ПОСТАНОВА
Іменем України
13 лютого 2020 року
Київ
справа №803/457/17
адміністративне провадження №К/9901/17926/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Калашнікової О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою Володимир-Волинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2017 року (головуючий суддя - Богаченко С.І., судді: Рибачук А.І., Старунський Д.М.)
у справі №803/457/17
за позовом ОСОБА_1
до Володимир-Волинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області
про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів.
I. РУХ СПРАВИ
1. У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила зобов`язати відповідача провести перерахунок, нарахувати та виплатити недонараховану і невиплачену суму компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати індексації заробітної плати за період з січня 2009 року по червень 2012 року в сумі 2 659,75 грн.
2. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
3. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про часткове задоволення позову. Зобов`язано Володимир-Волинську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації заробітної плати за період з січня 2009 року по червень 2012 року, виходячи з розміру індексів споживчих цін для визначення суми компенсації заробітної плати, яка виплачується у грудні 2016 року, з врахуванням виплачених сум. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.
4. Не погоджуючись з вказаним рішенням апеляційного суду, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 працювала на різних посадах у Нововолинській об`єднаній державній податковій інспекції.
6. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 8 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року, зобов`язано Нововолинську об`єднану державну податкову інспекцію нарахувати і виплатити ОСОБА_1 недонараховану суму індексації заробітної плати за період з 1 січня 2009 року по 31 червня 2012 року в сумі 10 454,07 грн. Зобов`язано нарахувати і виплатити суму компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати в розмірі 8 616,85 грн.
7. На виконання постанов про відкриття виконавчого провадження від 28 вересня 2016 року відповідачем здійснено виплату суми заборгованості, що підтверджується платіжними дорученнями від 22 грудня 2016 року.
8. 20 лютого 2017 року позивач звернулась до відповідача з листом в якому просила нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати в сумі 2 659,75 грн. У обґрунтування своїх вимог посилалась на статтю 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", відповідно до якої виплата компенсації проводиться у тому місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості. Оскільки виплата заборгованості була здійснена у грудні 2016 року, а за судовим рішенням розрахована станом на листопад 2015 року, то на її користь підлягає стягненню перерахована сума компенсації станом на грудень 2016 року в сумі 2 659,75 грн.
9. Листом від 24 лютого 2017 року відповідач відмовив у проведенні виплати у зв`язку з відсутністю правових підстав.
IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" проводиться лише у випадку затримки грошових доходів громадян, які не мають разового характеру. Суми індексації заробітної плати та компенсації втрати частини доходів, виплачені позивачу за судовим рішенням у примусовому порядку, не є об`єктом компенсації в розумінні даного Закону.
11. Також суд першої інстанції дійшов висновку, що на компенсацію втрати частини доходів не може нараховуватися така ж компенсація згідно з Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", оскільки норми Закону на ці виплати не поширюються.
12. Апеляційний суд не погодився з висновком суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги зазначив, що компенсація втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати обчислюється виходячи з розміру індексу споживчих цін за період невиплати доходу. Виплачена сума компенсації втрати частини доходів була визначена станом на момент подання позовної заяви у попередній адміністративній справі, тобто без урахування розміру індексів споживчих цін для визначення компенсації заробітної плати, обчислених станом на момент фактичної виплати індексації.
13. Також апеляційний суд зазначив, що в задоволенні вимоги провести нарахування та виплату суми компенсації втрати частини доходів у конкретній сумі слід відмовити, оскільки повноваження щодо нарахування та виплати вказаної компенсації покладені саме на відповідача, відтак суд не вправі перебирати на себе повноваження щодо визначення їх розміру.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
14. Відповідач у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх такими, що ухвалені з порушенням принципу всебічного повного з`ясування обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.
15. Наголошує на тому, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати за Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" проводиться лише у випадку затримки грошових доходів, які не мають разового характеру. Таким чином виплачені позивачу за рішенням суду в порядку примусового виконання суми індексації заробітної плати та компенсації втрати частини доходу не є об`єктом компенсації відповідно до вимог Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
17. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
18. Частиною другою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.