ПОСТАНОВА
Іменем України
13 лютого 2020 року
Київ
справа №385/42/18
адміністративне провадження №К/9901/63301/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О. Р.,
суддів - Кашпур О. В., Уханенка С. А.
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №385/42/18
за позовом ОСОБА_1 до Гайворонської районної ради Кіровоградської області про визнання протиправним і нечинним рішення, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року, ухвалене в складі: головуючого судді Притули К.М., і постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2018 року, прийняту в складі: головуючого судді Чумака С.Ю., суддів Шальєвої В.А., Юрко І.В.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивачка) звернулася до суду з позовом до Гайворонської районної ради Кіровоградської області (далі - Гайворонська районна рада, відповідач) з вимогами визнати протиправним і нечинним рішення XVII сесії Гайворонської районної ради VII скликання від 22 грудня 2017 року №184 "Про затвердження структури Комунального закладу "Гайворонська центральна районна лікарня".
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що оскаржуваним рішенням передбачено скорочення посад і чисельності медичних працівників Комунального закладу "Гайворонська центральна районна лікарня", чим порушуються її інтереси як члена територіальної громади на якісну та ефективну медичну допомогу. Позивач також зауважує, що виконання оскаржуваного рішення призведе до скорочення її посади, що неодмінно порушить її трудові права.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Комунальний заклад "Гайворонська центральна районна лікарня" (далі - КЗ "Гайворонська центральна районна лікарня" створений відповідно до рішення Гайворонської районної ради від 14 червня 2013 року №196 "Про реорганізацію Гайворонського РТМО та створення комунальних закладів "Гайворонський центр первинної медико-санітарної допомоги" і "Гайворонська центральна районна лікарня", є комунальним закладом охорони здоров`я, що надає вторинну медико-санітарну допомогу населенню Гайворонського району Кіровоградської області.
4. Засновником КЗ "Гайворонська центральна районна лікарня" є Гайворонська районна рада Кіровоградської області.
5. Відповідно до Статуту КЗ "Гайворонська центральна районна лікарня" структура Лікарні затверджується Гайворонською районною радою за попереднім погодженням голови районної ради та поданням головного лікаря Лікарні. Штатний розпис Лікарні погоджується головою Гайворонської районної ради за поданням головного лікаря Лікарні.
6. Згідно з підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 Статуту КЗ "Гайворонська центральна районна лікарня" Гайворонська районна рада приймає рішення про затвердження, внесення змін до Статуту та структури Лікарні за попереднім погодженням голови районної ради.
7. Спільним розпорядженням голови Гайворонської районної державної адміністрації та голови Гайворонської районної ради від 02 жовтня 2017 року № 274-р/38-гр створено Спільну районну комісію районної державної адміністрації та районної ради щодо перевірки структури та фінансово-господарської діяльності КЗ "Гайворонська центральна районна лікарня" (далі - Спільна комісія).
8. За результатами перевірки Спільна комісія дійшла висновку про необхідність оптимізації структури та штатного розпису КЗ "Гайворонська центральна районна лікарня".
9. 20 грудня 2017 року питання про затвердження структури КЗ "Гайворонська центральна районна лікарня" розглядалося на спільному засіданні Комісії Гайворонської районної ради з питань бюджету, фінансів, комунальної власності, економічного і соціального розвитку, торгівлі, промисловості та будівництва і Комісії з питань освіти, культури, спорту, охорони здоров`я, соціального захисту населення та учасників антитерористичної операції на сході України.
10. Підтримавши пропозиції Спільної комісії, указані комісії ухвалили винести питання щодо організаційно-штатних змін КЗ "Гайворонська центральна районна лікарня" на розгляд сесії Гайворонської районної ради.
11. Рішенням Гайворонської районної ради від 22 грудня 2017 року №184 вирішено затвердити структуру КЗ "Гайворонська центральна районна лікарня".
12. Не погоджуючись із рішенням, яким затверджено структуру КЗ "Гайворонська центральна районна лікарня", позивачка звернулася до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
13. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2018 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
14. Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій керувалися тим, що відповідач як орган місцевого самоврядування наділений широкою свободою розсуду у питаннях, що стосується управління об`єктами спільної власності територільної громади, що перебувають в його управлінні, зокрема в частині призначення і звільнення їхніх керівників, затвердження їхньої структури чи граничної чисельності працівників.
15. Узявши до уваги те, що питання доцільності проведення організаційно-штатних змін було предметом дослідження Спільної комісії, а також відповідних постійних комісій Гайворонської районної ради, суди попередніх інстанцій уважали, що остання мала правові підстави для прийняття рішення про зміну структури КЗ "Гайворонська центральна районна лікарня".
16. Водночас суди відхили доводи позивача про те, що цим рішенням порушується її право на працю, оскільки оскаржуване рішення не мало наслідком припинення трудових відносин між позивачем і КЗ "Гайворонська центральна районна лікарня".
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
17. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення й прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити.
18. На обґрунтування вимог касаційної скарги позивачка зазначила, що висновок судів попередніх інстанцій про те, що оскаржуване рішення є законним ґрунтується на неповно встановлених фактичних обставинах, адже суди попередніх інстанцій не давали оцінку аргументам позивачки про відсутність об`єктивних і правових передумов для проведених організаційно-штатних змін КЗ "Гайворонська центральна районна лікарня".
19. Позивачка також доводить, що оскаржуване рішення порушує передбачені Конституцією України та Законом України "Про відпустки" гарантії, адже ним із штату КЗ "Гайворонська центральна районна лікарня" було виведено посаду, яку вона обіймає як особа, якій надана відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Водночас суди попередніх інстанцій цієї обставини, відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, не врахували.
20. У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначив, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно встановив обставини, що мають значення для розгляду справи, і правильно застосували норми матеріального права до спірних правовідносин, у зв`язку з чим підстав для скасування їхніх рішень немає.
21. Касаційна скарга надійшла до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду 08 жовтня 2018 року та за наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями була передана на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Білоусу О.В., суддям Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.
22. Ухвалою Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
23. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 04 червня 2019 року, у зв`язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
24. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 червня 2019 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.
V. Джерела права та акти їхнього застосування
25. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі щодо меж касаційного перегляду, унесені зміни.
26. Водночас, пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 15 січня 2020 року №460-IX передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
27. З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX.
28. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
29. Згідно з частинами першою та другою статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
30. Обласні та районні ради затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.
31. Згідно з частиною першою та шостою статті 14 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" від 19 листопада 1992 року №2801-XII (далі - Закон №2801-XII) реалізація державної політики охорони здоров`я покладається на органи виконавчої влади. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, а також органи місцевого самоврядування реалізують державну політику у сфері охорони здоров`я в межах своїх повноважень, передбачених законодавством.
32. Частиною четвертою статті 16 Закону №2801-XII визначено, що планування розвитку мережі державних і комунальних закладів охорони здоров`я, прийняття рішень про її оптимізацію, створення, реорганізацію, перепрофілювання державних і комунальних закладів охорони здоров`я здійснюються відповідно до закону органами, уповноваженими управляти об`єктами відповідно державної і комунальної власності.