Постанова
Іменем України
13 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 463/5582/17
провадження № 61-11936св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.
Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - заступник військового прокурора Львівського гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Концерну "Військторгсервіс",
відповідач - ОСОБА_1,
представник відповідача - адвокат Мицик Олег Володимирович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах
якої діє адвокат Мицик Олег Володимирович на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 19 лютого 2018 року у складі судді
Шеремети Г. І. та постанову Львівського апеляційного суду від 14 травня 2019 року у складі колегії суддів: Ніткевича А. В., Бойко С. М., Копняк С. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року заступник військового прокурора Львівського гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Концерну "Військторгсервіс" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про витребування майна.
Позовна заява мотивована тим, що 02 жовтня 2009 року між Концерном "Військторгсервіс" в особі начальника філії "Управління Західного оперативного командування Концерн "Військторгсервіс" та ОСОБА_2 укладений договір купівлі-продажу спірного приміщення - перукарні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначав, що рішення про надання згоди на відчуження спірного майна та укладення договору купівлі-продажу від 02 жовтня 2009 року Міністерством оборони України, як суб`єктом управління майном, відповідно до Порядку відчуження об`єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 06 червня 2007 року № 803 не приймалось, та Фондом державного майна таке відчуження не погоджувалось.
Зазначав, що рішенням Апеляційного суду Львівської області від 30 грудня 2014 року у справі № 463/145/14 визнано недійсним договір купівлі-продажу від 02 жовтня 2009 року, зобов`язано ОСОБА_2 повернути Концерну "Військторгсервіс" приміщення перукарні за адресою: АДРЕСА_1, а Концерн "Військторгсервіс" повернути ОСОБА_2
145 104,00 грн сплачених останнім за договором купівлі-продажу. Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що спірне приміщення належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 27 грудня 2014 року.
Ураховуючи зазначене, заступник військового прокурора Львівського гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Концерну "Військторгсервіс", посилаючись на статтю 388 ЦК України, просив суд витребувати у ОСОБА_1
у власність держави в особі Міністерства оборони України - приміщення перукарні, загальною площею 26,8 кв. м, що розташоване за адресою:
АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 19 лютого 2018 року позов заступника військового прокурора Львівського гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Концерну "Військторгсервіс" задоволено.
Витребувано від ОСОБА_1 у власність держави в особі Міністерства оборони України приміщення перукарні, загальною площею 26,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення районного суду мотивовано тим, що приміщення перукарні вибуло
з володіння власника держави в особі Міністерства оборони України поза його волею, та було відчужено ОСОБА_2 - особою, яка не мала права на його відчуження, безоплатно добросовісному набувачу ОСОБА_1, тому позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 14 травня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Мицика О. В. залишено без задоволення.
Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 19 лютого 2018 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що правильним є висновок суду першої інстанції про наявність підстав передбачених статтею 388 ЦК України для витребування у відповідача спірного майна.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Мицик О. В.,посилаючись на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги залишити без розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що висновки судів попередніх інстанцій не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та не відповідають обставинам справи, а саме: суди неправильно застосували статтю 388 ЦК України, не врахували того, що ні Міністерством оборони України, ні військовою прокуратурою Львівського гарнізону Західного регіону України не було доведено в чому полягало неналежне здійснення інтересів держави.
Також вважає, що суди неправильно застосували частину третю статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Вважає, що прокурор під час звернення до суду з позовом не обґрунтував наявність підстав для здійснення такогопредставництва.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Верховного Суду від 09 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У жовтні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу учасниками справи не подано.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі
у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Мицик О. В., задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.