Постанова
Іменем України
03 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 759/14612/18
провадження № 61-12773св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2,
представник відповідача - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 04 березня 2019 року у складі судді Петренко Н. О. та постанову Київського апеляційного суду від 30 травня 2019 року у складі колегії суддів: Ратнікової В. М., Левенця Б. Б., Борисової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 01 грудня 2018 року, просив суд: визнати право власності від 18 вересня 2017 року № 22495109, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 37240174 від 25 вересня 2017 року, приватний нотаріус Чмирук О. В., Київський міський нотаріальний округ та правочин, на підставі якого ОСОБА_2 набула право власності на нежитлове приміщення (від 18 вересня 2017 року № 2249109), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 13605186680000, загальною площею 365,5 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 приміщення НОМЕР_1 - незаконними і скасувати, як такі, що порушують його права та інтереси; визнати за ним та ОСОБА_4 право спільної сумісної власності на нежитлове приміщення загальною площею 365,5 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі.
У лютому 2019 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив забезпечити позов шляхом: накладення арешту на нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 365,5 кв. м; заборони ОСОБА_2 та її довіреним особам розповсюджувати будь-яку рекламу та здійснювати будь-які нотаріальні дії щодо спірного нерухомого майна; заборонити іншим особам, державним та приватним нотаріусам, державному майновому кадастру України та його філіям, державним реєстраторам та особам, які мають доступ до Державного реєстру рухомого та нерухомого майна, нотаріусам, державним та приватним виконавцям, юристам, державній архітектурно-будівельній інспекції, містобудівним архітектурним відділам здійснювати будь-які дії, пов`язані з реєстрацією обліку по спірному нерухомому майну.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначив, що після відкриття провадження у справі ОСОБА_2 розмістила оголошення про продаж приміщення, яке є предметом спору у цій справі. Однак, продаж цього приміщення суттєво ускладнить або навіть унеможливить ефективний захист або поновлення його порушених чи оспорюваних прав або інтересів.
Короткий зміст судових рішення
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 04 березня 2019 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 30 травня 2019 року, задоволено частково заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Накладено арешт на нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 365,5 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 136055186680000, номер запису про право власності 22495109.
У задоволенні інших вимог заяви про забезпечення позову відмовлено.
Частково задовольняючи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що право власності на нежитлове приміщення, яке є предметом спору, зареєстровано за відповідачем, отже у цьому випадку є підстави вважати, що остання має можливість розпорядитися вказаним майно до ухвалення рішення у справі і невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у цій справі.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 17 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень не врахували, що у пред`явленому позові ОСОБА_1 просить визнати спірне нежитлове приміщення спільною сумісною власністю подружжя, отже навіть у випадку задоволення позову він має право лише на 1/2 частини цього майна. Разом з тим, оскаржуваними судовими рішеннями позов було забезпечено шляхом накладення арешту на все нежитлове приміщення, тому такий засіб забезпечення позову не є співмірним із заявленими вимогами, що є порушенням вимог частини третьої статті 150 ЦПК України. Крім того, заявником не надано суду належних доказів того, що відповідач у справі має намір відчужити спірне нерухоме майно.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У серпні 2019 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним, визнання права власності.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі.
У лютому 2019 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 підлягає залишенню без задоволення.
Встановлено й вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими та підстав для їх скасування немає.