Постанова
Іменем України
05 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 686/11717/18
провадження № 51-3107км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Бородія В.М.,
суддів Єремейчука С.В., Чистика А.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Лисоконь І.В.,
прокурора Сингаївської А.О.,
захисника Рибачка А.А. (у режимі відеоконференції),
засудженого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
потерпілого ОСОБА_2 (у режимі відеоконференції),
представника потерпілого Плавуцького В.В. (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Рибачка Андрія Андрійовича на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 серпня 2018 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 14 травня 2019 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 серпня 2018 року ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбуття основного покарання з іспитовим строком тривалістю 3 роки з покладенням обовʼязків, визначених ч. 1 ст. 76 КК.
Стягнуто з ПАТ "Страхова компанія "Універсальна" витрати на лікування потерпілого ОСОБА_2 на користь Хмельницької міської лікарні.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 73 845, 32 грн, а на користь держави вартість процесуальних витрат у розмірі 715 грн.
Провадження в частині відшкодування матеріальної шкоди потерпілому - закрито, у звʼязку з відмовою останнього від цивільного позову.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Згідно з вироком ОСОБА_1 09 січня 2018 року приблизно о 18:45, порушуючи вимоги пунктів 2.3 "б", п. 18.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - Правила дорожнього руху України), керував автомобілем "Renault Scenic", реєстраційний номер НОМЕР_1., що рухався в м. Хмельницькому по вул. Свободи у напрямку просп. Миру до вул. Зарічанської, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу по вул. Соборній біля будинку 2 А, на якому перебував пішохід ОСОБА_2, який перетинав проїзну частину вул. Свободи в напрямку зліва направо по ходу руху транспортного засобу, проявив неуважність, не вжив заходів до зменшення швидкості руху керованого ним транспортного засобу аж до його зупинки, не надав переваги в русі пішоходу та скоїв на нього наїзд.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження.
Хмельницький апеляційний суд ухвалою від 14 травня 2019 року апеляційну скаргу прокурора Хмельницької місцевої прокуратури на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 серпня 2018 року щодо ОСОБА_1 відхилив, апеляційні скарги захисника Рибачка А.А. та представника потерпілого Плавуцького В.В. задовольнив частково. Вирок у частині вирішення цивільних позовів скасовано, а справу направлено до місцевого суду для розгляду в порядку цивільного судочинства.
В іншій частині вирок залишено без змін.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі захисник Рибачок А.А. просить скасувати вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 серпня 2018 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 14 травня 2019 року у звʼязку з істотним порушенням кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого і призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції, вказує, що під час ухвалення рішень судами не дотримано положень ст. 370 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Захисник стверджує, що місцевий суд вийшов за межі висунутого обвинувачення, а суд апеляційної інстанції не виправив вказаного порушення, чим допустив порушення статей 337, 404 КПК. Зокрема у вироку суду та обвинувальному акті є наявні розбіжності щодо напрямку перетину потерпілим проїзної частини та неузгодженість в описі отриманих потерпілим тілесних ушкоджень. Вказане, на думку захисту, є істотним порушенням кримінального процесуального закону.
Крім цього, судами першої та апеляційної інстанцій дано неправильну правову оцінку обставинам кримінального правопорушення. Зокрема не надано оцінки тому, що потерпілий перебував у стані алкогольного спʼяніння та змінював напрямок свого руху.
Також суд першої інстанції безпідставно взяв до уваги як допустимі докази протокол огляду місця події та висновок судово - медичної експертизи від 25 квітня 2018 року № 371, який зроблений на підставі історії хвороби потерпілого, яку було отримано з порушенням статей 152-162 КПК та не було відкрито в порядку ст. 290 КПК стороні захисту.
Позиції учасників судового провадження
Захисник Рибачок А.А. у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в касаційній скарзі, просив її задовольнити. Звернув увагу Суду, що судами першої та апеляційної інстанцій не дано належної оцінки доводам сторони захисту про те, що досудове слідство у справі проводила неуповноважена особа. Також, на думку захисту, органом досудового слідства порушено право на захист засудженого ОСОБА_1, зокрема не ознайомлено останнього з постановою про призначення судово-медичної експертизи, не відкрито обвинуваченому у супереч вимогам ст. 290 КПК історії хвороби потерпілого, яка стала підставою для визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень потерпілого. Зауважив, що експерт який проводив судово-медичну експертизу не був попереджений про кримінальну відповідальність.
