ПОСТАНОВА
Іменем України
13 лютого 2020 року
Київ
справа №812/1336/17
адміністративне провадження №К/9901/11139/18, №К/9901/157/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Кашпур О.В., Уханенка С.А.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 812/1336/17
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльність, стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду
за касаційними скаргами Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, Державної фіскальної служби України
на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року, прийняту в складі головуючого судді Ірметової О. В.,
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року, постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Шишова О. О., суддів Сіваченка І. В., Чебанова О. О.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. 27 вересня 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (далі - ГУ ДФС у Луганській області, відповідач-1), Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України, відповідач-2), в якому просив:
1.1. визнати протиправною бездіяльність ДФС України, яка полягає у невиконанні обов`язку в частині негайного виконання постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року в адміністративній справі № 812/1727/15 про поновлення на посаді ОСОБА_1 ;
1.2. стягнути з ГУ ДФС у Луганській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 15 березня 2017 року по 30 липня 2017 року в сумі 24 839,08 грн.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року в адміністративній справі №812/1727/15 його позовні вимоги задоволені повністю: визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства доходів та зборів України від 26 жовтня 2015 року № 980-о "Про звільнення ОСОБА_1 "; поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління Міндоходів у Луганській області з 26 жовтня 2015 року; стягнуто з ГУ ДФС у Луганській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 55 347,95 грн за виключенням обов`язкових податків та зборів. Крім того, цією постановою допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління Міндоходів у Луганській області. Водночас Державна фіскальна служба України виконала постанову Донецького апеляційного адміністративного суду лише 31 липня 2017 року, про що видано наказ ДФС України № 1797-о від 31 липня 2017 року "Про виконання рішення суду та поновлення на посаді ОСОБА_1 ", тобто із затримкою виконання. Наказом ГУ ДФС у Луганській області від 31 липня 2017 року № 414-о "Про вихід на роботу ОСОБА_1 ", який видано на виконання наказу ДФС України, визначено, що вважати ОСОБА_1 таким, що приступив до виконання обов`язків заступника начальника Головного управління ДФС у Луганській області з 31 липня 2017 року. З посиланням на норми статті 236 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) позивач просив стягнути з ГУ ДФС у Луганській області середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на посаді за період з 15 березня 2017 року по 30 липня 2017 року, тобто за 92 робочих дні, в розмірі 24 839,08 грн.
3. Представник відповідачів заперечував проти задоволення позовних вимог, надав суду письмові заперечення. Під час судового засідання представник відповідачів зазначив, що виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється відповідно до Кодексу про адміністративне судочинство України та Закону України "Про виконавче провадження", а саме відповідно до частини першої статті 63 Закону України "Про виконавче провадження", якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. До Державної фіскальної служби України в проміжок часу з 15 березня 2017 року по 30 липня 2017 року постанова відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом у справі №812/1727/15 не надходила. Лише після відкриття виконавчого провадження у боржника (відповідача) виникає обов`язок по виконанню рішення суду про поновлення позивача на роботі. За цих підстав представник відповідачі вважає, що ОСОБА_1 поновлений на посаді на виконання рішення суду з дотриманням вимог чинного законодавства. Щодо стягнення з ГУ ДФС у Луганській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 15 березня 2017 року по 30 липня 2017 року в сумі 24 839,08 грн, представник відповідачів зазначив, що посада ОСОБА_1 належить до номенклатури посад Голови ДФС України, отже ГУ ДФС у Луганській області не могло самостійно прийнято рішення про поновлення позивача на посаді. При цьому наказ ГУ ДФС у Луганській області від 31 липня 2017 року № 414-о "Про вихід на роботу ОСОБА_1 " видано на виконання наказу ДФС України від 31 липня 2017 року №1797-о "Про виконання рішення суду та поновлення на посаді ОСОБА_1 ", тобто наказ ГУ ДФС у Луганській області є похідним від наказу ДФС України. За таких обставин відсутня вина ГУ ДФС у Луганській області в затримці поновлення позивача на посаді.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року в справі № 812/1727/15 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені повністю:
4.1. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства доходів та зборів України від 26 жовтня 2015 року № 980-о "Про звільнення ОСОБА_1 ";
4.2. Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління Міндоходів у Луганській області з 26 жовтня 2015 року;
4.3. Стягнуто з ГУ ДФС у Луганській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 55347,95 грн за виключенням обов`язкових податків та зборів.
