Постанова
Іменем України
16 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 752/10984/14-ц
Провадження № 14-351 цс 19
Велика Палата Верховного Суду у складі
судді-доповідача Гудими Д. А.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Власова Ю. Л., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю.
розглянула справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Приватного акціонерного товариства "По виробництву інсулінів "Індар" (далі - ПрАТ "Індар"), ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Головного управління юстиції у місті Києві, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору (далі разом - треті особи): Публічне акціонерне товариство "Укрмедпром" (далі - ПАТ "Укрмедпром"), Міністерство охорони здоровʼя України, Кабінет Міністрів України, компанія "Mindar Holdings Limited", про визнання незаконними та скасування рішень наглядової ради і рішень загальних зборів акціонерів, скасування записів і зобовʼязання вчинити дії
за касаційними скаргами ПАТ "Укрмедпром" і Міністерства охорони здоровʼя України на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 20 квітня 2017 року, ухвалене суддею Мирошниченко О. В., й ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 15 червня 2017 року, прийняту колегією суддів у складі Чобіток А. О., Немировської О. В., Соколової В. В.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. 9 липня 2014 року позивачка звернулася з позовною заявою, в якій з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 8 лютого 2016 року (поданої 22 лютого 2016 року вх. № 8768), заяви про залишення без розгляду частини позовних вимог від 6 квітня 2017 року, заяви про залишення без розгляду частини позовних вимог від 13 квітня 2017 року просила:
1.1. Визнати незаконними та скасувати всі рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ "Індар", оформлені протоколом від 21 липня 2014 року № 2/14.
1.2. Визнати незаконним і скасувати рішення наглядової ради ПрАТ "Індар", оформлене протоколом № 15 від 10 квітня 2014 року, у частині відсторонення позивачки від виконання обовʼязків голови правління ПрАТ "Індар".
1.3. Визнати незаконним і скасувати рішення наглядової ради ПрАТ "Індар", оформлене протоколом № 15 від 10 квітня 2014 року, у частині призначення тимчасово виконуючим обовʼязки голови правління ПрАТ "Індар" ОСОБА_2.
1.4. Визнати незаконним і скасувати рішення наглядової ради ПрАТ "Індар", оформлене протоколом № 16 від 28 квітня 2014 року, у частині призначення тимчасово виконуючим обовʼязки голови правління ПрАТ "Індар" ОСОБА_3.
1.5. Визнати незаконним і скасувати рішення наглядової ради ПрАТ "Індар", оформлене протоколом № 17 від 2 липня 2014 року, у частині відсторонення позивачки від виконання обовʼязків голови правління ПрАТ "Індар".
1.6. Визнати незаконним і скасувати рішення наглядової ради ПрАТ "Індар", оформлене протоколом № 17 від 2 липня 2014 року, у частині призначення тимчасово виконуючим обовʼязки голови правління ПрАТ "Індар" ОСОБА_4.
1.7. Скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації змін до відомостей про ПрАТ "Індар" у частині державної реєстрації ОСОБА_3. тимчасово виконуючим обовʼязки голови правління ПрАТ "Індар".
1.8. Скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про проведення державної реєстрації змін до відомостей про ПрАТ "Індар" у частині державної реєстрації ОСОБА_4. тимчасово виконуючим обовʼязки голови правління ПрАТ "Індар".
2. Мотивувала позов такими обставинами:
2.1. 20 квітня 2012 року загальні збори акціонерів ПрАТ "Індар" прийняли рішення, оформлене протоколом № 1/12, про обрання позивачки головою правління ПрАТ "Індар".
2.2. 21 квітня 2012 року позивачка приступила до виконання обовʼязків голови правління ПрАТ "Індар" відповідно до наказу № 52/К.
2.3. 23 квітня 2012 року між ПрАТ "Індар" в особі голови наглядової ради Політко Д. В. і позивачкою був укладений трудовий договір.
2.4. 10 квітня 2014 року наглядова рада ПрАТ "Індар" прийняла рішення, оформлене протоколом № 15, про відсторонення позивачки від виконання повноважень голови правління ПрАТ "Індар" і призначення тимчасово виконуючим обовʼязки голови правління ПрАТ "Індар" ОСОБА_2. Підставою для відсторонення стало невиконання позивачкою доручення наглядової ради ПрАТ "Індар" від 27 березня 2014 року (протокол № 13) щодо підготовки загальних зборів акціонерів.
