ПОСТАНОВА
Іменем України
13 лютого 2020 року
Київ
справа №524/9716/16-а
адміністративне провадження №К/9901/33555/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В.М.,
Шевцової Н.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 06 березня 2017 року (головуючий суддя - Нестеренко С.Г.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року (головуючий суддя - Спаскін О.А., судді - Сіренко О.І., Любчич Л.В.) у справі №524/9716/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Інспектора роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в м.Кременчуці Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенанта поліції Обертаса Романа Юрійовича
про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
у с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
14 грудня 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до Автозаводського районного суду м. Кременчука з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної Поліції України (далі - відповідач 1, скаржник), Інспектора роти № 4 батальйону УПП у м. Кременчуці ДПП НП України - Обертаса Романа Юрійовича (далі - відповідач 2), про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 05 грудня 2016 року о 08 год 23 хв в м. Кременчуці на перехресті вул. Троїцької та вул. Горького, керуючи транспортним засобом ВАЗ 2107, р/н НОМЕР_1 він був зупинений відповідачем, котрий склав відносно нього постанову, в якій було зазначено, що він (позивач) нібито на перехресті вул. Троїцької та вул. Горького розпочав рух на заборонений сигнал світлофору, а саме жовтий, чим порушив п. 8.7.3 "ґ" ПДР України, внаслідок чого його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КпАП України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. Вважає постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності незаконною, оскільки йому не було надано можливості надати свої пояснення щодо відповідної події. Також докази та пояснення, якими поліцейський керувався при винесені постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, не були належними та допустимими.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 06 березня 2017 року позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АР№811870 від 05 грудня 2016 року, ухвалену Інспектором роти №4 батальйону УПП у м. Кременчуці ДПП НП України Обертасом Романом Юрійовичем, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КпАП України у вигляді штрафу у розмірі 425грн на користь держави.
Ухвалюючи рішення у справі, суд зазначив, що доказів на підтвердження вчинення правопорушення, поставленого у вину позивачеві, відповідачі не надали як позивачеві, так і суду. Суд вказав на те, що оскаржувана постанова не містить даних про технічний засіб, яким здійснено відеозапис правопорушення, даних про фіксацію на відеокамеру усних пояснень позивача та, як наслідок, в силу положень ч. 3, 4 ст. 70 КАС України відеозапис з нагрудної камери поліцейського є недопустимим доказом. З огляду на це, суд надані відповідачем докази (відеозапис з нагрудної камери поліцейського) до уваги не прийняв. При цьому, з пояснень позивача та з матеріалів справи суд установив, що відеофіксація здійснювалася тільки нагрудною камерою поліцейського та на мобільний телефон інспектора, з яких не можливо встановити дату, час та місце здійснення відео зйомки, особу, яка перебувала за кермом автомобіля, технічні характеристики пристроїв. Суд також враховує, що відповідачем - інспектором Обертасом Р.Ю. не було текстуально роз`яснено права та обов`язки позивачеві згідно ст. 268 КпАП України та не було запропоновано надати свої пояснення у письмовій формі. За таких обставин, суд вирішив, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху не може бути здійснене на підставі неналежних доказів його вини.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України залишено без задоволення. Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 06 березня 2017 року у справі №524/9716/16-а залишено без змін.
Підтримуючи судове рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідачем не надано до матеріалів справи відеозапису, яким би було зафіксовано порушення ОСОБА_1 вимог п. 8.7.3 "ґ" ПДР (у випадку його вчинення). Посилання на здійснення відеофіксації порушення оскаржувана постанова не містить. Відсутність відеозапису або протоколу про адміністративне правопорушення не дає можливості встановити дотримання відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановленої КУпАП та Інструкцією № 1395, що передує винесенню постанови у справі про адміністративне правопорушення. Суд зауважив, що в розумінні ст. 251 КУпАП відеозапис з нагрудної камеру інспектора патрульної поліції не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, оскільки оскаржувана постанова не містить даних про технічний засіб, яким здійснено відеозапис правопорушення і, як наслідок, в силу положень ч.3, 4 ст. 70 КАС України відеозаписи нагрудних відеокамер поліцейських є недопустимими доказами, оскільки одержані з порушенням порядку, встановленого нормами процесуального права. А тому колегія суддів до уваги надані відповідачем докази (відеозапис з нагрудних камер поліцейських) не прийняла. Також суд зазначив, що показання свідків правопорушення (у разі його вчинення) відповідачем не відбиралися, оскільки до матеріалів справи копії таких показань не надано, посилання на показання свідків в оскаржуваній постанові відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
05 травня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 06 березня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року, в якій відповідач 1 просив скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначає, що нагрудною камерою патрульного зафіксовано, що інспектор роти №4 батальйону УПП у м. Кременчуці ДПП НП України Обертас Роман Юрійович повідомив позивача про вчинене адміністративне правопорушення, роз`яснив позивачу про право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, надавати докази, клопотання, пояснення; повідомив про порядок та строки оскарження постанови. Вказує, що відповідачем було виявлено факт проїзду автомобіля під керуванням позивача на заборонний жовтий сигнал світлофору, а позивач пояснив, що починав рух між червоним та жовтим, та вважав, що поїхав на зелений. Скаржник зазначає, що відеозаписи, які додані до матеріалів справи, є належними та допустимими доказами згідно з вимогами КАС України, та підтверджують правомірність дій відповідача як суб`єкта владних повноважень.
Позивачем до Суду надані заперечення на касаційну скаргу, в яких вказано на безпідставність викладених в ній доводів. Вважає оскаржувані рішення такими, що винесені з дотриманням норм процесуального права та з правильним застосуванням норм матеріального права, просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2020 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач, ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом ВАЗ2107, р/н НОМЕР_1 в м. Кременчуці на перехресті вул. Троїцької та вул. Горького, був зупинений відповідачем, котрий склав відносно нього постанову серії АР № 811870 від 05 грудня 2016 року, в якій було зазначено, що він (позивач) на перехресті вул. Троїцької та вул. Горького розпочав рух на заборонений сигнал світлофору, а саме жовтий, чим порушив п. 8.7.3 "ґ" ПДР України, внаслідок чого його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КпАП України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Позивач не погодився з таким рішенням відповідача, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Як встановлено частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до п.8.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі по тексту - ПДР України), регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.