4.4. Постановлено допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління Міндоходів у Луганській області.
5. 03 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до ДФС України з заявою про виконання постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 по справі № 812/1727/15.
6. Наказом ДФС України № 1797-о від 31 липня 2017 року "Про виконання рішення суду та поновлення на посаді ОСОБА_1 " було скасовано наказ Міністерства доходів і зборів України від 26 жовтня 2015 року № 980 - о "Про звільнення ОСОБА_1 " та поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника ГУ ДФС у Луганській області з 26 жовтня 2015 року. При цьому, Підставою поновлення ОСОБА_1 у наказі ДФС України № 1797-о від 31 липня 2017 року визначено постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року в справі № 812/1727/15.
7. На виконання наказу ДФС України № 1797-о від 31 липня 2017 року видано наказ Головного управління ДФС у Луганській області від 31 липня 2017 року № 414 о "Про вихід на роботу ОСОБА_1 ".
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
8. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
8.1. Визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо несвоєчасного поновлення ОСОБА_1 на роботі на підставі постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року в адміністративній справі № 812/1727/15.
8.2. Стягнуто з Головного управління ДФС у Луганській області (код ЄДРПОУ 39591445, місце знаходження 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, 72) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі за період з 15 березня 2017 року по 30 липня 2017 року у розмірі 24 839,08 грн (двадцять чотири тисячі вісімсот тридцять дев`ять гривень 08 коп.) з відповідними відрахуваннями установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.
ІV. Касаційне оскарження
9. Не погодившись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідачі подали до Верховного Суду касаційні скарги, які зареєстровано 02 січня 2018 року та 29 січня 2018 року.
10. У касаційній скарзі представник ДФС України зазначає, що оскаржувані судові рішення не враховують положення частини першої статті 63 Закону України "Про виконавче провадження", статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у зв`язку з чим просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
11. На обґрунтування вимог касаційної скарги представник ГУ ДФС у Луганській області указує, що номенклатури посад Голови ДФС України, отже ГУ ДФС у Луганській області не могло самостійно прийнято рішення про поновлення позивача на посаді. При цьому наказ ГУ ДФС у Луганській області від 31 липня 2017 року № 414-о "Про вихід на роботу ОСОБА_1 " видано на виконання наказу ДФС України від 31 липня 2017 року №1797-о "Про виконання рішення суду та поновлення на посаді ОСОБА_1 ", тобто наказ ГУ ДФС у Луганській області є похідним від наказу ДФС України. За таких обставин відсутня вина ГУ ДФС у Луганській області в затримці поновлення позивача на посаді.
12. За доводами представника відповідача-1 обов`язок власника або уповноваженого ним органу виплатити працівникові середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення його на посаді настає тільки тоді, коли така помилка була допущена в частині поновлення на роботі працівника з вини власника або уповноваженого органу.
13. Касаційні скарги відповідачів не містять прохання про розгляд справи за їх участю або участю їх представників.
14. У відзиві на касаційну скаргу позивач спростовує доводи касаційної скарги ДФС України, просить залишити її без задоволення, але скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
15. У відзиві на касаційну скаргу позивач не ставить питання про розгляд справи за його участю або за участю його представника.
16. Ухвалами Верховного Суду від 11 квітня 2018 року та 06 лютого 2018 року відкрито касаційні провадженні та витребувано з Луганського окружного адміністративного суду справу № 812/1336/17 (суддя-доповідач - Желтобрюх І. Л.).
17. 03 квітня 2018 року справа № 812/1336/17 надійшла до Верховного Суду.
18. 22 травня 2018 року ухвалою Верховного Суду відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою позивача.
19. 20 червня 2019 року розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду №797/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Желтобрюх І. Л., що унеможливлює її участь у розгляді касаційних скарг.
20. Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 21 червня 2019 року визначено склад суду: головуючий суддя - Шевцову Н. В., суддів - Кашпур О. В., Уханенка С. А.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
21. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.