ПОСТАНОВА
Іменем України
13 лютого 2020 року
Київ
справа №810/1724/18
адміністративне провадження №К/9901/30856/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О.А.,
суддів: Калашнікової О.В., Уханенка С.А.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 810/1724/18
за позовом ОСОБА_1 до Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мелеус" про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року (головуючий суддя: Брагіна О.Є.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року (колегія суддів: головуючий суддя: Кузьменко В.В., судді: Костюк Л.О., Степанюк А.Г.)
І. Суть спору:
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мелеус", у якому просив:
1.1. визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неоприлюднення порядку денного 17 сесії 7 скликання Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 22 грудня 2016 року; проектів рішень, винесених на 17 сесію 7 скликання; рішень, прийнятих на 17 сесії 7 скликання Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 22 грудня 2016 року, а також бездіяльність, яка виявилась у невиконанні у встановлені законом спосіб, порядок та строки обов`язку інформування через засоби масової інформації мешканців с. Віта-Поштова про план перспективного розвитку територій і населених пунктів розміщення важливих містобудівних об`єктів - багатоквартирних житлових будинків.
1.2. Також просив визнати протиправним та скасувати рішення № 17-72 від 22 грудня 2016 року "Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки ТОВ "Мелеус".
1.3. В обґрунтування позовних вимог вказував, що, на його думку, відповідач у своїй діяльності порушує статтю 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та статтю 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації".
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
2. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року, провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мелеус" у частині визнання протиправним та скасування рішення № 17-72 від 22 грудня 2016 року "Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки ТОВ "Мелеус" закрито.
3. Закриваючи провадження в цій частині суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позов у частині оскарження прийнятого відповідачем рішення не має визначених Кодексом адміністративного судочинства України ознак адміністративного позову.
ІІІ. Касаційне оскарження
4. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить їх скасувати та передати справу в цій частині до суду першої інстанції для продовження розгляду.
5. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що суди, на його думку, залишили поза увагою той факт, що спірне рішення відповідача поряд з внесенням змін до договору оренди землі, укладеного з третьою особою в справі, містить вирішення питання про надання дозволу на виготовлення детального плану території, а також ним уповноважено сільського голову укласти з ТОВ "МЕЛЕУС" додаткову угоду про внесення змін до цього договору, зобов`язано це товариство здійснити реєстрацію укладеної додаткової угоди після її підписання, надано товариству дозвіл на виготовлення детального плану території на орендованій земельній ділянці, провести громадські слухання щодо розробленого детального плану території, погодити його та надати на затвердження.
6. Зазначив, що він вважає цю обставину такою, що свідчить про помилковість висновків судів попередніх інстанцій про наявність підстав для закриття провадження в цій частині його позовних вимог.
7. Вказує на необхідність застосування до спірних правовідносин правової позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14 листопада 2018 року в справі № 559/827/16-а.
IV. Встановлені судами фактичні обставини справи
8. 14 жовтня 2006 року між Віто-Поштовою сільською радою Києво-Святошинського району Київської області та ТОВ "МЕЛЕУС" укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений державним нотаріусом Першої Київської нотаріальної контори Дудкіною Н.В. 14 жовтня 2006 року, зареєстрований в реєстрі за №1-3784, щодо якого здійснена державна реєстрація прав на землю та нерухоме майно 22 грудня 2006 року за №040632900258.
9. Згідно даних інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 119444662 та № 119447265 від 03 квітня 2018 року, договором оренди передбачена передача в оренду підприємству ТОВ "МЕЛЕУС" двох земельних ділянок, а саме: земельної ділянки площею 0,6 га, кадастровий номер 3222481201:01:010:0057, розташованої у с. Віта-Поштова Києво-Святошинського району Київської області; земельної ділянки площею 2,5 га, кадастровий номер 3222481201:01:012:0020, розташованої у с. Віта-Поштова Києво-Святошинського району Київської області. Цільове призначення земельних ділянок, відповідно до вказаних довідок, - для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування.
10. Рішенням 17 сесії 7 скликання Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області №17-72 від 22 грудня 2016 року "Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, укладеного з ТОВ "МЕЛЕУС", передбачено внесення змін до договору оренди, зокрема підпунктом 1.1. рішення передбачено внесення змін до пункту 1.2. договору оренди, шляхом викладення цього пункту у новій редакції: "Зазначена земельна ділянка надається в оренду із земель запасу Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області під розміщення житлової багатоповерхової забудови в с. Віта-Поштова по обидві сторони автомагістралі Київ-Одеса"; пунктом 4 рішення підприємству ТОВ "МЕЛЕУС" надано дозвіл на виготовлення детального плану території на орендованій земельній ділянці для розміщення житлової багатоповерхової забудови у відповідності до вимог чинного законодавства, провести громадські слухання щодо розробленого детального плану території, погодити його у відповідних органах та надати його на затвердження до Віто-Поштової сільської ради.
11. Позивач, вважаючи, що відповідач прийнятим рішенням порушив його права як члена територіальної громади, який має право участі у місцевому самоврядуванні та бути проінформованому про значимі події місцевого значення, що впливають безпосередньо на життя місцевої громади.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
12. Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
13. За визначенням термінів та понять, наданими у пункті 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
14. Статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено перелік справ адміністративної юрисдикції, за яким це справи, у яких наявний публічно-правовий спір, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
15. Процесуальним законом надано визначення поняття суб`єкт владних повноважень орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
VI. Позиція Верховного Суду
16. Перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд виходить із такого.
17. Приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
18. Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з тим, що відповідачем прийнято рішення № 17-72 від 22 грудня 2016 року "Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки ТОВ "Мелеус".
19. Виходячи зі змісту та характеру предмету спору в частині прийняття відповідачем вказаного рішення, суди дійшли висновку про наявність підстав для закриття провадження в справі в частині його оскарження.
20. Надаючи правову оцінку висновкам судів першої та апеляційної інстанцій щодо вказаного висновку, Верховний Суд виходить з такого.
21. Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
22. За змістом пункту 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
23. Статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено перелік справ адміністративної юрисдикції, за яким це справи, у яких наявний публічно-правовий спір, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
24. Кодексом адміністративного судочинства України надано визначення поняття "суб`єкт владних повноважень" та встановлено, що це - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті Кодексу адміністративного судочинства України).
25. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
26. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
27. За правовим висновком, висловленим Верховним Судом у постанові, ухваленій в справі № 552/9255/15-а, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.