УХВАЛА
28 січня 2020 року
м. Київ
Справа № 815/577/18
Провадження № 11-1069апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
перевірила наявність підстав для прийняття до розгляду справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 11 липня 2018 року та постанову Пʼятого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, директора Департаменту надання адміністративних послуг Одеської ради Абрамової Є. Г., за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання протиправними дій, скасування висновку, та
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом, в якому просила визнати противоправними дії директора Департаменту нaдaння адміністративних послуг Одеської міської ради Абрамової Є. Г. щодо скасування реєстрації місця проживання ОСОБА_1;
скасувати висновок за результатами перевірки підстав реєстрації ОСОБА_1 від 04 грудня 2017 року, який складений та підписаний директором Департаменту нaдaння адміністративних послуг Одеської міської ради Абрамовою Є. Г.
Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 11 липня 2019 року на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) закрив провадження у справі.
Пʼятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29 травня 2019 року рішення суду залишив без змін.
Суди, ухвалюючи рішення, виходили із того, що у справі, що розглядається, оскаржуються реєстраційні дії, стосовно яких існує спір про право цивільне, а тому цей спір не повʼязаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.
ОСОБА_1 не погодилася із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій і подала касаційну скаргу про їх скасування та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Серед іншого вказує, що суди дійшли помилкового висновку, що спір не підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 06 лютого 2019 року відкрив касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення судів попередніх інстанцій, а ухвалою від 29 вересня та 01 жовтня 2019 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС України.
Відповідно до частини шостої статті 346 цього Кодексу справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
У касаційній скарзі позивач серед іншого наводить мотиви щодо розгляду цієї справи судами попередніх інстанцій з порушенням правил предметної юрисдикції. Скаржник вважає, що суди не врахували, що реєстрація місця проживання є лише технічною процедурою обліку громадян і не має ніякого значення при вирішенні питання щодо постійного та фактичного проживання чи не проживання особи у певному місці.
Згідно із частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
На час вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про наявність підстав для прийняття до розгляду цієї справи набрав чинності Закон України від 02 жовтня 2019 року № 142-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підстав передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та щодо строків повернення справи" (дата набрання чинності 19 жовтня 2019 року; далі - Закон № 142‑IX).
Згідно з частиною шостою статті 346 КАС України в редакції цього Закону справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, обʼєднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
Відповідно до частини шостої статті 347 КАС України у редакції цього Закону Велика Палата Верховного Суду через постановлення ухвали повертає (передає) справу відповідній колегії (палаті, обʼєднаній палаті), якщо дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, <…> про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, <…>, або якщо Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах. Справа, повернута на розгляд колегії суддів (палати, обʼєднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.