ПОСТАНОВА
Іменем України
13 лютого 2020 року
Київ
справа №815/208/17
адміністративне провадження №К/9901/29395/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Калашнікової О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 січня 2017 року (головуючий суддя - Стеценко О.О.)
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2017 року (головуючий суддя - Запорожана Д.В., судді: Романішина В.Л., Шляхтицький О.І.)
у справі №815/208/17
за позовом ОСОБА_1
до Одеської обласної державної адміністрації,
третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області,
про визнання неправомірними дії, зобов`язання вчинити дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди.
I. РУХ СПРАВИ
1. У січні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:
- визнати неправомірними дії Одеської обласної державної адміністрації щодо розгляду його заяви про надання роз`яснення щодо виконання вимог діючого законодавства;
- зобов`язати Одеську обласну державну адміністрацію розглянути його заяву про надання роз`яснення щодо виконання вимог діючого законодавства, відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян";
- стягнути з Одеської обласної державної адміністрації матеріальну шкоду у розмірі 506,00 грн;
- стягнути з Одеської обласної державної адміністрації моральну шкоду у розмірі 50000,00 грн.
2. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2017 року, позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Одеської обласної державної адміністрації щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 16 травня 2016 року (вх. №П-1083 від 23 травня 2016 року) про надання роз`яснення щодо виконання вимог діючого законодавства. Зобов`язано Одеську обласну державну адміністрацію розглянути заяву ОСОБА_1 від 16 травня 2016 року (вх. №П-1083від 23 травня 2016 року) про надання роз`яснення щодо виконання вимог діючого законодавства відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян". В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
3. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій в частині якою відмовлено в задоволенні позову, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просить змінити постанову суду першої інстанції та скасувати ухвалу апеляційного суду в цій частині та ухвалити нове, яким стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 518,58 грн та моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн. В іншій частині рішення судів попередніх інстанцій залишити в силі.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами встановлено, що 16 травня 2016 року позивач направив на адресу Одеської обласної державної адміністрації заяву, в якій просив роз`яснити до яких платежів відноситься сплата щодо проїзду автомобільного транспорту на територію промринку 7 км, чи мають інваліди війни право на пільгу при проїзді на територію промринку 7 км (в зоні стоянки автомобілів) та в яких випадках, чи дійсно пільгу на проїзд на територію промринку 7 км має автомобіль з відзнакою керування інвалідом, чи вказану пільгу має інвалід, якому належить автомобіль і яким він керує на законних підставах, чому при сплаті за проїзд 20 грн. видається чек на сплату 15 грн.
5. 23 травня 2016 року заяву позивача від 16 травня 2016 року зареєстровано в Одеській обласній державній адміністрації за вх. №П-1083. За резолюцією голови державної адміністрації до розгляду звернення позивача долучено звернення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
6. 30 листопада 2016 року Департаментом охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації позивачу надано відповідь за вих. №П-1060-К50-01, в якій зазначено, що за дорученням Одеської обласної державної адміністрації Департаментом охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації розглянуто звернення позивача та проінформовано, що питання, викладене у зверненні, не відноситься до компетенції Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації, оскільки промисловий ринок 7 км є комерційною структурою і територіально відноситься до Овідіопольського району, у зв`язку з чим запропоновано звернутись за роз`ясненням до Овідіопольської районної державної адміністрації. Вказану відповідь позивач отримав 7 грудня 2016 року.
7. Вважаючи дії відповідача такими, що порушують положення Закону України "Про звернення громадян", позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідач несвоєчасно та протиправно доручив Департаменту охорони здоров`я та соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації розглянути заяву позивача, чим порушив його право на своєчасне отримання відповіді.
9. У зв`язку з чим, суди дійшли висновку про наявність підстав для захисту порушеного права позивача у визначений ним в позовній заяві спосіб, а саме: шляхом зобов`язання відповідача розглянути його заяву.
10. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині відшкодування моральних чи матеріальних збитків, суди дійшли висновку, що відповідно до статті 25 Закону України від 2 жовтня 1996 року №393/96-В "Про звернення громадян" (далі - №393/96-В) громадянину на його вимогу і в порядку, встановленому чинним законодавством, такі збитки можуть бути, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи під час розгляду лише скарги, а не заяви, що мало місце в даному випадку.
11. Також вказали на відсутність будь-яких належних чи допустимих доказів та обґрунтувань з боку позивача на підтвердження факту спричинення моральних страждань.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
12. Скаржник в обґрунтування касаційної скарги зазначив, що не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
13. Суди попередніх інстанцій у своїх рішеннях вказують, що таке моральна шкода, посилаючись на пункт 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 та статтю 23 Цивільного кодексу України, однак, будь-якого пояснення щодо відсутності у позивача права на відшкодування цієї шкоди, відповідно до норм Конституції України не надають, а пояснюють лише відсутністю у Законі України "Про звернення громадян" норми щодо відповідальності за порушення порядку розгляду заяв.
14. Вважає, що незважаючи на відсутність у Законі №393/96-В норм про відповідальність за порушення порядку розгляду заяв, існують усі підстави для застосування Конституції України як норм прямої дії. При цьому вважає, що існують усі підстави для визнання дій Одеської обласної державної адміністрації неправомірними та, відповідно, стягнення матеріальної та моральної шкоди.
15. В обґрунтування необхідності визнання хоча б у будь-якому розмірі моральної шкоди, посилається на незадовільний стан його здоров`я як інваліда війни 2 групи, а також на факт погіршення його стану здоров`я у зв`язку з отриманою відповіддю від Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації, що спонукало його звернутися до лікарів для проведення відповідного обстеження.
16. В обґрунтування завданої матеріальної шкоди, скаржник вказує на понесені матеріальні збитки, у зв`язку з відправленням його заяви від 16 травня 2016 року вх. №П-1083 від 23 травня 2016 року про надання роз`яснення щодо виконання вимог діючого законодавства відповідно до вимог Закону №393/96-В поштою - 6 грн. Також вказав на понесені ним матеріальні збитки у зв`язку зі складанням позовної заяви - 500 грн та направленням її до суду.
17. Вважає, що за змістом його заява є скаргою на дії працівників ТОВ "Промринок 7км", а заяву він надав для поновлення його, передбачених Законом України, прав.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.