Постанова
Іменем України
05 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 752/10019/17
провадження № 61-4569св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3,
відповідачі: Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", ОСОБА_4,
треті особи: Орган опіки та піклування Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації, Публічне акціонерне товариство "Астра Банк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" Кадиров Владислав Володимирович, на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 16 листопада 2018 року у складі судді Колдіної О. О. та постанову Київського апеляційного суду від 28 січня 2019 року у складі колегії суддів: Волошиної В. М., Слюсар Т. А., Панченка М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У травні 2017 року ОСОБА_1, діючи в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3, звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк"), ОСОБА_4, треті особи: Орган опіки та піклування Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації, Публічне акціонерне товариство "Астра Банк" (далі - ПАТ "Астра Банк"), про визнання договору іпотеки недійсним і просила визнати недійсним укладений між ПАТ "Астра Банк" та ОСОБА_4 04 березня 2013 року договір іпотеки, предметом якого є двокімнатна квартира АДРЕСА_1 .
Під час розгляду справи ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просила: заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження тощо) щодо двокімнатної квартири АДРЕСА_1 .
Заява мотивована тим, що на електронному майданчику PROZZORO проводиться аукціон з продажу ПАТ "Дельта Банк" двокімнатної квартири, яка є предметом оспорюваного договору іпотеки. У вказаному житлі проживає її сім`я, в тому числі неповнолітні діти. 05 січня 2018 року переможцем "голландського етапу" визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕС.ДІ.СІ.ГРУП", яке зобов`язалося провести розрахунки та підписати договір купівлі-продажу майна протягом 20 днів з дня, наступного за днем формування протоколу електронного аукціону. На підставі рішення від 02 листопада 2018 року № 2947 Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ "Дельта Банк" продовжила строк, визначений для укладання договору купівлі-продажу майна до 42-ох робочих днів, тобто до 05 грудня 2018 року. Наразі аукціон перебуває на етапі "очікування підписання договору". Тому невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим в майбутньому виконання рішення суду, оскільки передане в іпотеку майно може бути відчужене на користь інших осіб.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 16 листопада 2018 року задоволено заяву ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3, про забезпечення позову. До розгляду справи по суті заборонено органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження тощо) щодо двокімнатної квартири АДРЕСА_1 .
Судове рішення місцевого суду мотивоване тим, що між сторонами існує спір щодо визнання недійсним іпотечного договору, вжиття заходів забезпечення позову є співмірним і відповідним позовним вимогам ОСОБА_1 та може забезпечити в майбутньому можливість безперешкодного виконання рішення суду в цій справі.
Постановою Київського апеляційного суду від 28 січня 2019 року апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" задоволено частково, ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 16 листопада 2018 року змінено. Викладено пункт 2 резолютивної частини ухвали в такій редакції: "Заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти дії, спрямовані на реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності, реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку та/або обтяження нерухомого майна - двокімнатної квартири АДРЕСА_1 . Виключити з резолютивної частини ухвали фразу "до розгляду справи по суті".
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що встановивши наявність обставин, які свідчать про реалізацію ПАТ "Дельта Банк" квартири, що є предметом оспорюваного договору іпотеки, а також - відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що з метою вжиття заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача необхідно забезпечити знаходження майна у володінні ПАТ "Дельта Банк". В той же час місцевий суд заборонив органам та уповноваженим особам, які виконують функції державного реєстратора, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо предмета іпотеки, що свідчить про вжиття фактично абстрактних (не конкретних) заходів забезпечення позову. За наведених обставин колегія суддів вважала за необхідне змінити пункт 2 резолютивної частини оскаржуваної ухвали, виклавши її в іншій редакції, а фразу "до розгляду справи по суті" - виключити. Посилання ПАТ "Дельта Банк" на те, що не допускається забезпечення позову шляхом встановлення обов`язку вчиняти певні дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку, суд вважав неспроможними, оскільки у спірних правовідносинах Фонд виконує не владні управлінські функції, пов`язані із здійсненням тимчасової адміністрації чи ліквідації банку, а здійснює представництво його інтересів як сторони договору. Крім того, обраний судом першої інстанції вид забезпечення позову не містить заборони або встановлення обов`язку вчиняти певні дії Фонду та не допускає зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, оскільки така заборона стосується органів та уповноважених осіб, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.
У березні 2019 року ПАТ "Дельта Банк", від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ "Дельта Банк" Кадиров В. В., подалодо Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просило скасувати ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 16 листопада 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 січня 2019 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що у спорах за участю банків, в яких введено тимчасову адміністрацію та/або запроваджено процедуру ліквідації, зокрема щодо виконання своїх зобов`язань перед кредиторами, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальними відносно інших законодавчих актів. У сфері виведення неплатоспроможних банків з ринку Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб наділена повноваженнями визначати порядок та способи реалізації майна банку, що ліквідується. Після затвердження результатів інвентаризації майна банку та формування ліквідаційної маси Фонд розпочинає реалізацію такого майна, зокрема шляхом його продажу на аукціоні. Згідно з частиною шостою статті 150 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов`язку вчиняти певні дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку. Таким чином, забезпечення позову шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо спірної квартири, яка реалізується на аукціоні в межах процедури ліквідації ПАТ "Дельта Банк", є фактично забороною Фонду вчиняти певні дії - здійснювати заходи щодо продажу майна та активів неплатоспроможного банку. Крім того, відповідно до пункту 7 частини другої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня початку процедури ліквідації банку втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку; накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається. Об`єкт нерухомого майна, що є предметом оспорюваного договору іпотеки, належить на праві власності ПАТ "Дельта Банк" на підставі рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 08 червня 2016 року у справі № 752/14577/15-ц. Тому на аукціоні здійснюється реалізація не предмета іпотеки, а власного майна банку. У випадку задоволення позову про визнання недійсним договору іпотеки таке рішення суду не підлягатиме примусовому виконанню, оскільки спір є немайновим і не носить зобов`язального характеру. Зазначене свідчить про те, що застосовані судами попередніх інстанцій заходи забезпечення позову є неспівмірними з позовними вимогами ОСОБА_1 та не впливають на можливість безперешкодного виконання рішення суду в цій справі.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 08 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Голосіївського районного суду міста Києва.
14 травня 2019 року справа № 752/10019/17 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 24 січня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що 04 березня 2013 року між ПАТ "Астра Банк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 150102043578023, за умовами якого позичальник отримала кредит у розмірі 350 000 грн на строк до 04 березня 2018 року.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 04 березня 2013 року між ПАТ "Астра Банк" та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки, предметом якого є двокімнатна квартира АДРЕСА_1 .
02 грудня 2013 року ПАТ "Дельта Банк" набуло право вимоги за вказаними правочинами.
У 2015 році Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури ліквідації ПАТ "Дельта Банк".
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 08 серпня 2016 року у справі № 752/14577/15-ц в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернено стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ПАТ "Дельта Банк" права власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, ОСОБА_1 посилалася на те, що на електронному майданчику PROZZORO проводиться аукціон з продажу Фондом гарантування вкладів фізичних осіб від імені ПАТ "Дельта Банк" двокімнатної квартири, яка є предметом оспорюваного договору іпотеки. Тому невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим в майбутньому виконання рішення суду, оскільки передане в іпотеку майно може бути відчужене на користь інших осіб.
Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.
Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 4 постанови від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.