Постанова
Іменем України
05 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 757/31129/18
провадження № 61-8583 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, на рішення Печерського районного суду м. Києва від 15 листопада 2018 року у складі судді Матійчук Г. О. та постанову Київського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року у складі колегії суддів:
Слюсар Т. А., Волошиної В. М., Панченка М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк"
(далі - ПАТ КБ "ПриватБанк", банк) про визнання недійсними окремих пунктів кредитних договорів й здійснення перерахунку сплачених коштів.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 11 червня 2007 року
між ним та банком було укладено кредитні договори № К2UOG100260052
та № К2UOG200260052, згідно з якими йому надано відповідно кредитні кошти у вигляді непоновлювальної кредитної лінії у розмірі
39 520,00 доларів США на купівлю домоволодіння, а також у розмірі 14 160,00 доларів США а сплату страхових платежів у випадку та в порядку, передбаченому пунктами 2.1.3, 2.2.7 кредитного договору
№ К2UOG100260052, зі сплатою відсотків у розмірі 1 відсотка на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, зі строком погашення кредитів - 10 червня 2037 року.
Вказував, що своєчасно виконував взяті зобов`язання, однак заборгованість перед банком не зменшувалась, а збільшувалась, що давало підстави вважати, що банком в односторонньому порядку збільшено відсоткову ставку за кредитними договорами. Зазначав, що неодноразово звертався до банку з проханням надати відповідь щодо дійсної відсоткової ставки
за кредитними договорами та надати розрахунок кредитної заборгованості, однак, йому було відмовлено у наданні запитуваної інформації.
Стверджував, що підвищення банком відсоткової ставки
в односторонньому порядку є незаконним, а пункти кредитних договорів, якими передбачено право підвищення відсоткової ставки, підлягають визнанню недійсними, оскільки суперечать вимогам статей 11, 18 Закону України "Про захист прав споживачів".
З урахуванням наведеного ОСОБА_1 просив суд: визнати недійсним пункт 2.3.1 кредитного договору від 11 червня 2007 року
№ К2UOG100260052 щодо права банку збільшувати розмір відсоткової ставки у разі зміни кон`юктури ринку грошових ресурсів в Україні; визнати незаконними дії ПАТ КБ "ПриватБанк" щодо підвищення в односторонньому порядку фіксованої процентної ставки за кредитним договором
від 11 червня 2007 року № К2UOG100260052, зобов`язати ПАТ КБ "ПриватБанк" здійснити перерахунок відсотків за користування кредитом до розміру 1 відсотка на місяць відповідно до умов вчиненого договору
та провести перерахунок сплачених платежів по погашенню кредиту
та сплаті нарахованих відсотків за користування кредитними коштами
за період, в якому підвищена процентна ставка; визнати недійсним пункт 2.3.1 кредитного договору від 11 червня 2007 року № К2UOG200260052 щодо права банку збільшувати розмір відсоткової ставки у разі зміни кон`юктури ринку грошових ресурсів в Україні; визнати незаконними дії ПАТ КБ "ПриватБанк" щодо підвищення в односторонньому порядку фіксованої процентної ставки за кредитним договором від 11 червня 2007 року
№ К2UOG200260052; зобов`язати ПАТ КБ "ПриватБанк" здійсни перерахунок відсотків за користування кредитом до розміру 1 відсотка на місяць відповідно до умов вчиненого договору та провести перерахунок сплачених платежів по погашенню кредиту та сплаті нарахованих відсотків
за користування кредитними коштами за період, в якому діяла підвищена процентна ставка.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 15 листопада 2018 року у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оспорювані кредитні договори відповідають вимогам законодавства, зокрема статті 11
Закону України "Про захист прав споживачів", а підстави для визнання їх недійсними (окремих пунктів договорів), передбачені статтями 203,
215 ЦК України, відсутні. Банк в установленому законом порядку змінив процентну ставку, а позичальник ці умови прийняв і сплачував їх.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 15 листопада 2018 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, щосудом першої інстанції вірно з`ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна правова оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи
та ґрунтуються на нормах діючого законодавства.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що оспорювані кредитні договори відповідають вимогам чинного законодавства, а підстави, передбачені
статтями 11, 18 Закону України "Про захист прав споживачів", статтями 203, 215 ЦК України, для визнання їх недійсними відсутні. Крім того,
позивач протягом тривалого часу виконував умови вказаних договорів, вважав їх справедливими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства. Збільшення банком відсоткової ставки за користування кредитом з 12 процентів річних до 14 процентів річних правомірне. Посилання позивача на те, що банк не повідомив його про збільшення відсоткової ставки, за умовами кредитного договору не має правового значення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у травні 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, представник ОСОБА_1 -
ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 14 травня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу № 757/31129/18 із Печерського районного суду м. Києва та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У серпні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 січня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано, що ПАТ КБ "ПриватБанк" неправомірно та без повідомлення позивача збільшив в односторонньому порядку відсоткову ставку за кредитними договорами. При цьому сплата позичальником відсотків у збільшеному розмірі не свідчить про визнання ним такого збільшення розміру відсоткової ставки, оскільки він не отримував повідомлення про таке збільшення, а сплачував кредит, розмір заборгованості якого постійно збільшувався.
Оспорювані пункти кредитних договорів не відповідають вимогам Закону України "Про захист прав споживачів", оскільки банком не було повідомлено боржника про зміну відсоткової ставки.
Зазначає, що судами проявлено формальний підхід під час розгляду справи, так як не взято до уваги порушення процедури зміни відсоткової ставки за кредитним договором у частині повідомлення банком боржника про таку зміну.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2019 року до суду касаційної інстанції надійшов відзив на касаційну скаргу від ПАТ КБ "ПриватБанк", в якому вказується, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін,
а касаційну скаргу - без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
11 червня 2007 року між ОСОБА_3 та ПАТ КБ "ПриватБанк" укладено кредитні договори № K2U0G100260052 та № K2U0G200260052, відповідно до умов яких ОСОБА_1 було надано кредитні кошти
на строк до 10 червня 2037 рік включно.
Кредитні кошти надані у вигляді непоновлювальної кредитної лінії у розмірі 39 520,00 доларів США на купівлю домоволодіння, а також у розмірі
14 160,00доларів СШАна сплату страхових платежів у випадку та в порядку передбаченому пунктами 2.1.3 та 2.2.7 кредитного договору
№ K2U0G100260052, зі сплатою відсотків у розмірі 1 відсотка на місяць
на суму залишку заборгованості за кредитом.
Пунктом 2.3.1 кредитного договору № K2U0G100260052 встановлено, що банк має право в односторонньому порядку змінювати розмір відсоткової ставки в сторону збільшення та при цьому, банк направляє позичальнику письмове підтвердження про зміну відсоткової ставки протягом семи календарних днів з дати вступу в силу зміненої відсоткової ставки.
Аналогічні положення закріплені пунктом 2.3.1 кредитного договору
№ K2U0G200260052.
ПАТ КБ "ПриватБанк"підвищило в односторонньому порядку розмір фіксованої процентної ставки за кредитними договорами до 14 процентів річних.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.