Засуджений ОСОБА_1 підтримав доводи захисника, наведені в касаційній скарзі, та просив задовольнити скаргу.
Прокурор Сингаївська А.О. в судовому засіданні не підтримала доводів, викладених у касаційній скарзі захисника, просила рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення. При цьому зазначила, що судові рішення у справі відповідають вимогам статей 370, 374, 419 КПК. Щодо доводів захисту про невідкриття історії хвороби під час виконання вимог ст. 290 КПК, то вони не узгоджуються з даними, які містяться у матеріалах кримінального провадження, оскільки цей захисник не був присутнім під час виконання вимог ст. 290 КПК, захисник мав можливість ознайомитися з матеріалами провадження на стадії судового розгляду, матеріали кримінального провадження не містять даних про те, що захисник заявляв клопотання стосовно ознайомлення з історією хвороби потерпілого. Посилання захисника на те, що досудове слідство проводилось неуповноваженою особою, не були підтверджені оскільки, за матеріалами кримінального провадження досудове слідство було почато (внесено відомості до ЄРДР) слідчим Лисаком Р.Р. та закінчено ним. Щодо розбіжностей у обвинувальному акті та судових рішеннях у частині фактичних обставин прокурор зазначила, що під час розгляду кримінального провадження по суті суд обʼєктивно встановив фактичні обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, які викладено у вироку.
Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні не підтримав доводів, викладених у касаційній скарзі захисника Рибачка А.А., просив судові рішення залишити без зміни.
Представник потерпілого Плавуцький В.В. у судовому засіданні не підтримав доводів зазначених у касаційній скарзі захисника Рибачка А.А., просив судові рішення залишити без зміни. Зауважив, що суд апеляційної інстанції розглянув кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 з дотриманням положень КПК та надав вичерпні відповіді на доводи сторони захисту.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника, думку засудженого, прокурора, потерпілого, його представника та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга захисника Рибачка А.А. не підлягає задоволенню на таких підставах.
За частиною 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).
Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги стосовно законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі обʼєктивно зʼясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Статтею 412 КПК передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції забезпечив сторонам усі можливості для реалізації своїх прав у судовому засіданні в межах кримінального процесуального закону, в тому числі стороні захисту.
Так, суд, перевіривши зібрані під час досудового розслідування та надані стороною обвинувачення докази, на підставі яких ОСОБА_1 було предʼявлено обвинувачення, та доводи захисту й обвинуваченого, детально проаналізував їх і дав належну оцінку кожному з них та їх сукупності у взаємозвʼязку.
Під час перевірки матеріалів кримінального провадження касаційний суд установив, що місцевий суд висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні Правил дорожнього руху України за обставин викладених у вироку, внаслідок чого потерпілому було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, обґрунтовано наявними в матеріалах справи доказами та зроблено його на підставі обʼєктивного зʼясування всіх обставин, які підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду з додержанням ст. 23 КПК й оціненими відповідно до ст. 94 вказаного Кодексу.
Зокрема, такого висновку місцевий суд дійшов на підставі показань допитаного у судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_1 який не визнав своєї винуватості та зазначив, що дійсно наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу по вул. Свободи у м. Хмельницькому в районі прилягання до будинку № 2А, у звʼязку з тим, що попереду нього в крайній правій смузі руху в попутному напрямку рухався мікроавтобус, не помітив пішохода ОСОБА_2, який перетинав проїзну частину по пішохідному переходу, не зменшив швидкості руху аж до зупинки керованого ним транспортного засобу та скоїв наїзд, заподіявши тілесні ушкодження.
Потерпілий ОСОБА_2, який пояснив, що він переходив дорогу по нерегульованому пішохідному переходу. Почувши звук двигуна автомобіля, розвернувся і в цей момент вказаний автомобіль скоїв на нього наїзд.