Постанова
Іменем України
29 січня 2020 року
м. Київ
справа № 198/217/15-ц
провадження № 61-42989св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач),
суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічними позовами)- Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк",
відповідачі за первісним позовом: ОСОБА_1 (позивач за зустрічним позовом), ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу касаційну скаргу Акціонерного товариства "УкрСиббанк" на рішення Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2017 року у складі судді Гайдар І. О. та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2018 року у складі колегії суддів: Каратаєвої Л. О., Ткаченко І. Ю., Пищиди М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2015 року Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за договором про надання кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, та пені.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між Акціонерним комерційним інноваційним банком (далі - АКІБ) "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк" та відповідачем ОСОБА_1 04 грудня 2007 року було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11262913000, відповідно до умов якого банк надав позичальникові кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в розмірі 60 000, 00 доларів США, а відповідач ОСОБА_1, зобов`язалася повернути наданий кредит в повному обсязі не пізніше 03 грудня 2028 року, згідно з графіком погашення кредиту та сплачувати протягом 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, проценти за користування кредитом у розмірі 12,90 % річних. Після закінчення цього строку та кожного наступного місяця кредитування процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов кредитного договору. У випаду, якщо банк не повідомив позичальника про зміну процентної ставки на наступний місяць строку кредитування в порядку, передбаченому кредитним договором, застосовується розмір процентної ставки, діючий за цим договором в попередньому місяці. Також сторони домовились, що за умовами кредитного договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої з обставин, передбачених частиною першою пункту 5.2 кредитного договору. Відповідно до умов договору погашення кредиту відбувається шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 667,00 доларів США кожного місяця. З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором, між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 11262913000/2 від 04 грудня 2007 року, відповідно до умов якого останній зобов`язався відповідати у повному обсязі за виконання відповідачем ОСОБА_1 всіх зобов`язань, що виникли з кредитного договору. Відповідальність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є солідарною. 03 лютого 2009 року між сторонами кредитного договору укладено додаткову угоду № 2 щодо зміни схеми погашення кредиту. Проте, всупереч умовам кредитного договору, з серпня 2014 року відповідач ОСОБА_1 не здійснює платежів на погашення кредиту та процентів, чим порушує взяті на себе зобов`язання. 09 вересня 2014 року відповідачам за первісним позовом було направлено вимоги про погашення заборгованості, однак, ці вимоги залишені без задоволення. Розділом 6 кредитного договору передбачено право дострокової вимоги кредитних коштів, в разі порушення позичальником терміну кредиту. Згідно з пунктом 4.1. кредитного договору, за порушення термінів повернення кредиту, та/або процентів за кредит або комісій, ОСОБА_1 додатково до встановленої процентної ставки сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого розраховується за офіційним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені.
З урахуванням наведеного, позивач просив стягнути заборгованість за кредитним договором, яка станом на 24 лютого 2015 року становить: 1 782 704,69 грн, з яких: 52 679,17 доларів США - заборгованість за кредитом, що за курсом НБУ становить 1 493 352,59 грн, 8 732,17 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом, що за курсом НБУ становить 247 540,13 грн, а також 6 411,47 грн - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та 35 400,50 грн- пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом.
У травні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ПАТ "УкрСиббанк" про визнання кредитного договору недійсним з моменту підписання.
Зустрічний позов мотивований тим, що при укладенні між нею та ПАТ "УкрСиббанк" кредитного договору № 11262913000 та додаткових угод до нього банком допущено істотне порушення прав позичальника як споживача фінансових послуг через невиконання вимог законодавства щодо надання повної, своєчасної та достовірної інформації про послугу, що є предметом договору. В зв`язку з допущеними банком порушеннями ОСОБА_1 під час підписання договору була позбавлена можливості належним чином оцінити властивості такої послуги та можливі негативні для себе наслідки, які можуть настати через отримання кредиту на умовах, вказаних в договорі.
Крім того, ОСОБА_1 вважає, що при укладенні договору банком були допущені істотні порушення нормативно-правових актів, якими врегульовано порядок споживчого кредитування фізичних осіб. Формування волі позичальника щодо укладення спірного правочину відбувалось під впливом інформації, яка не відповідала дійсності, а виконання договору направлено на отримання кредитором прихованого прибутку та виникнення непередбачуваних втрат у боржника.
Враховуючи наведене, позивач за зустрічним позовом просила з урахуванням заяв про зміну підстав позову та відмови від частини позовних вимог, визнати договір про надання споживчого кредиту від 04 грудня 2007 року № 11262913000 недійсним з моменту підписання.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2017 року в задоволенні позовних вимог ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за договором про надання кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, та пені відмовлено.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ "УкрСиббанк" про визнання кредитного договору недійсним задоволено.
Визнано недійсним договір про надання споживчого кредиту від 04 грудня 2007 року № 11262913000, укладений між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_1 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оспорюваний кредитний договір містить несправедливі умови, визначені частиною третьою статті 18 Закон України "Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ (далі - Закон № 1023-ХІІ) та обмежує права позивача як споживача фінансових послуг, у зв`язку з чим оспорюваний правочин підлягає визнанню недійсним.
