Постанова
Іменем України
06 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 199/7551/17-ц
провадження № 61-9391св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Гулька Б. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
третя особа - публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Дельта Банк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", про стягнення гарантованого банківського вкладу за депозитним договором, упущеної вигоди, інфляційних втрат, трьох відсотків річних та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 квітня 2019 рокуу складі колегії суддів: Деркач Н. М., Куценко Т. Р., Макарова М. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк", про стягнення гарантованого банківського вкладу за депозитним договором, упущеної вигоди, інфляційних втрат, трьох відсотків річних та відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що 19 лютого 2015 року між нею та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір банківського вкладу "Зростаючий" № 011-03616-190215 у доларах США, за умовами якого банк приймає від вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в розмірі 1 300 дол. США у тимчасове строкове користування на строк до 05 березня 2015 року та зобов`язується сплачувати проценти за його користування з розрахунку 2,5 % річних.
Також 19 лютого 2015 року між нею та ПАТ "Дельта Банк" укладено додаткову угоду № 1 до договору банківського вкладу (депозиту), якою змінено та викладено в іншій редакції шляхом зазначення про можливості зарахування вкладу при перерахуванні з відкритого в банку поточного рахунку іншої фізичної особи. На її рахунок було зараховано 5 620 дол. США, що є еквівалентом 150 941,96 грн, за користування з розрахунку 2,5 % річних.
19 лютого 2015 року між нею та ПАТ "Дельта Банк" укладено ще один договір банківського вкладу (депозиту) "Зростаючий" № 011-03616-190215 у доларах США, за умовами якого банк приймає від вкладника грошові кошти в сумі 1 300 дол. США у тимчасове строкове користування на строк до 05 березня 2015 року та зобов`язується сплачувати проценти з користування з розрахунку 2,5 % річних.
Також 19 лютого 2015 року між нею та ПАТ "Дельта Банк" укладено додаткову угоду № 1 до договору банківського вкладу (депозиту), якою змінено та викладено в іншій редакції шляхом зазначення про можливість зарахування вкладу при перерахуванні з відкритого в банку поточного рахунку іншої фізичної особи. 19 лютого 2015 року на її рахунок було зараховано 1 300 доларів США, що є еквівалентом 34 915,40 грн.
02 березня 2015 року постановою правління Національного банку України № 150 ПАТ "Дельта Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних та виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 51 про запровадження з 03 березня 2015 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи.
Протягом березня-червня 2015 року вона зверталась до банку з вимогою про повернення свого вкладу, у відповідь на яку отримала лист від 18 червня 2015 року де було зазначено, що операції з виплат тимчасово обмежені. Тимчасова адміністрація ПАТ "Дельта Банк" листом від 03 листопада 2015 року повідомила її про нікчемність укладених з нею договорів банківського вкладу від 19 лютого 2015 року.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд стягнути з відповідача на її користь гарантовану суму відшкодування згідно з договорами банківського вкладу (депозиту) від 19 лютого 2015 року у розмірі 150 941,96 грн та 34 915,40 грн, а всього 186 857,36 грн; нанесений збиток (відшкодування упущеної вигоди) у розмірі 560 325,18 грн; проценти з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 123 226,68 грн; три проценти річних у розмірі 14 098,77 грн, а також 5 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 вересня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 гарантоване відшкодування за договором банківського вкладу "Зростаючий" від 19 лютого 2015 року № 011-03616-190215 в розмірі 150 941,96 грн та за договором банківського вкладу "Зростаючий" від 19 лютого 2015 року № 012-03616-190215 в розмірі 34 915,40 грн, а всього 186 857,36 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь держави судовий збір у розмірі 1 762,00 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у зв`язку з прийняттям Національним банком України рішення від 12 липня 2016 року №124-рш про відкликання банківської ліцензії ПАТ "Дельта Банк", у відповідача виникло зобов`язання з виплати ОСОБА_1 коштів у розмірі неповернутої суми вкладу 186 857,36 грн.
Строк виконання зобов`язання в частині повернення гарантованого відшкодування грошових коштів за вкладом відповідачем не порушений, тому не підлягають застосуванню положення частини другої статті 625 ЦК України.
Вимоги щодо відшкодування моральної шкоди не ґрунтуються на законі, оскільки статтею 23 ЦК України не передбачено відшкодування моральної шкоди за порушення договірних зобов`язань чи інших зобов`язань, передбачених законом. Що стосується вимоги про відшкодування збитків, то ОСОБА_1 не обґрунтувала її належними та допустимими доказами.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року апеляційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Кадирова В. В. - задоволено частково.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 вересня 2018 року скасовано.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Кадирова В. В., про стягнення гарантованого банківського вкладу за депозитним договором, упущеної вигоди, інфляційних втрат, трьох відсотків річних та відшкодування моральної шкоди закрито.
Повідомлено ОСОБА_1, що розгляд її справи відноситься до юрисдикції адміністративних судів.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що спір стосовно права на відшкодування вкладів фізичних осіб за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осібє публічно-правовим і не є спором у зв`язку з процесом ліквідації банку, а має окремий характер і стосується виконання окремої владної функції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами (пункт 4 частини другої статті 4 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"), тому спір належить до юрисдикції адміністративних судів.
Такий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 квітня 2018 року в справі № 820/11591/15, провадження № 11-239апп18.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову апеляційного суду, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 травня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу № 199/7551/17-ц з Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська.
У травні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що у разі стягнення грошових коштів з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, як порушення виконання останнім своїх зобов`язань, визначених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", то такі позови розглядаються в порядку цивільного судочинства.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У червні 2019 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено, що оскаржуване судове рішення є законним і обґрунтованим, апеляційний суд правильно застосував норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.