Постанова
Іменем України
30 січня 2020 року
м. Київ
справа № 752/20587/17
провадження № 61-38528св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ернст енд Янг",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Коновал Оленою Василівною, на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 13 березня 2018 року у складі судді Чередніченко Н. П. та постанову Апеляційного суду м. Києва від 16 травня 2018 року у складі колегії суддів: Шебуєвої В. А., Ящук Т. І., Українець Л. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ернст енд Янг" (далі - ТОВ "Ернст енд Янг") про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позов обґрунтований тим, що наказом ТОВ "Ернст енд Янг" від 07 вересня 2017 року № 104-к ОСОБА_1 незаконно звільнено у зв`язку із скороченням штату працівників відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України. Протягом двомісячного терміну попередження про її звільнення, ОСОБА_1 не запропоновано будь-якої роботи, яку вона відповідно до своєї фахової підготовки та з урахуванням досвіду роботи могла б обіймати.
ОСОБА_1 вважає, що під час звільнення мала переважне право на залишення на роботі відповідно до частини другої статті 42 КЗпП України, оскільки безперервно працювала у ТОВ "Ернст енд Янг" більше 22 років; має родичів на утриманні; мала заохочення та не мала стягнень.
З огляду на викладене, звільнення з посади відбулося з порушенням вимог трудового законодавства.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Голосіївського районного суду від 13 березня 2018 року в позові ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення ОСОБА_1 проведено з дотриманням вимог закону і підстав для поновлення її на роботі немає.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 16 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Голосіївського районного суду від 13 березня 2018 року залишено без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції обґрунтоване тим, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, рішення є законним і обґрунтованим. Суд правильно застосував норми матеріального та процесуального права, надав правильну оцінку доказам у справі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2018 року ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Коновал О. В., звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 13 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 16 травня 2018 року, просила скасувати оскаржувані рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рух справи у суді касаційної інстанції
09 липня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди порушили норми процесуального права та неправильно застосували норми матеріального права, а саме: частину другу статті 40, частини першу, третю статті 49-2 КЗпП України.
Суди не врахували, що позивач мала переважне право на залишення на роботі, під час звільнення, їй не було запропоновано усіх вакантних посад у товаристві.
Відповідач не надав документи, що підтверджують зміни в організації товариства під час розгляду справи.
Суди не з`ясували, перед яким органом дирекцією товариства ініційовано питання про скорочення відділу перекладів; який саме орган ТОВ "Ернст енд Янг" прийняв рішення про скорочення відділу перекладів, чи приймалося уповноваженим органом підприємства рішення про скорочення штату працівників, чи мав повноваження фінансовий директор на скорочення посад та внесення змін до штатного розпису.
Крім того, відповідач до відзиву на апеляційну скаргу додав докази, які не надавались суду першої інстанції та без зазначення причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Суди попередніх інстанцій посилались на не доведення позивачем обставин, що свідчать про неправомірність її звільнення, не врахувавши правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 23 січня 2018 року, що обов`язок доведення правомірності звільнення працівника покладається на роботодавця (справа №273/212/16-ц).
Аргументи інших учасників справи
Відзив ТОВ "Ернст енд Янг" на касаційну скаргу мотивований тим, що оскаржувані рішення є законними, ухвалені з додержанням норм матеріального права і процесуального права, просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Позивач звільнена з посади начальника відділу перекладів 07 вересня 2017 року у зв`язку зі скороченням штату працівників, її звільнення проведено з дотриманням вимог пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України. Відповідач у судових засіданнях довів необхідність та надав належні та допустимі докази на підтвердження змін в організації підприємства.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, заперечення на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, щовідповідно до наказу від 01 січня 2005 року № 3-к ОСОБА_1, зарахована на роботу до штату ТОВ "Ернст енд Янг" на посаду начальника відділу перекладів.
Згідно з доповідною запискою менеджера з адміністративної діяльності ТОВ "Ернст енд Янг" від 23 червня 2017 року, дирекції ТОВ "Ернст енд Янг" запропоновано порушити питання про можливість скорочення відділу перекладів товариства, з огляду на збільшення у 2016-2017 роках кількості замовлень перекладів у зовнішніх перекладачів та систематичне зменшення кількості штатних одиниць адміністративного персоналу товариства.
26 червня 2017 року дирекцією ТОВ "Ернст енд Янг" прийнято рішення визнати продовження існування відділу перекладу у штаті товариства недоцільним та економічно необґрунтованим, ініціювати скорочення відділу перекладів.
Наказом ТОВ "Ернст енд Янг" від 03 липня 2017 року №72/1-к "Про зміни в організації виробництва і праці ТОВ "Ернст енд Янг" внесено зміни до штатного розпису ТОВ "Ернст енд Янг", з 05 вересня 2017 року скорочена посада начальника відділу перекладів та зобов`язано провідного фахівця відділу персоналу забезпечити звільнення працівника згідно з вимогами законодавства.
04 липня 2017 року ОСОБА_1 вручено повідомлення про вивільнення у зв`язку із скороченням штату працівників з 05 вересня 2017 року.
Як встановлено судом, у повідомленні ОСОБА_1 про наступне вивільнення у зв`язку із скороченням штату працівників зазначено, що на час його вручення у ТОВ "Ернст енд Янг" відсутні відкриті вакансії, які відповідають кваліфікації та вакансії, що передбачають виконання роботи більш низької кваліфікації.
Відповідно до відповіді ТОВ "Ернст енд Янг" на адвокатський запит від 30 жовтня 2017 року за період з 04 липня 2017 року до 07 вересня 2017 року у ТОВ "Ернст енд Янг" були вакантні такі посади: молодший експерт з питань оподаткування та юридичних послуг - 1 вакансія, експерт з питань оподаткування та юридичних послуг - 1 вакансія, молодший економіст з фінансової роботи - 4 вакансії, асистент - 1 вакансія, старший юрисконсульт відділу бізнес-ризиків - 2 вакансії, провідний консультант з управління фінансами та ефективністю діяльності - 1 вакансія, бухгалтер - 1 вакансія, провідний економіст з фінансової роботи - 1 вакансія, головний економіст з фінансової роботи - 1 вакансія.
Відповідно до посадових інструкцій ТОВ "Ернст енд Янг" однією з вимог до претендентів на вказані посади, зокрема, і посаду асистента, була наявність економічної або юридичної освіти.
Суди встановили, що у ОСОБА_1 відсутня економічна або юридична освіта, а тому вказані посади їй не пропонувалися.
Методичні рекомендації щодо формування кваліфікаційних характеристик професій працівників, затверджені спільним наказом Міністерства соціальної політики України та Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 16 грудня 2011 року за №547/1438 та Класифікатор професій ДК 003:2010, затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 липня 2010 року №327 не є обов`язковим для ТОВ "Ернст енд Янг" та не позбавляють його права самостійно визначати вимоги до претендента та вакантну посаду.
Наказом ТОВ "Ернст енд Янг" від 06 липня 2017 року №74-к "Про зміни в організації виробництва і праці ТОВ "Ернст енд Янг" змінено дату скорочення посади начальника відділу перекладів з 05 вересня 2017 року на 07 вересня 2017 року.
06 липня 2017 року ОСОБА_1 вручено повідомлення про наступне вивільнення у зв`язку із скороченням штату працівників з 07 вересня 2017 року.
Наказом ТОВ "Ернст енд Янг" №104-к від 07 вересня 2017 року ОСОБА_1 звільнена з посади начальника відділу перекладів у зв`язку із скороченням штату працівників відповідно до частини першої статті 40 КЗпП України.