Постанова
Іменем України
12 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 756/16306/18
провадження № 61-19849св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Луганського апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Луганської В. М., Авалян Н. М., Єрмакова Ю. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом та просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь грошові кошти у розмірі 2 540 043 грн, що станом на 02 грудня 2018 року еквівалентно 90 000 доларів США, три проценти річних за період з 01 січня по 02 грудня 2018 року в розмірі 70 146,94 грн, суму заборгованості з урахування подвійної облікової ставки Національного банку України за період з 01 січня по 02 грудня 2018 року в розмірі 797 434,33 грн, вирішити питання про розподіл судових витрат.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на, що 24 січня 2017 року він надав ОСОБА_2 за договорами позики у борг грошові кошти у розмірі 2 500 000 грн, що на той час було еквівалентно 90 000 доларів США зі строком повернення до 31 грудня 2017 року. На підтвердження факту одержання коштів відповідач написав розписку. У встановлені договором строки позичальник грошові кошти не повернув, а тому він змушений звертатися до суду з цим позовом.
Оболонський районний суд міста Києва ухвалою від 27 грудня 2018 року справу № 756/16306/18 передав за підсудністю на розгляд Сєвєродонецькому міському суду Луганської області.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Сєвєродонецький міський суд Луганської області ухвалою від 08 травня 2019 року прийняв до свого провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1. до ОСОБА_2 про стягнення боргу та відкрив провадження у справі.
Не погодившись з вказаною ухвалою місцевого суду ОСОБА_2 оскаржив її в апеляційному порядку.
Луганський апеляційний суд ухвалою від 29 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 08 травня 2019 року залишив без руху та надав заявнику десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для сплати судового збору в розмірі 384,20 грн і для надання доказів на підтвердження того коли заявник дізнався про оскаржуване судове рішення, так як за відсутності цих даних неможливо вирішити питання щодо поважності пропуску строку на апеляційне оскарження та його поновлення.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Луганський апеляційний суд ухвалою від 30 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 08 травня 2019 року постановив вважати неподаною та повернув її заявнику.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що у строк, визначений ухвалою Луганського апеляційного суду від 29 липня 2019 року, ОСОБА_2 не виконав вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а тому відповідно до статті 185 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) скаргу необхідно визнати неподаною і повернути її заявникові.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У листопаді 2019 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Луганського апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року, а справу направити до суду апеляційної інстанції для подальшого розгляду.
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що апеляційний суд безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження посилаючись на те, що він невчасно усунув недоліки апеляційної скарги та на недобросовісність здійснення ним процесуальних обовʼязків, оскільки станом на час подачі касаційної скарги він не отримував ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху та не міг знати про необхідність усунення недоліків. Оскаржуваною ухвалою обмежено його можливість надати суду докази, які є важливими для справи та суттєво впливають на подальше її вирішення.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
17 грудня 2019 року справа № 756/16306/18 надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу та просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь грошові кошти у розмірі 2 540 043 грн, що станом на 02 грудня 2018 року еквівалентно 90 000 доларів США, три проценти річних за період з 01 січня по 02 грудня 2018 року в розмірі 70 146,94 грн, суму заборгованості з урахування подвійної облікової ставки Національного банку України за період з 01 січня по 02 грудня 2018 року в розмірі 797 434,33 грн, вирішити питання про розподіл судових витрат.
Оболонський районний суд міста Києва ухвалою від 27 грудня 2018 року справу № 756/16306/18 передав за підсудністю на розгляд Сєвєродонецькому міському суду Луганської області.
Сєвєродонецький міський суд Луганської області ухвалою від 08 травня 2019 року прийняв до свого провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1. до ОСОБА_2 про стягнення боргу та відкрив провадження у справі.
Не погодившись з вказаною ухвалою місцевого суду ОСОБА_2 оскаржив її в апеляційному порядку.
Луганський апеляційний суд ухвалою від 29 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 08 травня 2019 року залишив без руху та надав заявнику десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для сплати судового збору в розмірі 384,20 грн і для надання доказів на підтвердження того коли заявник дізнався про оскаржуване судове рішення, так як за відсутності цих даних неможливо вирішити питання щодо поважності пропуску строку на апеляційне оскарження та його поновлення.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Луганського апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.