Також, враховуючи, що кредитний договір є недійсним з моменту його укладення, тому, як наслідок, недійсним є і договір поруки, суд першої інстанції виходив з того, що позов в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_2 як з поручителя задоволенню також не підлягає.
Відхиляючи доводи ПАТ "УкрСиббанк" щодо застосування строків позовної давності, суд першої інстанції зауважив, що ОСОБА_1 дізналась про порушення свого цивільного права лише після ознайомлення з позовною заявою ПАТ "УкрСиббанк" про стягнення заборгованості за кредитом та доданими до неї документами.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ "УкрСиббанк" залишено без задоволення.
Рішення Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2017 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи та є обґрунтованими.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У серпні 2018 року АТ "УкрСиббанк", яке є правонаступником ПАТ "УкрСиббанк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
У касаційній скарзі заявник посилається на те, що судом не зазначено на підставі яких доказів сформовані висновки про ненадання інформації та з яких підстав не враховано та відхилено пункт 7.12 кредитного договору, який повністю спростовує доводи ОСОБА_1 в цій частині (в частині ненадання інформації перед укладенням кредитного договору).
Крім того, поза увагою судів першої та апеляційної інстанцій залишилось те, що навіть ненадання інформації не є підставою для визнання кредитного договору недійсним.
Також заявник у касаційній скарзі посилається на те, що на жодне з питань, поставлених на вирішення судово-економічної експертизи відповідь не надана, натомість експерт не мав підстав надавати висновки, а тим більше правову оцінку змісту договору. З цих підстав, суд мав самостійно надати правову оцінку договору, а не посилатись на висновок судово-економічної експертизи.
Поза увагою судів першої та апеляційної інстанції залишилось те, що позичальник, підписуючи оспорюваний договір, підтвердив, що усвідомлює можливість коливання курсових різниць валюти кредиту при отриманні коштів кредиту в іноземній валюті. Водночас за змістом статті 18 Закону № 1023-ХІІ у разі визнання окремого положення договору, включаючи ціну договору, несправедливим може бути визнано недійсним або змінено саме це положення, а не сам договір. При розгляді справи судами не встановлено та за змістом оскаржуваних судових рішень не вказано, які саме умови є такими, з якими ОСОБА_1 не мала можливості ознайомитись та як вони вплинули на можливість задоволення її потреби - отримання кредиту зі сплатою відсотків. Жодних доказів введення позичальника банком в оману матеріали справи не містять.
У касаційній скарзі заявник наголошує на тому, що датою початку перебігу позовної давності є дата укладення кредитного договору, оскільки саме з цього часу існує правочин, а його зміст є погоджений сторонами і у сторін на підставі умов договору (змісту правочину) виникають взаємні права та обов`язки. Висновки судів першої та апеляційної інстанції про те, що позивач за зустрічним позовом дізналась про своє порушене право після ознайомлення з позовною заявою про стягнення заборгованості за оспорюваним договором суперечать статтям 261, 256, 257 ЦК України.
Ухвалою Верховного Суду від 01 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "УкрСиббанк".
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому, посилаючись на правильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
20 січня 2020 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що між АКІБ "УкрСиббанк" та відповідачем ОСОБА_1 04 грудня 2007 року було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11262913000, відповідно до умов якого банк надав позичальникові кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в розмірі 60 000,00 доларів США, а позичальник зобов`язалася повернути наданий кредит в повному обсязі не пізніше 03 грудня 2028 року, згідно з графіком погашення кредиту та сплачувати протягом 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, проценти за користування кредитом у розмірі 12,90 % річних.
З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором, між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 11262913000/2 від 04 грудня 2007 року, відповідно до умов якого останній зобов`язався відповідати у повному обсязі за виконання відповідачем ОСОБА_1 всіх зобов`язань, що виникли з кредитного договору. Відповідальність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є солідарною.
Також в забезпечення виконання зазначених кредитних зобов`язань між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 04 грудня 2007 року укладено договір іпотеки № 11262913000/1 нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
03 лютого 2009 року між сторонами кредитного договору укладено додаткову угоду № 2 щодо зміни схеми погашення кредиту.
Вимоги за кредитним договором від 04 грудня 2007 року відповідачем ОСОБА_1 належним чином не виконувались.
09 вересня 2014 року на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були направлені вимоги за №№ 30-11/16149 та 30/11/16150 відповідно з вимогою погашення простроченої заборгованості протягом 31 календарного дня з дати одержання.
Станом на 24 лютого 2015 року заборгованість за кредитним договором становить 1 782 704,69 грн, з яких: 52 679,17 доларів США - заборгованість за кредитом, що за курсом НБУ становить 1 493 352,59 грн, 8 732,17 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом, що за курсом НБУ становить 247 540,13 грн, а також 6 411,47 грн - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та 35 400,50 грн- пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом.
Відповідно до висновку судової економічної експертизи від 25 листопада 2016 року № 6/11.3/1533, проведеної Дніпропетровським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України, за результатами судово-економічної експертизи підтверджується сплата коштів на погашення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11262913000 від 04 грудня 2007 року, що відображено на рахунках № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 на загальну суму 50 046,29 доларів США та 1 354,80 грн. Крім того, на користь банку відповідно до квитанції № 60 від 04 грудня 2017 року сплачена комісія на суму 4 545 грн.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.