1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



13 лютого 2020 року

Київ

справа №623/291/17

адміністративне провадження №К/9901/22175/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.,

суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 623/291/17

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України (далі - Міноборони), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Харківський обласний військовий комісаріат (далі - Харківський облвійськкомат), про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Міноборони

на постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 11.04.2017, ухвалену у складі головуючого судді Гуренко М.О. та

ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Калиновського В.А., суддів Калитки О.М., Бондара В.О., -

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 02.02.2017 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

скасувати рішення Комісії Міноборони з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби про повернення на доопрацювання його документів щодо виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ " Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-ХІІ), оформлене пунктом 15 протоколу від 29.12.2016 № 118;

визнати протиправною бездіяльність Міноборони щодо відмови у прийнятті рішення про призначення йому одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону 2011-ХІІ;

зобов`язати Міноборони прийняти рішення про призначення йому одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону № 2011-ХІІ у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - Порядок № 975) у зв`язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності, та надіслати вказане рішення Харківському облвійськкомату для видання наказу про виплату йому такої допомоги;

зобов`язати Міноборони подати звіт про виконання судового рішення.

Позов ОСОБА_1 обґрунтував тим, що відповідно до Закону № 2011-ХІІ та Порядку № 975 він має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із настанням інвалідності. Зазначив, що відповідач повертаючи документи на доопрацювання та вказуючи про необхідність надання позивачем документа про причини та обставини поранення не конкретизував такий документ.

2. Ізюмський міськрайонний суд Харківської області постановою від 11.04.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017, задовольнив позовні вимоги.

3. 06.07.2017 Міноборони звернулось до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, відповідач просить скасувати постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 11.04.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017, ухвалити нове рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог.

4. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 28.07.2017 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.

5. 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

6. Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

7. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Суди встановили, що позивач проходив строкову військову службу у Збройних Силах СРСР з 03.07.1979 по 16.06.1981 та приймав участь у бойових діях в Демократичній Республіці Афганістан у складі військової частини польова пошта 51932 з 29.12.1979 по 16.06.1981, що підтверджується військовим квитком серія НОМЕР_1 від 03.07.1979, довідкою Ізюмсько-Борівського об`єднаного міського військового комісаріату Харківської області від 30.10.2012 № 200 та архівною довідкою від 04.02.2015 №8/47572.

В архівній довідці зазначено, що позивач був звільнений в запас за закінченням терміну служби, виключений зі списків частини 16.06.1981. Особовий склад військової частини польова пошта 51931 в період з 28.12.1979 по 15.02.1989 приймав участь у бойових діях на території Республіки Афганістан.

Із копії витягу з протоколу від 27.04.2016 № 1895 засідання Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця отримані ОСОБА_1 під час проходження військової служби множинні мінно-вибухові поранення, закрита черепно-мозкова травма-контузія головного мозку, мінно-вибухова травма (1980 рік) та наступні захворювання пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії.

Згідно із довідкою акта огляду медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК) від 27.07.2016 12ААА № 444401 у зв`язку з пораненням, черепно-мозковою травмою-контузією головного мозку, мінно-вибуховою травмою та захворюваннями, що пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії, позивачу вперше з 23.07.2016 встановлена ІІІ група інвалідності на строк до 23.07.2018.

Позивач звернувся до Харківського облвійськкомату із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням ІІІ групи інвалідності, внаслідок поранення (контузії), пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби в країнах, де велись бойові дії.

Рішенням комісії Міноборони з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 29.12.2016 (пункту 15 протоколу № 118), документи повернені на доопрацювання, оскільки заявником не подано документ, що свідчить про причини та обставини травми.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової допомоги, позивач звернувся з позовом до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я, яке мало місце в період її проходження. Позивачем надано до військового комісаріату усі необхідні документи, передбачені пунктом 11 Порядку № 975, а тому відповідач, відмовивши у призначенні одноразової грошової допомоги діяв неправомірно.

IV ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

10. Касаційна скарга Міноборони мотивована, зокрема, тим, що жодних відомостей про поранення (контузію) та захворювання чи інше ушкодження здоров`я, яке мало місце під час виконання обов`язків військової служби або в період проходження позивачем військової служби, до матеріалів справи не надано, тому комісія Міноборони повертаючи документи позивача на доопрацювання діяла цілком правомірно.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Верховний Суду заслухав доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про таке.

12. Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

13. Статтею 41 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (в редакції на час звернення позивача за отриманням допомоги) встановлено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом № 2011-ХІІ .

14. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом № 2011-ХІІ.

15. Відповідно до статті 41 Закону № 2232-ХІІ України виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом № 2011-ХІІ.

16. Відповідно до частини другої статті 16 Закону № 2011-ХІІ (в редакції, чинній на час звернення до відповідача за призначенням одноразової грошової допомоги) така допомога призначалась і виплачувалась у разі:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби;

3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві;

4) встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті;

5) встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби;

6) встановлення військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовозобов`язаному або резервісту при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження цих зборів, служби у військовому резерві;

7) отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності;

8) отримання військовослужбовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва) у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності;

9) отримання військовозобов`язаним або резервістом, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, поранення (контузії, травми або каліцтва) при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності. Відповідно до частини дев`ятої статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.


................
Перейти до повного тексту