за умови відсутності боргу перед учасником за товари/послуги, який планується погасити відповідно до цього Порядку (пункт 7 Порядку).
Аналіз змісту постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 свідчить про те, що держава взяла на себе бюджетне зобов`язання щодо відшкодування частини витрат підприємств паливно-енергетичного комплексу, пов`язаних із газопостачанням населенню, яке використовує субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг, а саме, витрат на придбання природного газу, його транспортування магістральними та переміщення розподільчими газопроводами.
Запроваджуючи механізм взаємних розрахунків між підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначений Порядком, держава забезпечує відшкодування частини витрат підприємств паливно-енергетичного комплексу, пов`язаних із газопостачанням населення, яке використовує житлові субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг. Тобто, держава офіційно визнає неспроможність підприємств паливно-енергетичного комплексу забезпечити вчасні розрахунки в цій частині (залежно від рівня отриманих пільг та субсидій, отриманих населенням на відповідній ліцензованій території діяльності).