2.5. 28 квітня 2014 року наглядова рада ПрАТ "Індар" прийняла рішення, оформлене протоколом № 16, про внесення змін до рішення наглядової ради, оформленого протоколом № 15, щодо призначення тимчасово виконуючим обовʼязки голови правління товариства та призначила особою, яка тимчасово здійснюватиме повноваження голови правління ПрАТ "Індар", заступника голови правління товариства з питань якості ОСОБА_3.
2.6. 2 липня 2014 року наглядова рада ПрАТ "Індар" прийняла рішення, оформлене протоколом № 17, про відсторонення позивачки від здійснення повноважень голови правління ПрАТ "Індар" і призначила тимчасово виконуючим обовʼязки голови правління ПрАТ "Індар" ОСОБА_4.
2.7. Відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 27 травня 2014 року та 7 липня 2014 року були внесені записи щодо включення відомостей про ОСОБА_3. і ОСОБА_4. як про керівників.
2.8. 21 липня 2014 року акціонери ПрАТ "Індар" провели позачергові загальні збори, на яких прийняли рішення, оформлене протоколом № 2/14, про припинення позивачкою повноважень голови ПрАТ "Індар" і обрання головою правління ПрАТ "Індар" ОСОБА_5 (далі - рішення загальних зборів № 2/14).
2.9. Відсторонення позивачки від роботи не відповідає приписам статті 46 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
2.10. Оскаржені рішення наглядова рада ПрАТ "Індар" прийняла з порушенням його статуту, оскільки прийняття рішення про відсторонення голови правління товариства належить до виключної компетенції загальних зборів акціонерів.
2.11. Наглядова рада ПрАТ "Індар" також порушила умови пунктів 6.3 і 7.1 трудового договору, оскільки припинила його до закінчення строку дії.
2.12. Оскаржені рішення наглядової ради ПрАТ "Індар" є незаконними. Разом з ними слід скасувати відповідні записи щодо керівника юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
3. 20 квітня 2017 року Голосіївський районний суд міста Києва ухвалив рішення про задоволення позовних вимог.
4. Суд мотивував рішення так :
4.1. У матеріалах справи відсутні докази, які би підтверджували аргументованість підстав для відсторонення чи припинення повноважень позивачки як голови правління ПрАТ "Індар". Тому оскаржені рішення є необґрунтованими.
4.2. Рішення наглядової ради ПрАТ "Індар", оформлені протоколами № 15, № 16 і № 17, прийняв неуповноважений на це орган усупереч статті 46 КЗпП України та підпункту 11.4.17 пункту 11.4 статуту ПрАТ "Індар", затвердженого 12 квітня 2013 року оформленим протоколом № 1/13 рішенням загальних зборів акціонерів цього товариства (далі - статут ПрАТ "Індар").
4.3. Рішення загальних зборів № 2/14 є незаконним, оскільки прийняте за відсутності реєстрації та голосування акціонерів ПрАТ "Індар" з питань порядку денного.
4.4. Суд не встановив, а відповідачі та треті особи не надали належних і допустимих доказів того, що завдання представникам держави на прийняття рішення наглядової ради та загальних зборів акціонерів щодо припинення повноважень/відкликання позивачки були погодженні Премʼєр-міністром України або Першим віце-премʼєр-міністром України.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. 15 червня 2017 року Апеляційний суд міста Києва постановив ухвалу, якою залишив без змін рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 20 квітня 2017 року.
