ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2020 року
Київ
справа №825/1241/17
адміністративне провадження №К/9901/43420/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів - Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Державної казначейської служби України у місті Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2017 року (суддя: Житняк Л.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року (судді: Аліменко В.О., Безименна Н.В., Кучма Ю.А.) у справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради до Управління Державної казначейської служби України у місті Чернігові Чернігівської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
14 серпня 2017 року Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради (далі - позивач, УПСЗН) звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Державної казначейської служби України у місті Чернігові Чернігівській області (далі - відповідач УДКСУ), в якому просило:
- визнати протиправними дії відповідача щодо не проведення платежів за платіжними дорученнями позивача за всіма кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодів тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету, крім захищених видатків, визначених Бюджетним кодексом України;
- зобов`язати відповідача відновити платежі по всіх рахунках позивача, окрім розрахункового рахунку НОМЕР_2 "Пільги окремим категоріям громадян з послуг зв`язку".
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що УПСЗН вчинялись всі можливі дії, спрямовані на виконання запиту УДКСУ щодо безспірного списання коштів з рахунків боржника від 01 серпня 2017 року № 03-40/1734, та встановлення асигнувань, достатніх для погашення заборгованості. При цьому, станом на даний час, кошти на рахунку УПСЗН, за визначеним кодом економічної класифікації бюджету, відсутні, а додаткові субвенції з бюджету на виконання рішення суду, з Державного бюджету України, не виділялись.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії Управління Державної казначейської служби України у місті Чернігові Чернігівської області щодо не проведення платежів за платіжними дорученнями Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради за всіма кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодів тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету, крім захищених видатків, визначених Бюджетним кодексом України. Зобов`язано Управління Державної казначейської служби України у місті Чернігові Чернігівської області відновити платежі по всіх рахунках Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради, окрім розрахункового рахунку НОМЕР_2 "Пільги окремим категоріям громадян з послуг зв`язку".
Рішення суддів мотивовані тим, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин, а блокування рахунків, у такому випадку, жодним чином не захищає право юридичної особи на отримання бюджетних коштів.
При цьому посилались на правову позицію викладену у постанові Вищого адміністративного суду України від 14 березня 2017 року справа № К/9991/6247412.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційних скарг.
У касаційній скарзі Державна казначейська служба України, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року і прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог касаційної скарги вказує, що Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 845) не передбачено підстав для відновлення платежів боржника за всіма кодами програмної класифікації видатків, кредитування державного бюджету та економічної класифікації видатків бюджету.
Позиція інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечує проти задоволення касаційної скарги на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 07 червня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року та вважає вказані рішення законними і обґрунтованими.
Рух касаційної скарги
Суддя-доповідач Вищого адміністративного суду України ухвалами від 07 листопада 2017 року відкрив касаційне провадження на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 07 червня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року.
За результатом автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: (суддя-доповідач) Шипуліна Т.М. (судді) Бившева Л.І., Хохуляк В.В.
За результатом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: (суддя-доповідач) Загороднюк А.Г. (судді), Єресько Л.О., Соколов В.М.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 24 квітня 2017 року по справі № 927/291/17, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13 червня 2017 року, стягнуто з УПСЗН 423248,60 грн. заборгованості та 6348,73 грн. судового збору.
На виконання рішення Господарського суду Чернігівської області, яке набрало законної сили 13 червня 2017 року, ПАТ "Укртелеком" в особі Чернігівської філії ПАТ "Укртелеком" направлено до УДКСУ заяву про стягнення коштів згідно наказу Господарського суду Чернігівської області від 24 липня 2017 року по справі № 927/291/17 щодо стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради на користь ПАТ "Укртелеком" 423 248,60 грн заборгованості та 6 348,73 грн судового збору.
01 серпня 2017 року УДКСУ направлено на адресу УПСЗН запит щодо безспірного списання коштів з рахунків боржника від 01 серпня 2017 року № 03-40/1734, відповідно до якого зазначено, що, у зв`язку із недостатністю поданих документів для визначення кодів програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету та економічної класифікації видатків бюджету або рахунків, з яких проводиться безспірне списання коштів, позивачу необхідно у строк до 07 серпня 2017 року надати дані для здійснення безспірного списання.
Крім того, УПСЗН повідомлено про те, що на період встановлення даних не проводяться платежі за платіжними дорученнями боржника за всіма кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодами тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету, крім захищених видатків, визначених Бюджетним кодексом України.
УПСЗН 03 серпня 2017 року направило відповідь №12-06/20703 на зазначену вище вимогу, якою повідомило, що судовий наказ від 24 липня 2017 року по справі № 927/291/17 щодо безспірного списання з рахунків на користь ПАТ "Укртелеком" у сумі 423 248,60 грн. боргу стосується відшкодування витрат в частині компенсаційних виплат за телекомунікаційні послуги надані пільговим категоріям громадян за розрахунковим рахунком № НОМЕР_2.
Також, УПСЗН додатково повідомило відповідача, що ситуація, яка виникла унеможливлює виконання ним своїх функцій і завдань, та звернулося з проханням відновити платежі по всіх незахищених рахунках управління, окрім розрахункового рахунка № НОМЕР_2 в ГУ ДКСУ у Чернігівській області з якого передбачається відшкодування пільг окремим категоріям громадян з послуг зв`язку. На виконання наказу частина суми у розмірі 6 348,73 грн. судового збору була погашена, що підтверджується платіжним дорученням від 08 серпня 2017 року № 3222.
Листом від 08 серпня 2017 року №04-05/1684 УДКСУ відмовило УПСЗН у відновленні платежів по всіх рахунках та зазначило про виконання відповідачем своїх функцій у повній відповідності до норм чинного законодавства України.
Не погоджуючись з такими висновками Управління державної казначейської служби України у м. Чернігові Чернігівської області, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Релевантні джерела права й акти їх застосування.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України.
Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 326 Господарсько-процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIIІ від 02 червня 2016 року (далі - Закон №1404-VIIІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина 1 статті 5 Закону №1404-VIIІ).
У випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються органами доходів і зборів, а рішення щодо стягнення коштів - банками та іншими фінансовими установами. Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. У випадках, передбачених законом, рішення можуть виконуватися іншими органами. Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання (стаття 6 Закону №1404-VIIІ).
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215 (далі - Положення № 215), Держказначейство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.
Згідно з пунктом 3 Положення основними завданнями Держказначейства є: 1) реалізація державної політики у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів; 2) внесення на розгляд міністра фінансів України пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах.
Пунктом 9 Положення передбачено, що Держказначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до пункту 1 Порядку № 845 цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.
Відповідно до пункту 2 зазначеного Порядку безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.
Пунктом 3 Порядку № 845 визначено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).