ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 918/116/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
представник позивача - Лисенко В. О., адвокат
відповідач - Комунальне підприємство "Здолбунівкомуненергія" Здолбунівської міської ради
представник відповідача - Педич Д. П., адвокат
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Рівненської області від 20.06.2019 (суддя Романюк Ю. Г.) та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 (головуючий суддя Юрчук М. І., судді Крейбух О. Г., Савченко Г. І.) за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерне компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Здолбунівкомуненергія" про стягнення заборгованості в сумі 1 555 968, 99 грн,
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. 23.02.2019 Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Позивач, Компанія) звернулося до Комунального підприємства "Здолбунівкомуненергія" Здолбунівської міської ради (далі - Відповідач, Підприємство) з позовом про стягнення боргу у загальній сумі 1 555 968,99 грн, у тому числі основний борг у сумі 856 200,66 грн, пеня у сумі 195 533,34 грн, три проценти річних у сумі 108 423,10 грн, інфляційні витрати у сумі 395 811,89 грн.
1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач несвоєчасно здійснював оплату за переданий газ та не виконав зобов`язання за Договором постачання природного газу від 27.10.2016 № 3841/1617-БО-28 (далі - Договір).
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
2.1. 20.06.2019 Господарський суд Рівненської області позов задовольнив частково; провадження в частині позовних вимог про стягнення 855 200,66 грн боргу закрив; стягнув з Підприємства на користь Компанії 590 000, 00 грн основного боргу, 97 766,67 грн пені, 108 423,10 грн 3 % річних, 386 887,22 грн інфляційних втрат та 19 212,66 грн судового збору; у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 97 766, 67 грн та 8 924,67 грн інфляційних втрат відмовив.
2.2. Судове рішення мотивоване тим, що Відповідач на час розгляду справи сплатив частину основного боргу у розмірі 855 200,66 грн, отже провадження у справі в цій частині підлягає закриттю. Наявність заборгованості у Відповідача перед Позивачем у розмірі 590 000,00 грн підтверджена матеріалами справи. Перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з Відповідача 108 423,10 грн 3 % річних і 386 887,22 грн інфляційних, та, відповідно, відмови у стягненні 8 924,67 грн інфляційних втрат. Суд визнав обґрунтованими доводи клопотання Відповідача про зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені на 99 %, тому дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення цього клопотання, зменшивши суму пені до 50 %.
3. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
3.1. 15.10.2019 Північно-західний апеляційний господарський суд рішення Господарського суду Рівненської області від 20.06.2019 скасував в частині відмови у задоволенні 8 924,67 грн інфляційних втрат; в цій частині позов задовольнив, у зв`язку з чим пункт 3 резолютивної частини виклав в новій редакції: "Стягнути з Підприємства на користь Компанії 590 000, 00 грн основного боргу, 97 766,67 грн пені, 108 423,10 грн 3 % річних, 395 811,89 грн інфляційних втрат та 31 090,66 грн судового збору"; в решті рішення Господарського суду Рівненської області залишив без змін.
3.2. Постанова суду мотивована тим, що нарахування інфляційних втрат здійснюється окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Аналогічні правові позиції викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18 та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18. У зв`язку з цим суд дійшов висновку про існування підстав для скасування рішення в частині відмови у задоволенні 8 924, 67 грн інфляційних втрат.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги
4.1. Позивач (Скаржник) подав касаційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Рівненської області від 20.06.2019 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 97 766,67 грн пені скасувати; прийняти нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги Компанії щодо стягнення 97 766,67 грн пені задовольнити.
5. Доводи Скаржника, викладені у касаційній скарзі
5.1. Рішення та постанова судів попередніх інстанцій в оскаржуваній частині прийняті з порушенням статей 549 - 552, 599, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 236, 238 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) без дослідження усіх істотних обставин справи.
5.2. Суди не мали права застосовувати до спірних правовідносин статтю 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України), не з`ясувавши всіх обставин, з`ясування яких передбачене зазначеною нормою.
5.3. Рішення судів не містять жодного посилання на будь-які докази, які б підтверджували скрутне матеріальне становище Відповідача, а саме лише посилання на такі обставини не є автоматичною підставою для зменшення пені на підставі положень статті 233 ГК України та частини третьої статті 551 ЦК України.
5.4. Судами не з`ясовано, чи були заподіяні Позивачу збитки неналежним виконанням зобов`язання, а також не було оцінено розмір таких збитків, що є обов`язковим для застосування статті 233 ГК України.
6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
6.1. 26.12.2019 Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 20.06.2019 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 в частині стягнення основного боргу, трьох процентів річних, інфляційних нарахувань та пені; прийняти нове рішення, яким у позові відмовити за безпідставністю, судові витрати вирішити в порядку статті 129 ГПК України.
6.2. Рішення судів є незаконними та необґрунтованими, винесені з порушенням вимог статей 236, 238 ГПК України.
6.3. Суд не був вправі приймати заяву Позивача про зменшення позовних вимог, оскільки Позивач збільшив вимоги щодо інфляційних втрат та 3 % річних, що свідчить про порушення статей 11, 13, 14 ГПК України.
6.4. Суди безпідставно не застосували вимоги частини третьої статті 219 ГК України у частині звільнення від відповідальності та не мотивували їх відхилення.
6.5. Нарахування інфляційних втрат згідно з статтею 625 ЦК України не передбачено, тому суд не вправі був стягувати заявлену Позивачем суму.