6. Мотивував ухвалу тим, що цей спір слід розглядати за правилами цивільного судочинства з огляду на характер правовідносин і висновки Господарського суду міста Києва про юрисдикцію суду, зроблені у справі № 910/6863/14 в ухвалі від 10 червня 2014 року, залишеній без змін Київським апеляційним господарським судом у постанові від 9 вересня 2014 року. Тому доводи ПАТ "Укрмедпром" в апеляційній скарзі про те, що цю справу не можна розглядати за правилами цивільного судочинства, та доводи Міністерства охорони здоровʼя України про те, що спірні правовідносини не є трудовим спором, суд апеляційної інстанції відхилив.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. 5 липня 2017 року ПАТ "Укрмедпром" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу. Просить скасувати рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 20 квітня 2017 року й ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 15 червня 2017 року, а справу направити на новий розгляд. Скаржиться на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
8. 6 липня 2017 року Міністерство охорони здоровʼя України подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу. Просить скасувати рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 20 квітня 2017 року й ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 15 червня 2017 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Скаржиться на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
9. 19 червня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
10. Обґрунтував ухвалу тим що Міністерство охорони здоровʼя України та ПАТ "Укрмедпром" оскаржують рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 20 квітня 2017 року й ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 15 червня 2017 року з підстав порушення правил юрисдикції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
11. ПАТ "Укрмедпром" мотивує касаційну скаргу так :
11.1. Позивачка просила поновити її на роботі, однак після уточнення позовних вимог за заявою від 6 квітня 2017 року оспорює лише рішення наглядової ради та загальних зборів акціонерів ПрАТ "Індар". Отже, з моменту уточнення позовних вимог спір набув ознак корпоративного, який треба розглядати за правилами господарського судочинства.
11.2. Порушення процедури прийняття рішень не змінює юрисдикцію суду.
11.3. Позивачка не є уповноваженою особою для оскаржень рішення наглядової ради та загальних зборів акціонерів ПрАТ "Індар", оскільки не має статусу учасника цього товариства. Тому вона обрала неналежний спосіб захисту її прав та інтересів.
11.4. Вимога про скасування записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань належить до юрисдикції адміністративного суду, оскільки у цій частині спір є публічно-правовим.
11.5. Головне управління юстиції у місті Києві є неналежним відповідачем у справі, оскільки реєстраційні дії щодо ПрАТ "Індар" відповідно до пункту 14 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" повинні здійснювати виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, нотаріуси, акредитовані субʼєкти. Тому суд у задоволенні позову до Головного управління юстиції у місті Києві мав відмовити.
11.6. Відповідно до пункту 10 частини другої статті 52 Закону України "Про акціонерні товариства" у редакції, чинній на час прийняття оспорюваних рішень (далі - Закон України "Про акціонерні товариства") до виключної компетенції наглядової ради належить прийняття рішення про відсторонення голови або члена виконавчого органу від здійснення повноважень та обрання особи, яка тимчасово здійснюватиме повноваження голови виконавчого органу. Тому необґрунтованим є висновок судів щодо відсутності у наглядової ради ПрАТ "Індар" відповідних повноважень для прийняття оскаржених рішень.
12. Міністерство охорони здоровʼя України мотивує касаційну скаргу так :
12.1. Спірні правовідносини щодо скасування рішень органів управління товариства є корпоративними, на які не поширюються норми трудового законодавства.
12.2. Суди необґрунтовано залишили поза увагою те, що немає вимоги про поновлення позивачки на посаді, а тому норми трудового законодавства до спірних правовідносин не можна застосувати.
12.3. Керуючись рішенням Конституційного Суду України від 12 січня 2010 року у справі № 1-рп/2010, уповноважений орган товариства на підставі статті 99 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) може у будь-який час і з будь-яких підстав усунути особу від виконання обовʼязків члена виконавчого органу товариства. Зазначене усунення не є відстороненням працівника від роботи у розумінні статті 46 КЗпП України. Тому до спірних правовідносин слід застосовувати норми цивільного законодавства.
12.4. Оскаржені рішення наглядова рада ПрАТ "Індар" прийняла в межах її повноважень відповідно до частини другої статті 61 Закону України "Про акціонерні товариства".
12.5. Безпідставною є вказівка судів першої й апеляційної інстанцій на судові рішення господарського суду у справі № 910/6863/14. У вимогах, які розглянули суди попередніх інстанцій у справі № 752/10984/14-ц позивачка не просила поновити її на роботі, а саме через повʼязаність вимог у справі № 910/6863/14 зі звільненням позивачки з посади господарські суди припинили провадження у тій справі.
12.6. У позивачки немає права звертатись із позовом про оскарження рішень органів управління товариством, оскільки таке право мають лише акціонери, які були учасниками товариства на дату прийняття відповідних рішень.
