Постанова
Іменем України
13 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 295/2101/18
провадження № 61-16910св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.
Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представник ОСОБА_1, адвокат - Трофімов Андрій В`ячеславович,
відповідач - ОСОБА_3 ,
третя особа - приватний нотаріус Житомирського нотаріального округу Катюха Олександр Віталійович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1,
в інтересах якої діє адвокат Трофімов Андрій В`ячеславович, на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 17 квітня 2019 року у складі судді Лєдньова Д. М. та постанову Житомирського апеляційного суду
від 07 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Миніч Т. І.,
Трояновської Г. С., Павицької Т. М.
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2018 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом
до ОСОБА_3, трея особа - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Катюха О. В., про визнання недійсною відмови від прийняття спадщини, визнання частково недійсним свідоцтв про право на спадщину за законом, скасування рішення нотаріуса як державного реєстратора про реєстрацію права власності, визнання права власності на майно.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її дочка - ОСОБА_5 . Після смерті останньої відкрилась спадщина за законом, до складу якої входять житловий будинок за адресою:
АДРЕСА_1 , земельна ділянка площею 0,05 га за цією ж адресою,
1/4 частки квартири
АДРЕСА_2 .
У липні 2017 року до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Катюхи О. В. нею подано заяву про прийняття спадщини.
Зазначала, що ОСОБА_3, яка також є спадкоємцем першої черги, вчиняла дії психологічного тиску та просила її відмовитися від спадщини, відмова буде стосуватись лише квартири, та не буде розповсюджуватись відносно іншого спадкового майна - житлового будинку.
Нею подано заяву про відмову від прийняття спадщини, яку, як вказує особа, вчинено внаслідок помилки. Станом на день підписання заяви їй виповнилось 88 років, виявлено численні хвороби.
Ураховуючи зазначене та уточнені позовні вимоги, ОСОБА_4 посилаючись на статтю 229 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України), просила суд:
- визнати недійсною відмову ОСОБА_4 від прийняття спадщини за законом від 24 лютого 2017 року;
- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом № 2219, видане 09 вересня 2017 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Катюхою О. В., на підставі якого 09 вересня 2017 року зареєстровано право власності на житловий будинок
АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 ;
- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом № 2220, видане 09 вересня 2017 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Катюхою О. В., на підставі якого 09 вересня 2017 року зареєстровано право власності на земельну ділянку, кадастровий
№ 1810136300:06:039:0033, загальною площею 0,05 га, розташованої
по АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 ;
- визнати в 1/8 частині недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом № 2218, видане 09 вересня 2017 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Катюхою О. В., на 1/4 ідеальної частки квартири
АДРЕСА_2 , на підставі якого 09 вересня 2017 року зареєстровано право власності на 1/4 частки вказаної квартири за ОСОБА_3 ;
- скасувати рішення приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Катюхою О. В. про державну реєстрацію права власності від 09 вересня 2017 року, індексний номер 36992311, на житловий будинок АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право на спадщину від 09 вересня 2017 року № 2219 та про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1810136300:06:039:0033, загальною площею 0,05 га розташовану по АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право власності на спадщину від 09 вересня 2017 року № 2220;
- визнати за нею право власності на 1/8 частину квартири
АДРЕСА_2 ,
- визнати право власності на 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 та на 1/2 частини земельної ділянки, кадастровий номер 1810136300:06:039:0033, загальною площею 0,05 га, розташованої по АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач ОСОБА_4 померла.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 11 грудня 2018 року залучено до участі у справі правонаступників ОСОБА_4 – ОСОБА_1, ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 17 квітня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.
Рішення районного суду мотивовано тим, що позивачами не надано доказів щодо існування помилки при складанні заяви про відмову від прийняття спадщини.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 07 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 17 квітня 2019 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що достатніх доказів на підтвердження заявлених вимог позивачем не надано та правильно відмовив у позові.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат
Трофімов А. В., посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що висновок судів попередніх інстанцій про те, що позивачем не надано доказів на обґрунтування позовних вимог,
є помилковим.
Зазначає, що ОСОБА_4 істотно помилилась щодо правочину,
а в сукупності з її похилим віком, поганим слухом, неможливість самостійно пересуватись, надмірною емоційністю, постійною потребою у сторонньому догляді, сприяли такій помилці, а рівень її освіти унеможливлював їй самостійно оціни правильність дій.
Крім того, позивачу станом день підписання відмови від прийняття спадщини було 88 років й вона потребувала постійного стороннього догляду.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У жовтні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу учасників справи
ОСОБА_3 подала до Верховного суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі
у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.