Постанова
Іменем України
11 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 520/7826/18
провадження № 61-13597св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - Павел Ольга Юріївна,
відповідач - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Павел Ольги Юріївни на рішення Київського районного суду м. Одеси від 03 жовтня 2018 року у складі судді Петренка В. С. та постанову Одеського апеляційного суду від 04 червня 2019 року у складі колегії суддів: Погорєлової С. О., Заїкіна А. П., Таварткіладзе О. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_4, після смерті якого вона звернулася до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Русских Світлани Борисівни із заявою про прийняття спадщини, на підставі якої було відкрито спадкову справу № 62305702.
У нотаріуса позивач отримала інформацію, що її батько заповів усе своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось, і все те, що могло належати йому на день смерті і на що він за законом мав би право, ОСОБА_3 Заповіт посвідчений державним нотаріусом Дев`ятої Одеської державної нотаріальної контори Моторіною Надією Іванівною 02 жовтня 1996 року за реєстровим № 2-2166, номер у Спадковому реєстрі: 62305702.
Зазначала, що заповіт за формою не відповідає чинному на момент його посвідчення законодавству, оскільки складений з порушенням вимог до нотаріальної форми, а саме: у заповіті наявні виправлення кульковою ручкою, не вказані всі необхідні дані, ім`я спадкоємця надруковано з пробілом.
На підставі вказаного, вважаючи, що наявність таких помилок викликає обґрунтовані сумніви у дійсності та юридичній силі нотаріального документа, просила суд визнати недійсним заповіт, складений ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 та посвідчений державним нотаріусом Дев`ятої Одеської державної нотаріальної контори Моторіною Н. І. 02 жовтня 1996 року за реєстровим № 2-2166.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 03 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 04 червня 2019 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що оспорюваний заповіт складений з дотриманням вимог чинного на момент вчинення правочину законодавства, у передбаченій законом формі, а тому відсутні підстави для визнання його недійсним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2019 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Павел О. Ю., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 26 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У серпні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є незаконними та необґрунтованими, оскільки не відповідають нормам матеріального права та ухвалені на підставі неповно з`ясованих фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Так, судами не враховано, що відповідно до пункту 17 Розділу ІІ Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 1994 року № 18/5 (далі - Інструкція № 18/5), що була чинною на момент складення оспорюваного заповіту, прізвища, імена та по батькові громадян повинні бути написані повністю із зазначенням місць їх проживання. Разом із тим, у порушення вказаної норми, відомості стосовно місця проживання спадкоємця у заповіті відсутні. Також, всупереч пункту 82 Глави І Розділу ІІІ Інструкції № 18/5 у заповіті не зазначені дата і місце народження заповідача.
Вказує, що наявні у заповіті виправлення здійснені з порушенням вимог законодавства, оскільки помилково написана літера у прізвищі спадкоємця не була закреслена, прочитати виправлене неможливо, а зроблене нотаріусом у заповіті застереження стосовно виправлення не містить дати внесення такого напису. Окрім того, зазначає, що судами не взято до уваги той факт, що ім`я спадкоємця надруковано з пробілом.
З указаного вбачається, що заповіт було складено з порушенням вимог щодо його форми, що є підставою для визнання його недійсним.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У поданому в серпні 2019 року відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_3 просить відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Відзив мотивований тим, що зазначення відомостей про особу спадкоємця, на обов`язковість яких вказує заявник, не передбачено Інструкцією № 18/5, виправлення у заповіті зроблено з дотриманням вимог законодавства, в написанні імені спадкоємця пробіл відсутній, а візуальне сприйняття великої відстані між літерами обумовлене властивостями друкарської машинки, на якій був виконаний текст заповіту.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
02 жовтня 1996 року ОСОБА_1 склав заповіт, посвідчений державним нотаріусом Дев`ятої Одеської державної нотаріальної контори Моторіною Н. І. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 2-2166, згідно з яким усе його майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось, і все те, що могло належати йому на день смерті і на що він за законом мав би право, заповів ОСОБА_3
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Павел О. Ю. підлягає залишенню без задоволення.
Встановлено й вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.