(2) Доводи позивачки
13. 24 жовтня 2017 року позивачка подала заперечення на касаційні скарги Міністерства охорони здоровʼя України та ПАТ "Укрмедпром".
14. Мотивує заперечення так :
14.1. Спори, повʼязані з оскарженням рішень виконавчих органів товариства про звільнення з посади їх членів, які мають укладений з товариством трудовий договір, слід розглядати за правилами цивільного судочинства як трудові спори згідно з розʼясненням Пленуму Верховного Суду України, наданим у постанові від 24 жовтня 2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів".
14.2. Цивільний характер спору підтверджує також вирішення зустрічного позову позивачки до ПрАТ "Індар" у справі № 755/16199/15-ц щодо права безстроково працювати на посаді голови правління цього товариства за трудовим договором, продовженим на невизначений строк, а також щодо права здійснювати адміністративно-господарські, організаційно-розпорядчі та інші повноваження голови правління ПрАТ "Індар".
14.3. За правилами цивільного судочинства також слід розглядати вимогу про скасування записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, оскільки вказаний спосіб захисту передбачений у пункті 10 частини другої статті 16 ЦК України. Крім того, ця вимога є похідною від вимог про захист трудових прав.
14.4. Спір не належить до юрисдикції господарського суду, оскільки повʼязаний зі звільненням позивачки з посади голови правління товариства, з яким укладений трудовий договір. Повторне звернення до господарського суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Провадження у цій справі не можна закрити, оскільки позивачка буде позбавлена можливості захистити її порушене право.
14.5. Позивачка не відмовлялась від частини позовних вимог, а просила залишити їх без розгляду, що тягне інші, ніж відмова, правові наслідки.
14.6. Позивачка володіє правом самостійно обрати спосіб захисту її права; вона звернулась до суду як найманий працівник, а не як акціонер. Тому приписи статті 50 Закону України "Про акціонерні товариства" у цій справі застосувати не можна.
14.7. Повноваження вирішувати питання про відсторонення позивачки від виконання обовʼязків голови правління ПрАТ "Індар" належало загальним зборам акціонерів цього товариства, про що вказує підпункт 11.4.17 пункту 11.4 статуту ПрАТ "Індар". Отже, приписи статті 61 Закону України "Про акціонерні товариства" не можна застосувати.
14.8. Суди першої й апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про те, що позачергові загальні збори акціонерів ПрАТ "Індар", скликані на 18 липня 2014 року, не відбулись оскільки порушений порядок їх скликання та проведення.
14.9. Позивачка обґрунтовано вказала відповідачем Головне управління юстиції у місті Києві, оскільки на час її звернення до суду уповноваженими на здійснення реєстраційних дій були територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" з урахуванням змін, чинних на час звернення до суду з позовом.
Доводи ПрАТ "Індар"
15. 25 жовтня 2017 року ПрАТ "Індар" подало письмові пояснення щодо касаційних скарг Міністерства охорони здоровʼя України та ПАТ "Укрмедпром". Вказані пояснення обґрунтувало так:
15.1. Позивачка на підставі статті 55 Конституції України має право звернутися до суду за захистом порушеного права. Тому необґрунтованим є аргумент Міністерства охорони здоровʼя України та ПАТ "Укрмедпром" у касаційних скаргах щодо обмеження права на такий захист за правилами цивільного судочинства.
15.2. Позивачка не володіє корпоративними правами у ПрАТ "Індар", а тому спір не можна розглядати за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України).
15.3. Спірні правовідносини мають трудовий, а не корпоративний характер.
15.4. Вимога про скасування записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є похідною від вимог про захист трудових прав позивачки та належним способом їх захисту.
15.5. Суди у цій справі дійшли правильного висновку про задоволення позовних вимог і про визнання незаконним відсторонення позивачки від виконання обовʼязків голови правління ПрАТ "Індар", оскільки відповідні дії наглядова рада та загальні збори акціонерів ПрАТ "Індар" вчинили з порушенням трудового законодавства, Закону України "Про акціонерні товариства", статуту ПрАТ "Індар" та умов трудового договору, укладеного з позивачкою.
