Постанова
Іменем України
05 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 750/2000/18
провадження № 61-38514св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,
учасники справи:
заявник (боржник) - ОСОБА_1,
суб`єкт оскарження - начальник Деснянського відділу державної виконавчої служби міста Чернігова Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Шило Тетяна Олександрівна,
заінтересована особа (стягувач) - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра", від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" Стрюкова Ірина Олександрівна, на ухвалу Деснянського районного суду міста Чернігова від 06 квітня 2018 року у складі судді Карапути Л. В. та постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 23 травня 2018 року у складі колегії суддів: Лакізи Г. П., Скрипки А. А., Харечко Л. К.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на постанову начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби міста Чернігова Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (далі - Деснянський ВДВС міста Чернігова) Шило Т. О., заінтересована особа - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ "КБ "Надра"), посилаючись на те, що рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 03 лютого 2015 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ "КБ "Надра" заборгованість за кредитним договором № 36-05/06/11/11/604/2007/025 в розмірі 27 037,27 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України (далі - НБУ) станом на 15 серпня 2014 року еквівалентно 355 147,81 грн. На підставі зазначеного рішення було видано виконавчий лист, який банк пред`явив до виконання в Деснянський ВДВС міста Чернігова. У зв`язку з фактичним виконанням рішення суду 15 листопада 2017 року державний виконавець Дрєєв В. А. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 49376759. Вважаючи, що стягнення заборгованості повинно було відбуватися у валюті отриманого кредиту - доларах США, 21 лютого 2018 року начальник Деснянського ВДВС міста Чернігова Шило Т. О. скасувала вказану постанову державного виконавця. Однак, на її думку, державний виконавець правомірно закінчив виконавче провадження, оскільки, сплативши заборгованість у визначеному судом розмірі - 355 147,81 грн, вона виконала рішення суду в повному обсязі. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила визнати незаконною та скасувати оскаржувану нею постанову від 21 лютого 2018 року.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Чернігова від 06 квітня 2018 року скаргу задоволено. Визнано неправомірною та скасовано постанову начальника Деснянського ВДВС міста Чернігова Шило Т. О., винесену 21 лютого 2018 року, реєстраційний номер виконавчого провадження ВП № 49376759.
Судове рішення місцевого суду мотивоване тим, що начальник Деснянського ВДВС міста Чернігова Шило Т. О. неправомірно скасувала постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, яку було винесено після стягнення з боржників зазначеної в рішенні суду і у виконавчому документі суми грошових коштів - 355 147,81 грн.
Постановою Апеляційного суду Чернігівської області від 23 травня 2018 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" залишено без задоволення, а ухвалу Деснянського районного суду міста Чернігова від 06 квітня 2018 року - без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права. Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 03 лютого 2015 року встановлено порядок виконання відповідачами грошового зобов`язання в іноземній валюті, а саме: стягнуто заборгованість в доларах США із зазначенням гривневого еквіваленту за курсом НБУ на час вирішення спору. Оскільки боржники сплатили банку 27 037,27 доларів СШАв еквіваленті до гривні, що станом на день ухвалення рішення складало 355 147,81 грн, то державний виконавець правомірно закрив виконавче провадження у зв`язку з виконанням вказаного рішення в повному обсязі.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.
У липні 2018 року ПАТ "КБ "Надра", від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" Стрюкова І. О., подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просило скасувати ухвалу Деснянського районного суду міста Чернігова від 06 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 23 травня 2018 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги.
Касаційна скарга мотивована тим, що зобов`язання було визначено в іноземній валюті із зазначенням її гривневого еквіваленту, а тому сума, яка підлягала сплаті у гривнях, повинна визначатися за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу. На момент винесення постанови про закінчення виконавчого провадження відповідачі не сплатили всю суму заборгованості, тому в державного виконавця не було підстав для закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду. Зазначення в рішенні суду гривневого еквіваленту іноземної валюти на певну дату не тягне за собою зміну правовідносин між сторонами та не впливає на обов`язок боржника здійснити погашення заборгованості у валюті зобов`язання.
У серпні 2018 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила відмовити в її задоволенні, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, ухваленими відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням всіх фактичних обставин справи.Оскільки законодавством державного виконавця не наділено правом змінювати суму заборгованості, розраховану та визначену в рішенні суду, то обґрунтованим є висновок судів попередніх інстанцій про законність винесення постанови про закінчення виконавчого провадження з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", що відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 13 вересня 2017 року у справі № 6-1445цс17. Так звана "курсова різниця" жодним чином не може бути упущеною вигодою, оскільки кредитор міг і не отримати такі доходи. Коливання курсу валют, що призвело до курсової різниці, не можна розцінювати як неправомірні дії боржника, що призвели до позбавлення кредитора можливості отримати прибуток.
У вересні 2018 рокуПАТ "КБ "Надра", від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" Стрюкова І. О., подало до суду відповідь на відзив на касаційну скаргу, в якій просило відхилити цей відзив у зв`язку з його необґрунтованістю, посилаючись про те, що в разі зазначення в судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана в резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні. Перерахування стягувачеві суми в національній валюті України чи іншій валюті, аніж валюта, зазначена в резолютивній частині судового рішення, не вважається належним виконанням судового рішення.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 26 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Деснянського районного суду міста Чернігова.
12 вересня 2018 року справа № 750/2000/18 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 24 січня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
За змістом статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (стаття 264 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 367, частини першої статті 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V ЦПК України.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій не відповідають.
Судами встановлено, що рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 03 лютого 2015 рокустягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ "КБ "Надра" заборгованість за кредитним договором № 36-05/06/11/11/604/2007/025 в розмірі 27 037,27 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на 15 серпня 2014 року становило 355 147,81 грн.
На підставі зазначеного рішення ПАТ "КБ "Надра" було видано виконавчий лист, який стягувачем пред`явлено до примусового виконання в Деснянський ВДВС міста Чернігова.
15 листопада 2017 року державним виконавцем Деснянського ВДВС міста Чернігова Дрєєвим В. А. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 49376759 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", а саме - у зв`язку з фактичним виконанням у повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом.
При цьому державний виконавець виходив з того, що згідно з квитанцією боржником ОСОБА_1 сплачено 355 147,81 грн, тобто виконано рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 03 лютого 2015 року.
За результатами розгляду скарги ПАТ "КБ "Надра" постановою начальника Деснянського ВДВС міста Чернігова Шило Т. О. від 21 лютого 2018 року було скасовано вищевказану постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 49376759 та зобов`язано державного виконавця Дрєєва В. А.провести виконавчі дії в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Своє рішення начальник виконавчої служби мотивувала тим, що судове рішення не може змінювати зміст договірного зобов`язання, яке існувало між сторонами, тобто воно залишається грошовим зобов`язанням в іноземній валюті, а тому погашення суми, що підлягала стягненню за судовим рішенням, обчислюється в іноземній валюті, яка повинна бути конвертована в національну валюту на день здійснення платежу. Перерахування стягувачеві суми в національній валюті України чи іншій валюті, аніж валюта, зазначена врезолютивній частині судового рішення, не вважається належним виконанням судового рішення.
Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення.
Частиною першою статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.