ПОСТАНОВА
Іменем України
12 лютого 2020 року
Київ
справа №420/3189/19
адміністративне провадження №К/9901/996/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 420/3189/19
за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Одеської області про визнання протиправним та скасування наказу №2643-к, поновлення на посаді,
за касаційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Васильєва Павла Олеговича
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року прийняте в складі головуючого судді Гусева О.Г.
та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Шевцової Н.В., суддів Білак М.В., Губської О.А.
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Прокуратури Одеської області (далі - відповідач, прокуратура Одеської області), в якому просив:
1.1 визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Одеської області від 09 жовтня 2015 року № 2643-к про звільнення його з посади прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні у сфері транспорту; прокуратури Одеської області 12 жовтня 2015 року;
1.2 поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні у сфері транспорту прокуратури Одеської області.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. Судом першої інстанції встановлено, що наказом прокурора області від 09 червня 2015 року № 1251к ОСОБА_1 призначено на посаду прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні у сфері транспорту прокуратури області.
5. Наказом заступника Генерального прокурора України - прокурора Одеської області від 09 жовтня 2015 року № 2643к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні у сфері транспорту прокуратури з 12 жовтня 2015 року у зв`язку з ліквідацією чи реорганізацією органу прокуратури та скороченням кількості прокурорів органу прокуратури на підставі наказу Генерального прокурора України від 15 липня 2015 року № 51ш згідно з пунктом 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру".
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
12. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
11. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що прокуратурою Одеської області у ході виконання наказу Генерального прокурора України від 15 липня 2015 року № 51ш виконані вимоги чинного законодавства, а тому звільнення ОСОБА_1 згідно з наказом прокуратури Одеської області 09 жовтня 2015 року № 2643к вчинено на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
13. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до прокуратури Одеської області про визнання протиправним та скасування наказу від 09 жовтня 2015 року №2643-к про звільнення з посади, зобов`язання поновити на посаді залишено без розгляду.
14. Залишаючи без розгляду позовну заяву суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у позивача було достатньо часу своєчасно реалізувати право на звернення до суду, а саме оскарження наказу до суду у встановлені КАС України строки, а зазначені позивачем обставини не є поважними причинами пропуску місячного строку звернення до суду.
ІV. Касаційне оскарження
15. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, представник позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано 03 січня 2020 року.
16. У касаційній скарзі позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновку суду апеляційної інстанції встановленим обставинам справи. Так, заявник касаційної скарги зауважує, що судом апеляційної інстанції не встановлено, чи міг позивач дотриматися процесуального строку звернення до суду після отримання наказу про звільнення у зв`язку із скороченням штату, оскільки йому не були відомі обставини, які свідчать про незаконність оскаржуваного наказу.
16.1. Також заявник касаційної скарги зазначає, що позивачу при звільненні не було запропоновано усі вакантні посади.
16.2. За таких обставин позивач просить скасувати постанову апеляційного суду та прийняти нове рішення яким задовольнити адміністративний позов.
17. 10 січня 2020 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: головуючого судді Шевцової Н.В., суддів Білак М.В., Губської О.А. відкрито касаційне провадження. Витребувано справу № 420/3189/19 із Одеського окружного адміністративного суду.
18. 20 січня 2020 року справа № 420/3189/19 надійшла до Верховного Суду.
19. Також до Верховного Суду 27 січня 2020 року надійшов відзив відповідача, який підписаний першим заступником прокурора області Р. Гончаровим, проте до відзиву не надано доказів на підтвердження повноважень вказаної особи на підписання зазначеного відзиву.
19.1. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за пошуковими даними "Ідентифікаційний код юридичної особи" 03528552 зазначено, що особами уповноваженими представляти юридичну особу "Прокуратуру Одеської області" у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності - "Вихор М.А. та Врублевська О.О. (підпис службових документів (крім договорів)).
19.2. За таких обставин Верховний Суд не враховує доводи зазначенні у відзиві при розгляду цієї касаційної скарги.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
20. Відповідно до частини першої статі 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
21. Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те що, не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
22. Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
23. Згідно з частиною другою статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
24. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У відповідності до вимог (частина третя статті 122 КАС України).