(3) Позиція інших учасників процесу
16. Інші учасники процесу відзиви на касаційну скаргу не надали.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
(1) Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів першої й апеляційної інстанцій
(1.1) Щодо юрисдикції суду
17. Цивільний процесуальний кодекс (далі - ЦПК) України у редакції, чинній на час звернення з позовом до суду, передбачав, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, зокрема, з трудових відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (частина перша статті 15).
18. ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, також встановлює, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з трудових правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19).
19. На час звернення до суду підвідомчість господарських справ була встановлена статтею 12 ГПК України у відповідній редакції, згідно з пунктом 4 частини першої якої господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, повʼязаними зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.
20. ГПК України у редакції, чинній на час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, також установлює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, повʼязані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів (пункт 3 частини першої статті 20 цього кодексу).
21. Отже, правильне визначення юрисдикції суду щодо розгляду цього спору залежить, насамперед, від характеру правовідносин сторін спору.
22. Позивачка з урахуванням заяв, зазначених у пункті 1 цієї постанови, оскаржує рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ "Індар", рішення його наглядової ради про відсторонення позивачки від виконання обовʼязків голови правління товариства та призначення тимчасово виконуючого обовʼязки голови правління.
23. Суд апеляційної інстанції в оскарженій ухвалі визнав необґрунтованими доводи ПАТ "Укрмедпром" і Міністерства охорони здоровʼя України про те, що цю справу не можна розглядати за правилами цивільного судочинства, та вказав, що спір слід розглядати за правилами цивільного судочинства з огляду як на характер правовідносин, так і на висновки Господарського суду міста Києва щодо юрисдикції, зроблені у справі № 910/6863/14 в ухвалі від 10 червня 2014 року, залишеній без змін Київським апеляційним господарським судом у постанові від 9 вересня 2014 року.
24. У касаційних скаргах Міністерство охорони здоровʼя України та ПАТ "Укрмедпром" стверджують, що оскаржені рішення органів управління ПрАТ "Індар" стосуються, насамперед, відсторонення голови виконавчого органу цього товариства на підставі частини третьої статті 99 ЦК України. А тому відповідні вимоги слід розглядати за правилами господарського судочинства.
25. Суди вказали, що рішення наглядової ради прийняті усупереч статті 46 КЗпП України без аргументованих підстав для відсторонення чи припинення повноважень позивачки як голови правління ПрАТ "Індар". Тому дійшли висновку, що оскаржені рішення є незаконними.
26. Суд першої інстанції зазначив, що наглядова рада ПрАТ "Індар" 10 квітня 2014 року прийняла рішення, оформлене протоколом № 15, про відсторонення позивачки від виконання посадових обовʼязків голови правління цього товариства. Мотиви такого рішення були повʼязані з тим, що позивачка не виконувала доручень наглядової ради ПрАТ "Індар" щодо підготовки та проведення загальних зборів акціонерів. Приймаючи зазначене рішення, наглядова рада ПрАТ "Індар" керувалась приписами статей 52 і 61 Закону України "Про акціонерні товариства". А 21 липня 2014 року загальні збори акціонерів ПрАТ "Індар" прийняли рішення про припинення повноважень позивачки як керівника підприємства.
27. Міністерство охорони здоровʼя України у касаційній скарзі вказує, що наглядова рада ПрАТ "Індар", приймаючи рішення про відсторонення позивачки від виконання повноважень голови правління ПрАТ "Індар", керувалася частиною другою статті 61 Закону України "Про акціонерні товариства".
28. Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (стаття 97 ЦК України).
29. До виключної компетенції загальних зборів акціонерів належить: 1) внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу; 2) утворення та ліквідація наглядової ради та інших органів товариства, обрання та відкликання членів наглядової ради; 3) затвердження річного звіту товариства; 4) рішення про ліквідацію товариства. До виключної компетенції загальних зборів статутом товариства і законом може бути також віднесене вирішення інших питань (частина друга статті 159 ЦК України).
30. За змістом частини першої статті 160 ЦК України наглядова рада акціонерного товариства у разі її створення здійснює контроль за діяльністю його виконавчого органу та захист прав акціонерів товариства. Статутом акціонерного товариства і законом встановлюється виключна компетенція наглядової ради. Питання, віднесені статутом до виключної компетенції наглядової ради, не можуть бути передані нею для вирішення виконавчому органу товариства (частина друга цієї статті).
31. Виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом. Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства. Виконавчий орган є підзвітним загальним зборам акціонерів і наглядовій раді акціонерного товариства та організовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом (частина перша статті 161 ЦК України).
32. Згідно з частиною четвертою статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх субʼєктів права власності та господарювання. Корпоративні права учасників товариства є обʼєктом такого захисту, зокрема у спосіб, передбачений частиною третьою статті 99 ЦК України (абзац перший пункту 3.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010).
33. Відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України у редакції, чинній до набрання чинності 1 червня 2014 року Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів" від 13 травня 2014 року, члени виконавчого органу можуть бути у будь-який час усунені від виконання своїх обовʼязків, якщо в установчих документах не визначені підстави усунення членів виконавчого органу від виконання своїх обовʼязків. З 1 червня 2014 року вказана частина була викладена у новій, термінологічно узгодженій з частиною другою статті 61 Закону України "Про акціонерні товариства" редакції, згідно з якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
34. У разі, якщо відповідно до статуту товариства обрання та припинення повноважень голови колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) віднесено до компетенції загальних зборів, наглядова рада має право відсторонити від виконання повноважень голову колегіального виконавчого органу (особу, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу), дії або бездіяльність якого порушують права акціонерів чи самого товариства, до вирішення загальними зборами питання про припинення його повноважень. До вирішення загальними зборами питання про припинення повноважень голови колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) наглядова рада зобовʼязана призначити особу, яка тимчасово здійснюватиме повноваження голови колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу), та скликати позачергові загальні збори (частина друга статті 61 Закону України "Про акціонерні товариства").
35. Згідно з абзацом третім пункту 3.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010 у справі про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України у тій редакції, яка була чинною до 1 червня 2014 року, усунення членів виконавчого органу товариства від виконання обовʼязків (частина третя статті 99 ЦК України) або відсторонення голови виконавчого органу товариства від виконання повноважень (абзац перший частини другої статті 61 Закону України "Про акціонерні товариства") за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від відсторонення працівника від роботи на підставі статті 46 Кодексу законів про працю. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства усунути члена виконавчого органу від виконання ним обовʼязків міститься не в приписах Кодексу законів про працю, а у статті 99 ЦК України, тобто не є предметом регулювання нормами трудового права. Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього обʼєднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним (абзац четвертий пункту 3.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010).
36. У звʼязку з цим "усунення" відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України (у тій редакції, яка була чинною до 1 червня 2014 року) є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснювати членом його виконавчого органу в межах корпоративних відносин з товариством повноважень у сфері управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлено специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень (абзац пʼятий пункту 3.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010).
37. Зважаючи на це, зміст положень частини третьої статті 99 ЦК України треба розуміти як право компетентного (уповноваженого) органу товариства усунути члена виконавчого органу від виконання обовʼязків, які він йому визначив, у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав, але за умови, якщо в установчих документах товариства не були зазначені підстави усунення (абзац шостий пункту 3.2 мотивувальної частини, абзац перший пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010).
38. Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права, зокрема в аспекті статті 46 КЗпП України (абзац сьомий пункту 3.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010). Усунення члена виконавчого органу товариства від виконання своїх обовʼязків, яке передбачене частиною третьою статті 99 ЦК України, не є відстороненням працівника від роботи в розумінні статті 46 КЗпП України (абзац другий пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010).
39. Велика Палата Верховного Суду вважає, що правовідносини стосовно припинення повноважень і тимчасового відсторонення члена виконавчого органу товариства від виконання його повноважень згідно зі статтею 61 Закону України "Про акціонерні товариства" та частиною третьою статті 99 ЦК України у редакції, чинній з 1 червня 2014 року, також не є відстороненням працівника від роботи у розумінні статті 46 КЗпП України. Хоча відповідні рішення уповноваженого на їх прийняття органу товариства можуть мати наслідки і в межах трудових відносин, але визначальними за таких обставин є відносини корпоративні.
40. Отже, припинення повноважень члена виконавчого органу чи його тимчасове відсторонення від виконання повноважень відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України, статті 61 Закону України "Про акціонерні товариства" є діями уповноваженого органу відповідного товариства, необхідними для оперативного реагування на певні діяння такого члена й унеможливлення здійснення ним повноважень з управління товариством.