Постанова
Іменем України
06 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 711/1348/19
провадження № 61-21091 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Воробйової І. А.,
Гулька Б. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Джоін АП!",
третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 липня
2019 року у складі судді Демчика Р. В. та постанову Черкаського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року у складі колегії суддів:
Нерушак Л. В., Бородійчука В. Г., Єльцова В. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Джоін АП!", третя особа - фізична особа-підприємець (далі - ФОП) ОСОБА_2,
про визнання недійсним пункту договору, стягнення матеріальної
та моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 06 липня 2018 року між нею, ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 в особі ОСОБА_4, яка діяла
на підставі довіреності, відповідно до агентського договору на реалізацію продукту та за дорученням туроператора ТОВ "Джоін АП!" було укладено договір про надання туристичних послуг № 1202186, за яким туроператор зобов`язався надати туристичні послуги, а саме тур тривалістю з 24 липня 2018 року по 31 липня 2018 року. Виліт з м. Києва призначено на 24 липня 2018 року на 03 год 00 хв, а прибуття в м. Шарм Ель Шейх - на 24 липня
2018 року на 06 год 00 хв, рейс KUP 5301 Sky Up (A-330-200).
Вказувала, що 23 липня 2018 року, їдучи в автобусі у напрямку м. Києва, близько 17 год 30 хв працівником туроператора її було повідомлено
в телефонному режимі, що виліт перенесено на 24 липня 2018 року
на 17 год 00 хв, тобто на 14 год пізніше запланованого часу. Таким чином, вона прилетіла в м. Шарм Ель Шейх 24 липня 2018 року о 20 год 00 хв. Враховуючи час прибуття, вона фактично відпочивала на один день менше запланованого.
Крім того, через вказані зміни вона разом з ОСОБА_3 змушені були шукати у вечірній час заклади харчування, орендувати номер в готелі, щоб переночувати, що створило додаткові незручності. Враховуючи наявність кількох валіз та сумок, пересування по місту здійснювалося ними на таксі, на що витрачено близько 500,00 грн (на двох), вартість готелю склала 750,00 грн з особи, на харчування потрачено близько 300,00 грн
з особи, що в сумі становило 1 300,00 грн на одну особу.
Зазначала, що туроператор свідомо реалізовував туристичний продукт
на рейс, який не було заплановано в міжнародному аеропорту "Бориспіль", альтернативні варіанти їм не пропонувалися, а різниця між замовленими
та фактично наданими туристичними послугами не повернута.
З урахуванням ціни туру (10 435,00 грн з особи) та часу запланованого відпочинку (182 год 30 хв) вважала, що вартість однієї години відпочинку становила 57,17 грн, а вартість однієї хвилини відпочинку - 0,95 грн. Ненадані туристичні послуги обчислені нею у розмірі 1 600,76 грн на двох осіб, тобто 800,38 грн на одну особу.
Також їй було завдано моральну шкоду, яка полягала у душевних стражданнях, пов`язаних з перебуванням без місця проживання в іншому місті, перенесенням вильоту, транспортними незручностями, пошуками закладів харчування та готелю, яку оцінила у розмірі 5 000,00 грн.
Крім того, вважала недійсним пункт 6.7 договору про надання туристичних послуг від 06 липня 2018 року № 1202186, згідно з яким відповідальність
за скасування чи зміну часу відправлення та прибуття транспортних засобів та пов`язані із цим обсяги і строки туру несе перевізник. Також вказувала, що туроператор є перевізником за договором, а тому повинен виплачувати компенсацію за скасування рейсу.
З урахуванням наведеного ОСОБА_1 просила суд визнати недійсним п. 6.7 договору про надання туристичних послуг від 06 липня 2018 року
№ 1202186, укладений між нею, ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2
в особі ОСОБА_4, що діяла на підставі агентського договору на реалізацію турпродукту від імені та за дорученням туроператора
ТОВ "Джоін АП!", стягнути з ТОВ "Джоін АП!" на свою користь компенсацію за скасування рейсу KUP5301 Sky Up (А-330-200) у розмірі 12 392,00 грн, вартість ненаданих туристичних послуг у розмірі 800,38 грн і 5 000,00 грн.
