Постанова
Іменем України
13 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 486/836/17
провадження № 61-39096св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - приватне акціонерне товариство "Юженергобуд",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області у складі судді Савіна О. І. від 16 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду Миколаївської області у складі колегії суддів: Царюк Л. М., Прокопчук Л. М., Самчишиної Н. В., від 31 травня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства "Юженергобуд" (далі - ПрАТ "Юженергобуд") про визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, та зобов`язання видати акт.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що він працював у відповідача на підставі договору підряду від 23 листопада 2016 року.
30 листопада 2016 року під час виконання трудових обов`язків з ним стався нещасний випадок, внаслідок якого він отримав тяжкі тілесні ушкодження.
13 січня 2017 року відповідач ознайомив його з актом проведення розслідування нещасного випадку, з висновками якого він не погодився, а тому оскаржив його до Управління Державної служби з питань праці у Миколаївській області. Проте комісія, яка проводила повторне розслідування, дійшла тих же висновків, зазначивши, що оскільки він працював у відповідача не за трудовим договором, а на підставі цивільно-правового договору, то правила Порядку проведення розслідувань та ведення обліку нещасних випадків, профзахворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232, на нього не розповсюджуються. При цьому обґрунтованих висновків з посиланням на чинні нормативні документи комісією не наведено.
Зазначав, що правила вказаного Порядку розповсюджується на осіб, що працюють за договором, укладеним відповідно до законодавства. При цьому
Порядком визначені випадки, коли його дія не поширюється, і ці випадки є вичерпними. Підстав, на які посилається комісія в своєму протоколі, в указаному переліку немає, що тягне за собою необґрунтованість доводів комісії про нерозповсюдження правил Порядку на нещасний випадок, який стався з ним.
При цьому відповідач не визначив відповідність умов праці і безпеки робіт на місці спричинення йому травми вимогам законодавства з охорони праці, не встановив обставини і причини нещасного випадку, що вбачається із тексту Акта форми Н-5.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просив визнати нещасний випадок, який стався з ним 30 листопада 2016 року на території ПрАТ "Юженергобуд", таким, що пов`язаний з виробництвом, та зобов`язати відповідача видати йому Акт форми Н-1.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 16 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 31 травня 2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що трудовий договір із позивачем не укладався, між сторонами мали місце цивільно-правові відносини, отже, нещасний випадок, який стався з позивачем 30 листопада 2016 року під час виконання ним робіт за договором підряду, є таким, що не пов`язаний з виробництвом, а тому відсутні підстави для складання акта за формою Н-1.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У липні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що між ним та відповідачем мали місце не цивільно-правові відносини, а був укладений трудовий договір, у зв`язку з чим необхідно визнати нещасний випадок, який стався з ним, таким, що пов`язаний з виробництвом, оскільки уклавши з відповідачем договір підряду, він фактично був допущений до робіт і виконував роботи як працівник відповідача, однак суди попередніх інстанцій у судових рішеннях не надали належної оцінки цим доводам.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У вересні 2018 року ПрАТ "Юженергобуд" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судові рішення без змін, оскільки вони ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
09 червня 2016 року між ТОВ "Управління механізованих робіт" та публічним акціонерним товариством "Юженергобуд" (далі - ПАТ "Юженергобуд"), правонаступником якого є ПрАТ "Юженергобуд", укладений договір субпідряду № 01/06-2016, предметом якого було виконання будівельних робіт по заміні конденсатора ТГ-2 (ряд А).
На виконання умов вказаного договору відповідачем були залучені до роботи інші підрядники, які мають навики у цій галузі, у зв`язку з чим 23 листопада 2016 року між ПАТ "Юженергобуд" та ОСОБА_1 укладений договір підряду № 227/06-2016, відповідно до якого позивач зобов`язався виконати демонтаж металоконструкції (конденсаторна група) на дрібні блоки. Підрядник (позивач у справі) здає виконані роботи представнику замовника ПАТ "Юженергобуд" шляхом підписання акту прийому-передачі, замовник зобов`язаний виконати виплату винагороди за виконані роботи протягом 15 робочих днів з моменту підписання акта прийому-передачі виконаних робіт у розмірі, зазначеному в додатку № 1.
Згідно з пунктом 3.2 договору підряду відповідальність за безпеку життя і здоров`я на час виконання робіт бере на себе підрядник.
Пунктами 4.1 - 4.2 вказаного договору передбачено, що на підрядника не розповсюджуються правила внутрішнього трудового розпорядку, а також що договір не носить характеру трудового договору і на нього, відповідно, не розповсюджується дія норм трудового законодавства України.
30 листопада 2016 року стався нещасний випадок, в результаті якого ОСОБА_1 було направлено з травмами до ДЗ "Спеціалізована медико-санітарна частина № 2", згідно з повідомленням якого від 01 грудня 2016 року № 3112/01-03, при надходженні працівника ПАТ "Юженергобуд" ОСОБА_1 у нього була виявлена тяжка травма.
01 грудня 2016 року Управлінням Держпраці у Миколаївській області прийнято рішення про проведення комісією підприємства розслідування нещасного випадку, який стався 30 листопада 2016 року з монтажником стальних та залізобетонних конструкцій ОСОБА_1, згідно з пунктами 7-35 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.
Наказом генерального директора ПАТ "Юженергобуд" від 01 грудня 2016 року № 93 створено комісію з розслідування вказаного нещасного випадку, якою 13 січня 2017 року був складений протокол № 4. У цьому протоколі зазначено, що ОСОБА_1 знаходився у трудових відносинах з ПАТ "Юженергобуд" згідно з договором підряду від 23 листопада 2016 року № 277/06-2016 як особа, що забезпечує себе роботою самостійно, та не встановлено факту знаходження його на обліку як платника єдиного соціального внеску, а тому на розслідування даного нещасного випадку не поширюється положення Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.
13 січня 2017 року був складений Акт форми Н-5, в якому зроблено висновок про те, що комісія не змогла встановити безпосередні причини настання нещасного випадку.
За зверненням ОСОБА_1 від 02 червня 2017 року Управлінням Держпраці у Миколаївській області проведене повторне спеціальне розслідування нещасного випадку та 14 липня 2017 року складено акт, яким були встановлені аналогічні обставини виконання робіт та настання нещасного випадку. Згідно з висновком комісії, нещасний випадок, що стався з ОСОБА_1 при виконанні робіт, не може кваліфікуватись як нещасний випадок, що стався на підприємстві, а тому адміністрація не несе відповідальності, яка передбачена при порушенні роботодавцем трудового законодавства України.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.