Постанова
Іменем України
05 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 131/511/18
провадження № 61-20657св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Іллінецького районного суду Вінницької області від 02 серпня 2019 року у складі судді Олексієнка О. Ю. та постанову Вінницького апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Голоти Л. О., Рибчинського В. П., Денишенко Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності.
Позовна заява мотивована тим, що 07 грудня 2016 року між нею та ОСОБА_2 було укладено договір позики грошових коштів у сумі 18 000 доларів США, що еквівалентно 485 622,02 грн та, на забезпечення його виконання, договір іпотеки земельної ділянки та житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначала, що у зв`язку із неналежним виконанням умов договору позики заборгованість ОСОБА_2 станом на 16 квітня 2018 року становить 1 447 587,64 грн.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд в рахунок погашення заборгованості за договором позики звернути стягнення та визнати за нею право власності на предмет іпотеки.
01 серпня 2019 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про відмову від позову, в якій вказала, що за час відкриття провадження у даній справі відбувся ряд суттєвих змін обставин, що істотно впливають на підставу і предмет позовних вимог первісного позову та виключають необхідність їх задоволення судом.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 02 серпня 2019 року провадження у справі закрито.
Ухвала районного суду мотивована тим, що, оскільки на момент розгляду справи відсутній предмет спору, отже, провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності слід закрити.
При цьому районний суд зазначив, що судові витрати залишаються за позивачем, оскільки відповідно до частини третьої статті 142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Ухвалу Іллінецького районного суду Вінницької області від 02 серпня 2019 року в оскаржуваній частині залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції в оскаржуваній частині відповідає вимогам статті 263 ЦПК України.
Апеляційний суд зазначив, що закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції керувався положеннями пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України, згідно якого суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору, а не з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 255 ЦПК України, згідно якої суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
При цьому, оскільки ухвала суду першої інстанції в частині підстав закриття провадження у справі ОСОБА_1 в апеляційному порядку не оскаржується, відтак правових підстав для розподілу судового збору при закритті провадження місцевим судом відповідно до частини першої статті 142 ЦПК України немає.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення в частині відмови у поверненні з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору скасувати та ухвалити у цій частині нове рішення про повернення їй з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У листопаді 2019 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою судді Верховного Суду від 28 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року справу призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з огляду на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Вказує, що у заяві про відмову від позову вона не вказувала про відсутність предмету позову, а навпаки, зазначала, що спір щодо нерухомості буде продовжено у інший спосіб - позасудовий, а питання про виселення буде вирішуватися за іншим судовим позовом.
Вважає, що районний суд безпідставно послався на відсутність предмету спору як на підставу закриття провадження у справі.
Посилається на положення частини першої статті 142 ЦПК України та вважає, що з державного бюджету на її користь слід стягнути 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відзив на касаційну скаргу учасник справи не подав.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.