ПОСТАНОВА
Іменем України
12 лютого 2020 року
Київ
справа №826/1876/16
касаційне провадження №К/9901/36867/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Саприкіної І.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.01.2017 (головуючий суддя: Мазур А.С.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2017 (головуючий суддя: Мельничук В.П., судді: Лічевецький І.О., Мацедонська В.Е.) у справі №826/1876/16 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Акціонерному товаристві "Банк "Фінанси та Кредит" Чернявської Олени Степанівни, треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивачка) звернулася до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Акціонерному товаристві "Банк "Фінанси та Кредит" Чернявської Олени Степанівни (далі - Уповноважена особа Фонду або відповідач), треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО), Акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - АК "Банк "Фінанси та Кредит"), в якому просила:
визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду щодо не включення ОСОБА_1 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
зобов`язати Уповноважену особу Фонду подати до ФГВФО додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування коштів за вкладами в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" на рахунку НОМЕР_3 із визначенням суми, що підлягає відшкодуванню в розмірі 200 000 грн.
На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона є вкладником АТ "Банк "Фінанси та Кредит" в розумінні положень Закону України від 23.02.2012 №4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (надалі - Закон №4452-VI), а тому набула право бути включеною до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в неплатоспроможному банку за рахунок ФГВФО, з подальшою виплатою коштів в межах гарантованої суми відшкодування. Вважає, що віднесення договору банківського рахунку та транзакцій за ним до нікчемних на підставі пунктів 7, 9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.01.2017, залишеною без змін Київського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2017, адміністративний позов задоволено.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачка є вкладником у розумінні статті 2 Закону №4452-VI і на неї поширюються гарантії вкладника неплатоспроможного банку. Суд першої інстанції зазначив, що право перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних не є абсолютним, а кореспондується з обов`язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов`язує нікчемність правочину. Тобто самого твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно у даному випадку нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу. У спірному випадку Уповноваженою особою Фонду не доведено наявності, визначених частиною третьою статті 38 Закону №4452-VI, підстав для визнання правочину нікчемним. Суди зазначили, що частину 3 статті 38 Закону №4452-VI доповнено пунктом 9 згідно Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку" від 16.07.2015 №629-VIII, який набрав чинності 12.08.2015, тобто після здійснення відповідних транзакцій по рахунках позивачки, а тому зазначена норма не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Також суди попередніх інстанцій констатували, що наявність постанови Національного банку України від 19.01.2015 №34-БТ, якою АТ "Банк "Фінанси та Кредит" віднесено до категорії проблемних та встановлено обмеження в діяльності банку, не може впливати на спірні правовідносини, оскільки становить банківську таємницю, адресується посадовим особам банку, а не вкладникам, а тому невиконання посадовими особами банку постанови Національного банку України, навіть якщо таке і мало місце, не є саме по собі підставою для висновку про нікчемність відповідних правочинів. Відповідачем не надано доказів, що такі дії щодо перерахунку коштів з власного банківського рахунку на рахунок іншої особи суперечать законодавству або укладеним договорам.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, АТ "Банк "Фінанси та Кредит" подало касаційну скаргу, у якій з посиланням на порушення судами норм матеріального права просить суд касаційної інстанції скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Касаційна скарга обґрунтована тим, що кошти на рахунок позивачки надійшли внаслідок так званого "дроблення" (розподілу) коштів з рахунку іншого клієнта банку, внаслідок чого власник вкладу отримав перевагу перед іншими кредиторами банку, що є порушенням пункту 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI. Крім того скаржник також вказує на нікчемність договору банківського вкладу та операцій по рахунку позивачки з підстав, встановлених пунктом 9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI. Також скаржник відзначив, що правочини та операції із перерахування коштів з поточних рахунків інших клієнтів банку на вкладні (депозитні) рахунки позивачки були здійснені з порушенням, встановлених постановою НБУ від №34-БТ обмежень.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.05.2017 відкрито касаційне провадження у справі.
15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким КАС України викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У березні 2018 року цю справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
В порядку статті 31 КАС України, пункту 15 Перехідних положень КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 14.06.2019 визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 10.02.2020 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.
Від позивача на адресу суду касаційної інстанцій надійшли письмові заперечення на касаційну скаргу, у яких остання з посиланням на законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Інші учасники справи правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористалися.
Верховний Суд переглянув оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судами, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.08.2015 між ОСОБА_1 та АТ "Банк "Фінанси та Кредит" було укладено договір - заява №307231/43910/7-15 про банківський строковий вклад (депозит) "Стандарт" на 7 місяців в національній валюті, згідно умов якого вкладник вносить, а банк приймає грошові кошти в національній валюті на вкладний рахунок НОМЕР_3 у сумі 200 000 грн на строк з 06.08.2015 року по 06.03.2016.
10.08.2015 на рахунок позивачки з рахунку іншого клієнта банку надійшли грошові коши в обумовленій договором сумі.
Залишок грошових коштів на рахунку ОСОБА_1 станом на 16.09.2015 склав 200 000,00 грн, що підтверджується інформацією з виписки по особовому рахунку за період з 16.09.2015 по 16.09.2015.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 17.09.2015 №612 "Про віднесення ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 17.09.2015 прийнято рішення за № 171 про запровадження строком на три місяці з 18.09.2015 по 17.12.2015 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" з делегуванням останній всіх повноважень, визначених статтями 37 - 39 Закону №4452-VI. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" було призначено Чернявську Олену Степанівну .
Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з 04.11.2015 було розпочато виплату коштів вкладникам ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки). Виплата коштів здійснювалась протягом терміну дії тимчасової адміністрації через визначених банків-агентів.
Постановою Правління Національного банку України від 17.12.2015 №898 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 18.12.2015 № 230 "Про початок процедури ліквідації ПAT "Банк "Фінанси та Кредит" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію цього Банку Чернявську О . С. строком на 2 роки з 18.12.2015 по 17.12.2017 включно.
23.12.2015 позивачка звернулася на "гарячу телефонну лінію" ПАТ "ПУМБ" та до відділення банку-агенту - ПАТ "ПУМБ" і була повідомлена, що її не включено до Загального реєстру вкладників АТ "Банк "Фінанси та Кредит".
05.01.2016 ОСОБА_1 звернулася з письмовою заявою до Уповноваженої особи Фонду, в якій просила в повідомити причини невнесення станом на 23.12.2015 її персональних даних у реєстри вкладників АТ "Банк "Фінанси та Кредит" для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування та внести її у відповідні реєстри.
Відповіді за результатами розгляду її звернення позивачка не отримала.
Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивачка звернулася з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд зазначає таке.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом №4452-VI.
Пунктами 3 та 4 частини першої статті 2 Закону №4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Частиною першою статті 3 Закону №4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Згідно із частиною 1 статті 27 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.