ПОСТАНОВА
Іменем України
13 лютого 2020 року
Київ
справа №754/8035/16-а
адміністративне провадження №К/9901/8820/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В. М.,
Шевцової Н.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1
на постанову Деснянського районного суду міста Києва від 17 червня 2016 року (головуючий суддя - Ярошенко С.В.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2016 року (головуючий суддя - Ісаєнко Ю.А., судді - Губська Л.В., Федотов І.В.)
у справі №754/8035/16-а
за позовом Деснянського РВ ГУ Державної міграційної служби України в м. Києві
до громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1
про примусове видворення іноземного громадянина з України, -
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.
Короткий зміст позовних вимог
16.06.2016 Деснянського РВ ГУ Державної міграційної служби України в м. Києві (далі - позивач, Деснянський РВ ДМС в м.Києві) звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з адміністративним позовом до громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 (далі - відповідач, скаржник) про примусове видворення іноземного громадянина з території України.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 17 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2016 року адміністративний позов задоволено.
Примусово видворено з України громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Силхет, Народної Республіки Бангладеш.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскільки відповідач не має дозволів на право перебування на території України та відсутні обставини, які зазначені в статті 31 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", що унеможливлювали би примусове видворення відповідача за межі України, то наявні обґрунтовані підстави вважати, що відповідач ухиляється від виконання рішень про його примусове повернення, що є підставою для прийняття судом рішення про примусове видворення відповідача за межі України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
18 серпня 2016 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду міста Києва від 17 червня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2016 року, в якій скаржник просить скасувати зазначені судові рішення та направити справу на новий розгляд до Деснянського районного суду міста Києва .
В обґрунтування поданої касаційної скарги ОСОБА_1 вказує на те, що під час прийняття та розгляду справи в суді першої інстанції, недотримано вимоги закону стосовно присутності перекладача. Зокрема, скаржник вказує, що судом не було винесено жодної ухвали про призначення перекладача, останнього до присяги не приведено, його повноваження не перевірені судом. Також позивач заявляє, що копія квитанції про сплату штрафу у розмірі 510 грн. є недопустимим доказом, оскільки на ній значиться ім`я не скаржника, а іншої особи. Крім того, позивач вказує про неможливість виконання ним рішення про повернення у вказаний строк, оскільки на його виконання було відведено 1 день.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 серпня 2016 року було відкрито касаційне провадження за даною касаційною скаргою.
Заперечень (відзивів) на касаційну скаргу від позивача не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2020 року касаційну скаргу громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 призначено до касаційного розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
15.06.2016 Деснянським РВ ГУДМС України в м. Києві відносно громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 складено протокол серії ПР НОМЕР_1 від 15.06.16 про адміністративне правопорушення, що передбачено частиною першою статті 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Так, згідно протоколу 15.06.2016 о 16 годині 30 хвилин відповідача було виявлено біля будинку №31 по пр. Лісовому у м. Києві та доставлено в службове приміщення відділу. Протоколом встановлено порушення відповідачем правил перебування іноземців в Україні (проживав без документів на право проживання в Україні).
В ході опитування відповідач пояснив, що в Україну він приїхав в червні 2016 року з метою працевлаштування. Організувати його приїзд в Україну йому допомогли в туристичній компанії під назвою "Кадир", за що заплатив їм 7000 доларів США. Туристичне агентство організувало йому отримання російської візи і переліт в Москву. Після прильоту у нього вилучили паспорт і поселили в готель на 2 місяці, назву та адресу якого він не пам`ятає. Перелітав самостійно без супроводжуючих. Через декілька місяців за ним приїхав водій на машині і повіз до Українського кордону; на машині вони їхали приблизно 20 годин, після чого йшов пішки приблизно 4 - 5 годин та перейшов кордон; прикордонний контроль при переході не робився. На території України його забрала друга машина і відвезла до мечеті на ринок Троєщина в Києві. На роботу працевлаштуватися не встиг. Проживав в АДРЕСА_1, квартиру знімав зі своїми земляками. Також зазначив, що звертався в міграційну служба щодо отримання статусу біженця, проте йому було відмовлено у наданні такого статусу. Виїжджати з України не збирається.
15.06.2016 позивачем через порушення відповідачем правил перебування іноземців на території України винесено постанову серії ПН МКМ 084252 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн.
Також, 15.06.2016 позивачем винесено рішення про примусове повернення за межі України громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 та зобов`язання його покинути територію України у термін до 15.06.2016.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина 1 статті 26 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 22.09.2011 № 3773-VI (далі - Закон № 3773-VI): <…> Іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення <…>.
Частина 4 статті 26 Закону № 3773-VI: Рішення про примусове повернення може бути оскаржено до суду.