6.6. Порядок оплати природного газу регулюється також постановою Кабінету Міністрів України № 867 від 19.10.2018 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу".
6.7. Відповідач не порушив умови Договору, оскільки згідно з графіком погашення заборгованості передбачено до 31.12.2020.
6.8. Суди допустили порушення статей 73, 76, 77, 78, 79 ГПК України.
6.9. Суд першої інстанції міг використати право, надане статтею 551 ЦК України та статтею 233 ГК України, зменшивши пеню на 99 % із врахуванням арешту коштів Відповідача з 05.08.2015 за наказами Позивача, зняття яких відбулося лише 27.02.2018, а також того, що заборгованість за природний газ виникла через несплату споживачами заборгованості за використану теплову енергію, врахуванням специфіки діяльності Відповідача, яка є збитковою, оскільки Підприємство існує лише із діючого тарифу на теплову енергію, що подається лише в опалювальний період.
6.10. У судовому засіданні 04.02.2020 представник Відповідача вимоги відзиву на касаційну скаргу підтримав, заявивши усно клопотання про вихід суду касаційної інстанції за межі вимог касаційної скарги, за наслідками чого просив скасувати прийняті у справі судові рішення за безпідставністю, і у позові відмовити.
7. Встановлені судами обставини
7.1. 27.10.2016 між Компанією (постачальник) та Підприємством (споживач) укладено Договір, за умовами пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а Споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього Договору (т. 1 а. с. 22-30).
7.2. В подальшому 31.10.2016, 22.11.2016, 30.12.2016, 23.01.2017 та 31.03.2017 сторони уклали додаткові угоди №1-5 до Договору (т. 1 а. с. 31-36).
7.3. Відповідно до пункту 1.2. Договору природний газ, що поставляється за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями).
7.4. Постачальник передає споживачу з 01.10.2016 по 31.03.2017 (включно) природний газ обсягом до 810,0 тис. куб. метрів (пункт 2.1 Договору).
7.5. Постачальник передає споживачу з 01.04.2017 по 30.09.2017 (включно) газ обсягом до 12,0 тис. куб. метрів (згідно з додатковою угодою №5 до Договору).
7.6. Пунктом 3.4 Договору встановлено, що приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу.
7.7. У межах укладеного договору ціна за 1000 куб.м. газу з 01.10.2016 становить 5916,00 грн, крім того податок на додану вартість (20%) - 1 183,20 грн. До сплати за 1000 куб.м. природного газу з ПДВ - 7 099,20 грн. Загальна сума вартості природного газу за цим Договором складається із сум вартості місячних поставок природного газу (пункти 5.2, 5.4 Договору).
7.8. У подальшому сторони коригували вартість щомісячної поставки природного газу шляхом укладення додаткових угод до Договору.
7.9. Ціна за 1000 куб.м. газу за цим Договором з 01.11.2016 становить 6 819,00 грн, крім того податок на додану вартість (20%) - 1 363,80 грн. До сплати за 1000 куб.м. природного газу з ПДВ - 8 182,80 грн (згідно з додатковою угодою №1 до Договору).
7.10. Ціна за 1000 куб.м. газу за цим Договором з 01.12.2016 становить 7 148,00 грн, крім того податок на додану вартість (20%) - 1 429,60 грн. До сплати за 1000 куб.м. природного газу з ПДВ - 8 577,60 грн (згідно з додатковою угодою №2 до Договору).
7.11. Ціна за 1000 куб.м. газу за цим Договором з 23.12.2016 становить 4 942,00 грн, крім того податок на додану вартість (20%). До сплати за 1000 куб.м. природного газу з ПДВ - 5 930,40 грн (згідно з додатковою угодою №3 до Договору).
7.12. Ціна за 1000 куб.м. газу за цим Договором з 01.04.2017 становить 7 907,20 грн, крім того податок на додану вартість (20%). До сплати за 1000 куб.м. природного газу з ПДВ - 9 488,64 грн (згідно з додатковою угодою №5 до Договору).
7.13. Відповідно до пункту 6.1 Договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний рахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
7.14. Умовами договору (із урахуванням укладених додаткових угод) сторони передбачили відповідальність за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань, яка наступає відповідно до вимог чинного законодавства та умов Договору.
7.15. Пунктами 8.1, 8.2 Договору передбачено, що у разі прострочення споживачем оплати згідно з пунктом 6.1 цього Договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розрахована від суми простроченого платежу за кожний день його прострочення.
7.16. Згідно з додатковою угодою №5 від 31.03.2017 до Договору, у разі прострочення споживачем оплати згідно з пунктом 6.1 цього Договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 16,4% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розрахована від суми простроченого платежу за кожний день його прострочення.
7.17. На виконання умов Договору постачальник передав споживачу у власність природний газ на загальну суму 4 887 254,10 грн, що підтверджується двосторонніми актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2016 на суму 472 423,37 грн; від 30.11.2016 на суму 1 006 140,72 грн; від 31.12.2016 на суму 1 059 832,93 грн; від 31.01.2017 на суму 944 149,33 грн; від 28.02.2017 на суму 849 565,38 грн; від 31.03.2017 на суму 538 575,20 грн; від 30.04.2017 на суму 6 698,98 грн; від 31.05.2017 на суму 9 868,19 грн. Акти приймання-передачі природного газу оформлені належним чином, підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємства та товариства без зауважень і заперечень (т. 1 а. с. 37-43).