ПОСТАНОВА
Іменем України
28 січня 2020 року
Київ
справа №2а/11400/10/1570
адміністративне провадження №К/9901/6435/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління ДФС на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2016 у справі №2а/11400/10/1570 за позовом Державного підприємства "Куліндорівський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, про скасування податкових вимог, -
встановив:
Державне підприємство "Куліндорівський комбінат хлібопродуктів" (далі - ДП "Куліндорівський комбінат хлібопродуктів") звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило скасувати податкові вимоги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів (далі - СДПІ з ОВП у м. Одесі) №1/76 від 21.09.2010 та №2/87 від 02.11.2010 на загальну суму 1913400 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що податковим органом, у порушення вимог Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", винесено оскаржувані податкові вимоги без проведення процедури узгодження з платником податків суми податкового зобов`язання, а також після закінчення терміну стягнення податкової заборгованості. Крім того, позивач зазначив, що у податкового органу були відсутні правові підстави для виставлення позивачу податкових вимог щодо наявності податкового боргу за узгодженими податковими зобов`язаннями за бюджетними позичками в сумі 1913400,00 грн., оскільки відсутні докази фактичного перерахування коштів, надання інших видів авансів товаровиробникам в межах Договорів про надання бюджетної позички для авансування закупівлі зерна, елітного і сортового насіння за державними замовленнями, укладеними між відділеннями Державного казначейства України, ДП "Куліндорівський комбінат хлібопродуктів" та товаровиробниками.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15.12.2013 в позові відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до вимог діючого законодавства (на той час) були укладені трьохсторонні договори на отримання бюджетної позички, та на підставі цих договорів отриманні відповідні кошти з бюджету. Факт отримання коштів підтверджується довідками про надання та повернення бюджетної позички, довідками складеними заготівельним підприємством та відповідними листами, що свідчать про узгоджену суму заборгованості.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.01.2016 скасовано ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2015 про закриття провадження у справі, та направлено справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2016 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено. Скасовано податкові вимоги СДПІ з ОВП у м. Одесі №1/76 від 21.09.2010, та №2/87 від 02.11.2010 на загальну суму 1913400,00грн.
При прийнятті цієї постанови суд апеляційної інстанції виходив з того, що норма Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" містить вичерпний перелік контролюючих органів, серед яких відсутні органи Державного казначейства України; відсутності доказів надання позивачу бюджетних позичок на закупівлю зерна та відсутності доказів, які б свідчили про узгодження боргу.
Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанцій, СДПІ з ОВП у м. Одесі оскаржила його у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2016 та залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15.12.2013.
В обґрунтування своїх доводів відповідач зазначає, що СДПІ з ОВП у м. Одесі правомірно реалізовано обов?язок щодо прийняття першої та другої вимоги на підставі подання про стягнення заборгованості перед за бюджетними позичками Головного управління державного казначейства України в Одеській області та дотримано вимоги статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
В письмових запереченнях на касаційну скаргу ДП "Куліндорівський комбінат хлібопродуктів" зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, 13.08.2010 ГУ Державного казначейства України в Одеській області складено подання №06.1-04/1216-5036 на стягнення з ДП "Куліндорівський КХБ" заборгованості перед Державним бюджетом України за бюджетними позичками, які надавалися за державним замовленням у період з 1995-1997р.р., у загальному розмірі 1913400,00 грн., з яких 1063900 грн. - за держзамовленням 1995 року, 638000,00 грн. - за держзамовленням 1996року, 211500,00 грн. - за держзамовленням 1997 року.
За результатами розгляду зазначеного подання податковим органом 21.09.2010 винесено першу податкову вимогу №1/76, відповідно до якої станом на 22.09.2010 сума податкового боргу ДП "Куліндорівський КХБ", за узгодженим податковим зобов`язанням, становить 1913400 грн., у тому числі за платежами: повернення бюджетних позичок, виданих на закупівлю сільгосппродукції за держконтрактом, у загальному розмірі 1913400 грн.
Не погоджуючись із вказаною податковою вимогою, позивачем 04.10.2010р. подано скаргу із вимогою про скасування рішення, однак після розгляду скарги, податковим органом 22.10.2010 прийнято рішення за №33463/10/25-021 про відмову у скасуванні першої податкової вимоги за №1/76 від 21.09.2010.
02.11.2010 СДПІ по роботі з ВПП в м. Одеси прийняло другу податкову вимогу за №2/87 про повернення з ДП "Куліндорівський КХП" бюджетних позичок, виданих на закупівлю сільгосппродукції за держконтрактом 1994 року (код платежу 02801382, 02801383,02801384) у розмірі 1913400,00грн.
Друга вимога також була оскаржена в адміністративному порядку, однак рішенням від 22.11.2010, у задоволенні скарги відмовлено.
Не погодившись з прийнятими СДПІ по роботі з ВПП в м. Одеси податковими вимогами №1/76 від 21.09.2010, та №2/87 від 02.11.2010 на загальну суму 1913400,00грн. позивач оскаржив їх до суду.
Статтею 21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" від 27.04.2010 № 2154-VI визначено, що у 2010 році органи державної податкової служби України є органами стягнення заборгованості суб`єктів господарювання перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі (кошти від повернення якої надходять за кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 2801380, 2801400, 2801410, 2801440, 3511530, 3511550, 3511560, 3511630, 3511660), а також заборгованості з відсотків за користування позиками, наданими за рахунок коштів, залучених державою, та з плати за надання гарантій та позик, отриманих за рахунок коштів, залучених державою та/або під державні гарантії.
При цьому така заборгованість вважається податковим боргом і стягується відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Згідно з пунктом 1.10 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон України № 2181-ІІІ) податковою вимогою є письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.
За визначенням пункту 1.3 цієї статті податковий борг (недоїмка) - податкове зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов`язання.
Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України № 2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов`язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Підставою для прийняття податковим органом податкової вимоги є отримання відповідного подання від контролюючого органу, що провів процедуру узгодження.
Якщо контролюючий орган, що провів процедуру узгодження суми податкового зобов`язання з платником податків, не є податковим органом, такий контролюючий орган надсилає відповідному податковому органу подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого податковий орган надсилає податкові вимоги.
Форма зазначеного подання затверджується Кабінетом Міністрів України.