ПОСТАНОВА
Іменем України
12 лютого 2020 року
Київ
справа №825/633/17
адміністративне провадження №К/9901/34836/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Саприкіної І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.05.2017 (головуючий суддя: Скалозуб Ю.О.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2017 (головуючий суддя: Горяйнов А.М., судді: Желтобрюх І.Л., Кузьмишина О.М.) у справі №825/633/17 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії
В С Т А Н О В И В:
18.04.2017 ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова О.Ю.(відповідач-1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (відповідач-2), у якому просила:
визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова О.Ю. щодо невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова О.Ю. надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо виплати ОСОБА_1 відшкодування в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладом, встановленого на дату прийняття такого рішення, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на суму 66997,37 грн (шістдесят шість тисяч дев`ятсот дев`яносто сім).
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.05.2017 позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що станом на час укладення договору та перерахування коштів на рахунок позивачки, у банку були відсутні будь-які підстави відмовити у зарахуванні коштів або підстави вважати, що правочин є нікчемним. Також суд першої інстанції акцентував, що договір був укладений, а кошти зараховані ще до прийняття постанови Правління Національного банку України від 23.05.2016 №14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних".
За позицією суду, позивачкою доведено ті обставини, на яких ґрунтуються її позовні вимоги, а відповідачами не доведена правомірність невключення позивачки до переліку вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та до Загального реєстру вкладників.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2017 апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова О.Ю. - задоволено частково.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.05.2017 у частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання Фонд гарантування вкладів фізичних осіб внести зміни та доповнення до Загального реєстру вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, щодо внесення суми відшкодування в розмірі вкладу ОСОБА_1 у сумі 66997,37 грн (шістдесят шість тисяч дев`ятсот дев`яносто сім) - скасовано та прийнято у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В іншій частині постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.05.2017 - залишено без змін.
Відмовляючи в вищезазначеній частині позовних вимог, суд апеляційної інстанції зазначив про їх передчасність, оскільки обов`язок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо включення позивачки до реєстру вкладників для здійснення виплат виникає виключно у разі наявності відомостей про неї у переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, складеному Уповноваженою особою Фонду.
Не погоджуючись із такими судовими рішеннями, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" направила на адресу Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу (надійшла поштою 24.07.2017), в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.05.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2017, ухвали нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що договір укладено між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" без участі Банку, як повіреного, а кошти, що вносились/отримувались за таким договором, по своїй природі не є вкладом згідно із Законом України від 23.02.2012 № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI) та Законом України від 07.12.2000 № 2121-III "Про банки та банківську діяльність".
Відповідач-1 вважає, що дії уповноваженої особи Фонду повністю відповідають нормам статті 38 Закону № 4452-VI та статті 215 ЦК України, оскільки проведено перевірку та виявлено правочини, які є нікчемними в силу закону.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.07.2017 відкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу із суду першої інстанції.
29.08.2017 від позивачки надійшло заперечення на касаційну скаргу, де вона просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
06.03.2018 цю справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
В порядку статті 31, пункту 15 Перехідних положень КАС України, у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Анцупової Т.О. (головуючий суддя) за результатами автоматизованого розподілу від 11.06.2019 у справі визначений новий склад суду (головуючий суддя: Чиркін С.М., судді: Саприкіна І.В., Єзеров А.А.).
Ухвалою Верховного Суду від 04.02.2020 справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
Верховний Суд переглянув оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту встановлення судами фактичних обставин справи, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та встановив таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.03.2015 ОСОБА_1 та ПАТ "Банк Михайлівський" уклали договір банківського рахунку, відповідно до якого на ім`я позивачки було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 у ПАТ "Банк Михайлівський".
26.04.2016 ОСОБА_1 та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" уклали Договір "Суперкапітал" (Новий) № 980-054-000228728, на підставі якого позивачка передала ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" в користування грошові кошти в сумі 56000 грн, строком не більше 91 день, зі сплатою за користування грошовими коштами 33,54% річних.
06.05.2016 сторони уклали Договір про внесення змін № 1 до вищезазначеного Договору, яким суму вкладу збільшено до 66000 грн.
Даними платіжного доручення від 26.04.2016 № 6388887, від 06.05.2016 № 999629 та відомостями з особового рахунку позивачки підтверджується внесення позивачкою готівки в загальній сумі 66000,00 грн на поточний рахунок в ПАТ "Банк Михайлівський" та нарахування позивачці відсотків у сумі 997,37 грн.
У подальшому на підставі рішення Правління НБУ від 23.05.2016 №14/БТ виконавча дирекція ФГВФО прийняла рішення від 23.05.2016 №812 про запровадження з 23.05.2016 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Банк Михайлівський".
Відповідно до рішення Правління НБУ від 12.07.2016 №124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавча дирекція цього Фонду прийняла рішення від 12.07.2016 №1213 про початок процедури ліквідації банку з 13.07.2016 до 12.07.2018 включно.
За змістом повідомлення від 25.04.2017, яке ПАТ "Банк Михайлівський" направило позивачці, переказ коштів, здійснений ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" за договором № 980-054-000228728 та оплатою процентів, є нікчемним.
З 15.07.2016 розпочато виплати гарантованої суми вкладникам, проте позивачку не включено до переліку вкладників, які право на відшкодування коштів за рахунок ФГВФО.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема Законом № 4452-VI.
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченою Законом № 4452-VI; для виконання Фондом відповідних зобов`язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб`єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25 Закону № 4452-VI).
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн.
Отже, Закон № 4452-VI пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
В свою чергу, відповідно до частини першої статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, називається тимчасовою адміністрацією.
Згідно із частиною другою статті 34 Закону № 4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України".
Частинами третьою, п`ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.