на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 липня
2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що договір про надання туристичних послуг від 06 липня 2018 року № 1202186 підписаний сторонами, у момент укладення жодних пропозицій щодо внесення змін
до умов договору від позивача не надходило, що свідчить про її згоду
з усіма умовами договору. Факт того, що положення договору несправедливі, обмежують права позивача та порушують принцип добросовісності не доведено.
ОСОБА_1 скористалася туристичними послугами, не відмовилася
від них та прибула до місця відпочинку 24 липня 2018 року, тобто згідно умов договору. Крім того, позивачу було виплачено суму страхового відшкодування за затримку рейсу. Суд також зазначив, що позовні вимоги про стягнення компенсації за скасування рейсу не підлягають задоволенню, оскільки виключно на перевізника покладається відповідальність за сплату суми компенсації, яким не є ТОВ "Джоін АП!" (частина п`ята статті 104 Повітряного кодексу України).
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог
ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, так як у спорах про захист прав споживачів передбачено відшкодування моральної шкоди
у випадках, якщо шкода завдана майну споживача або шкода завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я чи смертю, а таких обставин судом не встановлено.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Черкаського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 липня
2019 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, щосудом першої інстанції вірно з`ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна правова оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи
та ґрунтуються на нормах діючого законодавства.
Суд апеляційної інстанції вказав, що ОСОБА_1 скористалася запропонованою відповідачем альтернативою, не відмовилася від надання туристичних послуг та потрапила до місця відпочинку 24 липня 2018 року,
як і було передбачено підпунктом 1) пункту 2.1 договору про надання туристичних послуг від 06 липня 2018 року № 1202186, а затримка рейсу
не призвела до істотних змін тривалості відпочинку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, та ухвалити нове судове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 28 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу № 711/1348/19 із Придніпровського районного суду м. Черкаси та надано строк для подання відзиву
на касаційну скаргу.
У грудні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій зробили помилковий висновок про те, що відповідачем були виконані всі умови укладеного договору, а також про відсутність істотних змін у тривалості відпочинку. Вказує, що ТОВ "Джоін АП!" не пропонувало їй у якості альтернативи продовження туристичного продукту чи повернення коштів.
Крім того, судами безпідставно не застосовано до спірних правовідносин положення пункту 5 частини першої статті 4, статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів", частини першої статті 25, статті 33 Закону України "Про туризм", а статті 20, 32 Закону України "Про туризм" застосовані судами невірно.
Зазначає, що туроператор є перевізником за укладеним договором і саме він повинен здійснити виплату компенсації за скасування рейсу. При цьому вказує на наявність правових підстав для визнання недійсним пункту 6.7. договору про надання туристичних послуг від 06 липня 2018 року
№ 1202186 та покладання на відповідача обов`язку по відшкодуванню моральної шкоди.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ТОВ "Джоін АП!", в якому вказується, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України закріплено, що провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати
або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Згідно зі статтею 20 Закону України "Про туризм" за договором
на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов`язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов`язується оплатити його.
До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом.
Договір на туристичне обслуговування укладається в письмовій чи електронній формі відповідно до закону.
За змістом частин першої, другої статті 23 Закону України
"Про туризм" ваучер - форма письмового договору на туристичне або
на екскурсійне обслуговування, яка може використовуватися відповідно
до цьогоЗакону. У договорі на туристичне обслуговування, укладеному шляхом видачі ваучера, мають міститися такі дані: найменування
та місцезнаходження суб`єкта туристичної діяльності, номер ліцензії (дозволу) на відповідний вид діяльності, юридична адреса; прізвище, ім`я (по батькові) туриста; строки надання і види туристичних послуг, їх загальна вартість; назва, адреса та номер телефону об`єкта розміщення, його тип
та категорія, режим харчування; розмір фінансового забезпечення відповідальності туроператора (турагента) або межі відповідальності суб`єкта туристичної діяльності за договором агентування; інші дані, обумовлені характером угоди, складом групи тощо; дата видачі ваучера.
Частиною першою статті 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.