Постанова
Іменем України
13 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 405/19/16-ц
провадження № 61-18986св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Альфа Банк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда у складі судді Шевченко І. М. від 01 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області у складі колегії суддів: Дуковського О. Л., Єгорової С. М., Кіселика С. А., від 13 лютого 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2016 року публічне акціонерне товариство "Альфа Банк" (далі - ПАТ "Альфа Банк", банк) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 05 лютого 2008 року між закритим акціонерним товариством "Альфа-Банк", яке було перейменоване ПАТ "Альфа Банк", та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит в сумі 12 000 доларів США на строк до 05 лютого 2023 року зі сплатою 13,5 % річних.
У звʼязку з невиконанням позичальником умов договору станом на 05 грудня 2015 року утворилась заборгованість в сумі 11 216, 51 доларів США, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 9 586,79 доларів США, за відсотками - 1 629, 72 доларів США.
05 грудня 2015 року банк направив позичальнику вимогу про дострокове повернення кредиту, але останній її проігнорував, зобов`язання за кредитним договором не виконав.
Враховуючи викладене, позивач просив суд стягнути із відповідача вказану суму заборгованості за кредитним договором.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01 листопада 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 13 лютого 2018 року, позов ПАТ "Альфа Банк" задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Альфа-Банк" заборгованість по кредитному договору від 05 лютого 2008 року в сумі 11 216, 51 доларів США. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Судові рішення попередніх інстанцій мотивовані тим, що оскільки позичальник належним чином не виконує взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість, наявні підстави для стягнення з нього на користь банку вказаної заборгованості.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову банку, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд безпідставно стягнув заборгованість у іноземній валюті, а не у гривні. Звернувшись до позичальника із вимогою про дострокове погашення суми заборгованості за кредитом, банк змінив строк виконання зобовʼязання, а тому не мав права нараховувати боржнику відсотки за користування кредитом після направлення вказаної вимоги. Матеріали справи не містять належних доказів отримання кредиту позичальником. Суд апеляційної інстанції безпідставно відхилив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 19 квітня 2018 року справу призначено судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 11 червня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
05 лютого 2008 року між закритим акціонерним товариством "Альфа-Банк", яке було перейменоване ПАТ "Альфа Банк", та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит в сумі 12 000 доларів США на строк до 05 лютого 2023 року зі сплатою 13,5 % річних.
Відповідно до пункту 3 кредитного договору позичальник зобовʼязується в порядку та на умовах, що визначені даним договором повертати кредит, виплачувати банку проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі. Повернення кредиту (його частини) та сплата процентів за користування ним здійснюється позичальником у порядку, передбаченому додатком № 1 до цього договору. Як вбачається з додатку №1 до кредитного договору погашення основної суми кредиту та процентів за користування кредитом визначено у доларах США.
У зв`язку з невиконанням позичальником умов договору станом на 05 грудня 2015 року утворилась заборгованість в сумі 11 216,51 доларів США, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 9 586,79 доларів США, за відсотками - 1 629,72 доларів США.
05 грудня 2015 року банк направив позичальнику вимогу про дострокове повернення кредиту, але останній її проігнорував, зобов`язання за кредитним договором не виконав.
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно з частиною першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.